За інформацією: Суспільне.
1000 днів повномасштабної війни — це період болю, втрат, незламності та надії. Миколаївська область з перших днів великої війни прийняла на себе удар російської армії. Жителі регіону пережили численні бомбардування, висадку десанту, тортури й окупацію. Зруйновані сотні житлових будинків, лікарні, школи тощо, у 2022-му Миколаїв залишився без централізованого водопостачання.
Водночас місцеві жителі стали на захист своїх домівок, допомагаючи військовим, волонтери, ризикуючи життям, доставляли гуманітарну допомогу під обстрілами, а фермери вирощували врожай навіть на замінованих полях. Місцеві підтримували одне одного, зберігаючи дух єдності.
Зараз Миколаївщина відновлюється, допомагає постраждалим та підтримує Збройні сили України. Втім, на 19 листопада 2024 року під окупацією залишається Кінбурнський півострів.
Суспільне Миколаїв зібрало добірку подій, що сталися на Миколаївщині протягом 1000 днів повномасштабної війни Росії проти України.
24 лютого 2022 року
Перші вибухи у Миколаєві пролунали приблизно о п'ятій годині зимового ранку. За словами свідків, вибухи було чути зі сторони аеродрому, що в мікрорайоні Кульбакине.
Речник 299-ї бригади тактичної авіації Олексій Гаркуша у коментарі для Суспільного сказав, що літаки російської армії здійснили авіаудар по території військової частини. На аеродромі виникла сильна пожежа, пошкоджена злітно-посадкова смуга, стоянка бойових літаків та склади пально-мастильних матеріалів й боєприпасів.
Міський голова Олександр Сєнкевич закликав миколаївців не панікувати та триматися подалі від об'єктів військової інфраструктури.
Вранці того ж дня російська авіація вдарила по території Очаківського військового порту. Постраждали більш ніж десять військових.
Горить порт в Очакові. Мороз Лилюха/Facebook
Миколаївці та жителі регіону почали масово знімати готівку з банкоматів, закуповувати продукти, готуватися до оборони, довелося вимушено покидати власні домівки. Увечері начальник ОВА Віталій Кім поінформував, що бої точилися у межах Херсонської області, деінде були обстріли військових об'єктів. Велися бої на Антонівському мосту (Херсонська область), а також була ймовірність прориву до Миколаєва. Тоді ж ввели комендантську годину.
Читати ще
Читати ще
Останній форпост: як Миколаїв оборонявся від російських військ на початку повномасштабної війни. Хронологія подій
За спротив окупаційним військам 24 березня президент Володимир Зеленський присвоїв Миколаєву звання міста-героя. Попри всі спроби російських окупантів, Миколаїв залишається нескореним.
Битва за Баштанку
Першого березня 2022 року від села Явкине у напрямку Баштанки рухалась російська колона. Тоді 80 жителів перекрили дорогу, аби зупинити армійців Росії та не дати їм потрапити до села.
Мапа розташування населених пунктів. Ілюстрація: Суспільне Миколаїв
Затримка колони дала змогу Баштанці підготуватися до боїв.
"Скільки було кишень — пхали патрони, пхали гранати. Я, як ведмідь, біг з цими патронами, плюс гранати. Перші хлопці розуміли, що не стримають цю колону. На блокпосту загинули люди. Одного хлопця ми шукали два дні", — згадує боєць Сергій Коряка.
Близько 12-ї години російська техніка була за кілометр від міста. Бій тривав понад три години. Захисникам міста вдалося створити видимість великого гарнізону. Також оборонцям допомогла українська авіація: літак двічі вдарив по росіянах. А другу колону техніки зупинили у селі Добре, на під'їзді до Баштанки.
Російська вантажівка, Баштанка, березень 2022 року. Фото надане Сергієм Корякою
За офіційними даними, під час боїв першого березня загинули шість людей: четверо на блокпосту, хлопець у районі мосту та охоронець, якого росіяни розстріляли у притул у супермаркеті.
Після невдачі російська армія відступала польовими дорогами та через села. Українські захисники та місцеві відстояли Баштанку, що надалі обмежило пересування російської армії. Близько трьох тижнів армійці РФ стояли біля населених пунктів Добре, Мар'янівка, Піски та намагалися там закріпитися.
Військовослужбовець сил оборони тримає прапор України на Баштанщині. Фото надав Сергій Коряка
Упродовж майже трьох років повномасштабної війни росіяни продовжують атакувати Баштанський район.
У Миколаєві вибили окупантів з аеропорту — Віталій Кім
Сьомого березня 2022 року після боїв у межах Миколаєва Збройним силам України вдалося вибити російські окупаційні війська з території Миколаївського міжнародного аеропорту. У своєму телеграм-каналі начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім сказав:
"Друзі, ми переходимо у наступ. Зас***ці зайшли на аеропорт. Але ми їх і звідти вип***уємо і все буде добре!"
Згодом Віталій Кім опублікував ще одне відеозвернення. З його слів, після роботи української артилерії військові РФ почали тікати. Близько 15:30 бої поруч з летовищем відновилися.
Миколаївський аеропорт після російських обстрілів, березень 2022 року. Фото: Юрій Руденко/Суспільне Миколаїв
Після двох днів боїв окупантів вибили з аеропорту 10 березня приблизно о 14:30. Про взяття об'єкта під контроль ЗСУ повідомив Віталій Кім.
"Аеропорт наш! Вибили! Облаштовуємося, там зручно. З інших напрямків ми їх теж відбили. Розгублені маленькі їжачки, кущами бігають. Зараз ми їх усіх знайдемо", — сказав тоді під час відеозвернення Віталій Кім.
Це була остання спроба російських військових взяти Миколаїв штурмом. Тим часом міська влада організувала централізовану евакуацію з міста. Станом на 10 березня можна було виїхати до Одеського залізничного вокзалу та до пункту пропуску "Паланка" на кордоні з Молдовою.
Удар по військовій частині
18 березня війська Росії ракетою вдарили по казармі військової частини. Наступного дня рятувальники разом із військовими почали розбирати завали.
Зруйнована будівля, де перебували військові. Березень 2022 року. Миколаївська обласна прокуратура
Віталій Кім прокоментував, що "орки" підло стріляють ракетами у солдатів, які сплять.
Снігурівка в окупації
Снігурівка — невелике містечко на березі річки Інгулець, на межі між Миколаївщиною та Херсонщиною. Місто стало стратегічно важливим пунктом, логістичним центром та своєрідним плацдармом для окупаційної армії. 19-го березня 2022 року після важких тижневих бомбардувань військові РФ захопили Снігурівську громаду. Почалася окупація та майже дев'ять місяців опору й боротьби.
Карта бойових дій на Миколаївщині до 19 березня: червоним кольором позначена окупована територія. Ілюстрація: Суспільне Миколаїв
Життя місцевих перетворилося на виживання — без водопостачання, електрики, газу, стабільного мобільного зв'язку та під постійним тиском окупантів. Військові РФ забирали у місцевих машини, грабували, допитували. Особливо вишукували військових ЗСУ й тероборонців.
У період окупації, за словами місцевих, армія РФ "КамАЗами" вивозила трупи своїх військових. На тих, хто намагався втікати, чекала загибель від рук своїх "побратимів".
Погріб, де військові армії РФ облаштували позиції. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв
Вже через тиждень, як росіяни захопили Снігурівку, ЗСУ намагалися прорватися, але безрезультатно. Усе через географію міста: воно розташоване вище, аніж місця, де перебували Сили оборони України. Спроби були неодноразові із втратами техніки та живої сили, втім російські війська окопались й не підпускали.
Читати ще
Читати ще
Шлях додому. Історія Снігурівки крізь призму опору окупантам та боротьби за звільнення
У вересні 2022 року окупаційна влада організувала в Снігурівці псевдореферендум, на якому проголосували 30 людей. Росіяни зганяли дітей у школи, вмовляли батьків і примушували голосувати.
"Якби референдум був масовим, ми б побачили на всіх їхніх ресурсах, яка масовість була, а ми бачили у ЗМІ, що це були поодинокі випадки. Переважно це ті ж люди, хто ходив і вмовляв, вони ж давали інтервʼю, вони й голосували", — розповів начальник міської військової адміністрації Іван Кухта у коментарі Суспільному для спецпроєкту.
Втратити Снігурівку означало для росіян, втратити й Херсон. 10 листопада 2022 року Сили оборони України звільнили Снігурівку, та над містом знову замайорів жовто-блакитний стяг. Цей день став пам'ятним для місцевих.
Зруйнована будівля обласної ради
29 березня 2022 року приблизно о 08:45 армія РФ підступно б'є по центру Миколаєва — ракетою влучили у будівлю обласної ради, коли люди прийшли на роботу. Внаслідок обстрілу відбулось руйнування центральної секції з дев’ятого по перший поверх.
Ракета обвалила центральну секцію, зруйнувавши з дев’ятого по перший поверх. Рік після обстрілу, 2023. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв
Рятувальники ДСНС дістають людину з-під завалів. Рятувальні роботи в будівлі обласної ради, 29.03.2022. Фото: ДСНС
Пошуково-рятувальна операція тривала п'ять днів. Список загиблих налічує 37 прізвищ — це співробітники ОВА, обласної ради, господарського суду, військовослужбовці різних підрозділів, які здійснювали охорону урядового кварталу.
Зруйнована частина будівлі Миколаївської обласної ради. Фото: Світлана Вовк/Суспільне Миколаїв
Шлюб "на виїзді"
В одному з підрозділів Миколаївської обласної варти 30 березня 2022 року уклали шлюб "на виїзді" Наталя та Дмитро — представники формування. Такий формат державної реєстрації акту цивільного стану в Миколаєві організували вперше.
Реєстрація шлюбу Дмитра та Наталі. Березень 2022 року. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Шлюбна церемонія відбувалася в оперативному форматі. Спочатку коротка історія молодят, що почалась 15 років тому. Потім почерговий запит на згоду одружитися, обмін каблучками.
Посівна під обстрілами
На півночі Миколаївщини у квітні 2022 року розпочалася сівба сільськогосподарських культур. Аграрії регіону сіють горох, ячмінь, попри російське вторгнення робота триває.
Миколаїв без води
Централізоване водопостачання в місті зникло 12 квітня 2022 року після того, як російська армія підірвала водогін "Дніпро-Миколаїв" на Херсонщині. Вже через декілька днів було організовано підвіз технічної й питної води, також допомагали волонтери з різних регіонів.
Тролейбус з очищенною водою. Telegram/Сєнкевич Online
З травня 2022 року в Миколаєві розпочали заповнювати водопровідну систему міста водою з річки Південний Буг та частково зі свердловин, пробурених у межах міста. Рішення було нестандартним, але і спричинило біду — солона вода руйнувала міські мережі, дедалі частіше траплялися прориви труб. Вода, що поступала у домівки людей, була технічна і непридатна для пиття та приготування їжі.
Жінки набирають воду зі свердловин. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв
У Миколаєві працюють приблизно 200 точок видачі питної води. Про це свідчить онлайн-карта, створена Миколаївською міською радою.
У вересні 2024 року уряд затвердив програму з фінансування проєкту водогону, який забезпечить місто питною водою. Орієнтовна вартість реалізації проєкту — приблизно 8,8 мільярда гривень.
Дерусифікація
У травні 2022 року в миколаївських бібліотеках розпочався процес дерусифікації. У бібліотеках вилучали видання, які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, звеличують Росію та її лідерів.
Списана російська макулатура. Спільнота «Емаус-Оселя»/Facebook
Станом на 18 червня 2024 року на Миколаївщині списано близько 433 тисяч російськомовних примірників та видань, зауважиа керівниця управління культури, національностей та релігії Миколаївської ОВА Олена Буберенко.
Обмін полоненими
28 червня 2022 року на території Миколаївської області відбувся обмін полоненими між Україною та Російською Федерацією. Так на підконтрольну Україні територію повернулося 17 людей: 16 військовослужбовців та один цивільний. Серед них — п'ятеро поранених.
Антон, Сергій та В’ячеслав, яких вдалося повернути з російського полону. Миколаївщина, 28 червня 2022 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
Це був 13-й обмін військовополоненими між Україною та Росією.
Влучання у п'ятиповерхівку
Вранці 29 червня війська Російської Федерації вчергове обстріляли Миколаїв. Ракета влучила в багатоповерховий будинок. Внаслідок влучання боєприпасу в одному під'їзді зруйновані квартири з третього по п'ятий поверх.
Тривають аварійно-рятувальні та пошукові роботи. 30 червня 2022 року. ГУ ДСНС у Миколаївській області
Протягом трьох днів пошукових робіт рятувальники деблокували з-під завалів тіла восьми людей. Травмувалися внаслідок обстрілу шестеро.
Удар по університетах
Вранці 15 липня 2022 року війська Російської Федерації ракетами атакували два миколаївські університети. В одному з них виникла пожежа. Сталось часткове руйнування будівель.
"П'ять ракет потрапили у кораблебудівний університет і чотири в педагогічний", — зазначив начальник ОВА Віталій Кім.
Влучання у кораблебудівний університет. Миколаїв, 15 липня 2022 року. Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім
17 серпня того ж року в головний корпус Чорноморського національного університету в Миколаєві влучили п'ять ракет. Це не зупинило роботу закладу.
Як розповів ректор ЧНУ Леонід Клименко, загалом обстрілами пошкоджено — 140 внутрішніх та 26 зовнішніх дверей. Заміні підлягали 1500 квадратних метрів вікон. Потрібно було відремонтувати понад 3000 квадратних метрів покрівлі. Обстріли пошкодили теплотраси, аудиторії, кафедри, бібліотеки, лабораторії, картинну галерею.
Зруйнована фасадна стіна головного корпусу ЧНУ. 19 серпня 2022 року. Миколаїв. Суспільне Миколаїв
Ще дві ракети російські війська запустили по вишу в ніч проти 19 серпня. Внаслідок влучання була зруйнована частина фасадної стіни головного корпусу.
Рейс "Київ — Миколаїв"
Укрзалізниця вперше з початку повномасштабного вторгнення відновлює пасажирське залізничне сполучення з Миколаєвом. Поїзд до Миколаєва вирушив 14 листопада о 22:00, а прибув вранці 15. Востаннє пасажирський поїзд далекого сполучення приїздив до Миколаєва 24 лютого.
Потяг № 122/121 Київ — Миколаїв прибув на колію в Миколаєві, 15 листопада 2022 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
За словами начальника потягу Богдана Стадніка, потяг складався з п'яти вагонів: два купейні, два — категорії СВСпальний вагон, СВ (вагон першого класу). та один плацкартний. Це нові вагони, випущені на честь деокупації територій на півдні України.
Всього того дня до міста приїхали орієнтовно 50 пасажирів.
Березень 2023 року
Миколаївщина стала першим регіоном України, де у березні 2023-го року почалося гуманітарне розмінування сільгоспземель. До області були спрямовані інженерно-саперні підрозділи ЗСУ, піротехнічні підрозділи ДСНС, залучені іноземні оператори.
Каховська ГЕС
Шостого червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС в Херсонській області. Наслідки підняття рівня води були зафіксовані у 10 територіальних громадах Миколаївщини.
Читати ще
Читати ще
Рік після підриву Каховської ГЕС: як розгорталися події — хронологія від Суспільне Миколаїв
Евакуйованих херсонців приймав Миколаїв. Зранку в місті розгорнули 350 додаткових спальних місць та два пункти збору людей з Херсонщини — залізничний вокзал та автовокзал.
Чоловік евакуює корову з підтопленої частини житлового району Корабел у Херсоні, 6 червня 2023 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС тоді постраждали не тільки люди. Чимало тварин опинилися під водою. Люди виносили своїх та сусідських домашніх улюбленців на руках. Худобу виводили по пояс у воді.
Через знищення дамби у Миколаївській області було пошкоджено 562 будинки, деякі населені пункти повністю або частково затоплені. Понад тисяча гектарів полів в області не були засіяні або втратили врожай через затоплення.
Город жительки Баловне, 9 червня 2023 року. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Врятовані чотирилапі
У Каштановому сквері в Миколаєві другого вересня 2023 року організували благодійну виставку з прилаштування тварин. Усі охочі могли обрати собі домашнього улюбленця з 85 безхатніх собак і котів. Більшість тварин евакуйовані з Херсона.
Родина Ірини забрала собі з виставки собаку, 2 вересня 2023 року. Фото: Володимир Степанов/Суспільне Миколаїв
Тоді, за словами організаторки Анни Куркуріної, після евакуації шостого червня тварин, яких вдалося врятувати після підриву Каховської ГЕС, лікують та щеплюють. Майбутнім господарям волонтери видають ветеринарний паспорт, собак і котів чіпують.
За три години волонтери прилаштували 77 тварин.
"Гроші на ЗСУ!"
У Миколаєві 28-го жовтня 2023 року до Всеукраїнського дня підтримки армії містяни організували пікет біля міської ради. Вимога — спрямувати бюджетні гроші на потреби Збройних сил України. З прапорами та плакатами учасники пікету пройшли центральною вулицею міста.
Жінки під час мітингу, 28 жовтня 2023 року. Фото: Alyonka Oleksandrivna/Facebook
Наступного разу люди зібралися на акцію під будівлю міськради вже четвертого листопада. Присутні так само вимагали спрямувати гроші з міського бюджету на допомогу армії.
До учасників акції представники самоврядування не вийшли. Мер міста Олександр Сєнкевич у Telegram відреагував дописом.
"Вінграновський Art Fest"
У Первомайську — у рідному місті Миколи Вінграновського — четвертого листопада відбувся артфестиваль, присвячений творчому надбанню митця.
Захід розділили на чотири локації, які уособлювали чотири аспекти феномену письменника-шістдесятника. Чотири аспекти феномену митця — чотири кольори, якими організатори позначили тематичні зали фестивалю: синій, жовтий, білий та червоний.
"Синій — улюблений колір Вінграновського. Тут відбувалися наймасштабніші події фесту, зокрема церемонія відкриття, концерти та вистави".
Микола Вінграновський. Колаж Суспільне Миколаїв
Прикрим відкриттям для організаторів фестивалю стало те, що не всі земляки письменника-шістдесятника знали про життєвий шлях і творче надбання Вінграновського.
"Не мовчи! Полон вбиває!"
10 грудня 2023 року відбулась акція "Не мовчи! Полон вбиває!" У середмісті Миколаєва під написом "Азовсталь" 80 людей — рідні та друзі — тримали у руках світлини із зображеннями захисників різних бригад та підрозділів, які перебувають у російському полоні. Подібні заходи відбулись одночасно у 12 містах України.
Акція «Не мовчи! полон вбиває!», Миколаїв, 10 грудня 2023 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Мета акції — привернути увагу не тільки влади, але й світової спільноти до проблеми українських полонених. Члени сімей та друзі військовополонених вишукались в "живий ланцюг", загалом зібрались 80 людей.
З тих пір акції тривають й донині майже щонеділі.
Глиноземний завод передано у власність держави
На сайті Фонду державного майна України 20 березня 2024 року поінформували, що процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу завершено. Підприємство з початку 2000-х років контролював російським олігарх Олег Дерипаска.
Миколаївський глиноземний завод. Фото: УНІАН
Глиноземний завод — найбільше в Україні та одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії. Для потреб заводу планують побудувати біля Миколаєва ще одне сховище для відходів від обробки бокситів і виробництва глинозему — червоного шламу.
П'ятьох дітей-сиріт повернули з Росії
В Україну 31 травня 2024 року повернули п’ятьох вихованців Новопетрівського інтернату Миколаївської області.
Діти, яких повернули з Росії. Миколаївська міська рада
У 2022 році росіяни вивезли дітей спочатку на окуповану територію. Дітей утримували в Херсонському центрі соціально-психологічної реабілітації. Щодня до них приходили окупанти та перевіряли, чи раптом ніхто не втік, забороняли спілкуватися з рідними, погрожували. Згодом сиріт переправили в Анапу Краснодарського краю.
100-річний спортсмен
На Миколаївщині житель Вознесенська Георгій Чижевський в 100 років встановив три світових рекорди з плавання брасом у своїй категорії. Чоловік став переможцем літніх всеукраїнських змагань серед членів клубу "Мастерс".
Георгій Чижевський під час всеукраїнських змаганнях з плавання. Telegram/Міська влада Вознесенська
Георгій щодня робить зарядку — це дозволяє йому тримати себе в тонусі та, попри відсутність тренувань в басейні, бути готовим до нових змагань з плавання.
За словами спортсмена, в Броварах, що на Київщині, виступав на всеукраїнських змаганнях з плавання. Незадовго до цього травмував ногу. Та це не завадило йому встановити три світові рекорди у своїй категорії: на дистанціях 50, 100 та 200 метрів брасом. На подолання всієї дистанції йому знадобилося 8 хвилин 47 секунд.
Спека б'є рекорди
Літо 2024 року виявилось доволі спекотним, синоптики двічі фіксували побиття абсолютного рекорду температури повітря, зафіксованого у Миколаєві. 16 липня температура в місті сягнула +41,6 градусів.
За даними фахівців, попереднє значення в Миколаєві було +40,5 градуса за 10 і 15 липня 2024 року. Попередній рекорд по області спостерігався у Вознесенську 20 і 21 липня 2007 року та становив +41,3 градуса.
Перейменування топонімів
Першою від початку великої вінйи у Миколаєві перейменували вулицю Московську в центрі міста. Рішенням депутатів міськради від 28 липня 2022 року вона стала Маріупольською.
Своїм розпорядженням голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім 26 липня 2024 року перейменував близько 150 топонімів обласного центру на вимогу деколонізаційного закону. Серед нових назв і ті, що вшановують українських поетів, прозаїків, драматургів, перекладачів.
Микола Аркас і Олександр Пушкін. Колаж Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
До цього у Миколаєві два місяці тривали громадські обговорення щодо зміни назв топонімів, що підпадають під дію Закону України про деколонізацію. Підсумки підбили першого липня 2024 року.
Прапор на Кінбурні
Дев'ятого серпня 2024 року українські розвідники атакували росіян на окупованій Кінбурнській косі. У результаті рейду захисники знищили шість бронемашин й близько 30 військових, тоді на півострові замайорів український прапор.
Згодом спецпризначенці ГУР 11 серпня 2024 року встановили ще один прапор на Кінбурнському півострові. Про це 12 серпня повідомив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
Прапор на Кінбурні. Скриншот з відео
На кадрах жовто-блакитний прапор, візуально схожий на стяг української розвідки, майорить в одній з частин півострова неподалік від узбережжя.
Миколаївці зустріли олімпійську чемпіонку Ольгу Харлан
До Миколаєва 15 серпня 2024 року приїхала дворазова олімпійська чемпіонка Ольга Харлан. Спортсменка відвідала фехтувальну школу, де поспілкувалась із вихованцями та тренерами.
Ольга Харлан разом з фанатами. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Зустріли спортсменку оплесками вихованці та тренери. Після привітань була автографсесія. Потому Харлан зустрілась із миколаївськими спортсменами, містянами та представниками влади на Соборній площі.
Самовільно залишили військову частину на Донбасі
У Вознесенську третього жовтня близько сотні військових 187 батальйону 123-ї бригади ТрО вийшли на мітинг. Бійці протестують, аби привернути увагу до недостатньої підготовки та нестачі озброєння для участі в бойових діях на Донецькому напрямку. Всі вони відмовились виконувати бойову задачу та самовільно залишили військову частину на Донбасі.
Військовослужбовці 123 бригади на мітингу у Вознесенську Миколаївської області, 3 жовтня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Начальник управління психологічної підтримки персоналу командування сил ТрО Олександр Пухальський розповів, зброєю та військовою технікою підрозділ повністю укомплектований. А вчинок бійців передбачає кримінальну відповідальність.
Представник Військової служби Правопорядку України, який був на зустрічі з військовослужбовцями, відмовився коментувати ситуацію.
Згодом пресофіцер 123 бригади Руслан Голосний повідомив, що частина бійців повернулись на службу. Він також додав, що за самовільне залишення частини передбачена кримінальна відповідальність.
Обшуки у керівниці Миколаївської МСЕК
Служба безпеки України підозрює керівницю обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської облради у корупційних схемах для військовозобов’язаних, які уникають проходження служби. Про це стало відомо з публікації СБУ від 22 жовтня.
Під час обшуків виявили у жінки понад 450 тисяч доларів та колекцію ювелірних виробів, які вона переховувала за різними адресами. Також для переховування нелегальних доходів посадовиця оформила на свого сина три незадекларовані квартири.
Співробітники СБУ затримують керівницю МСЕК Миколаївської облради. СБУ
1000 днів повномасштабної війни
Миколаївщина пережила чимало подій за 1000 днів повномасштабної війни: обстріли, екоцид, окупацію та звільнення. Попри все це жителі регіону демонструють стійкість і прагнення до кращого майбутнього.
Слід пам’ятати, що війна в Україні триває з 2014 року, коли Росія розпочала агресію, анексувавши Крим та розпочавши бойові дії на Донбасі. Події після 2022 року стали продовженням цієї боротьби за незалежність і мир.
