За інформацією: Суспільне.
Володимиру Шкіндеру — 85 років. Чоловік родом з Рівненської області, після служби в армії переїхав на Миколаївщину. Через російські обстріли був змушений на рік покинути село Квітневе. Після повернення пенсіонер самотужки відновлює пошкоджений снарядами дім.
Свою історію Володимир розповів кореспондентам Суспільного.
У Квітневе чоловік переїхав у 1964 році, після служби в армії.
"Поставили мене у будівельну бригаду — у мене ніякої спеціальності не було. Був підсобником, став майстром — почав класти стіни, штукатурити, дахи будувати. Закінчив будівельний технікум і очолив будівельну бригаду. Оце все селище, що є, в основному під моїм керівництвом все побудоване", — говорить чоловік.
Фотографія Володимира Шкіндера. З особистого архіву Тетяни Колодій
Фотографія Володимира Шкіндера. З особистого архіву Тетяни Колодій
Пенсіонер зізнався, що повномасштабне вторгнення у 2022 році стало для нього шоком.
"Я ніколи не міг би повірити у своєму житті, що ті росіяни можуть бути такими фашистами. Ми їм нічого не робили абсолютно. Хто там говорив, що російську мову утискали — та тут у нас половина говорила російською, ніяких претензій не було", — каже Володимир.
Житель Квітневого Володимир Шкіндер. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
З його слів, обстріли Квітневого були інтенсивними.
"Стріляли, аж стіни дрижали. Я ось тут сиджу у сараї і чую: звідти, з боку Херсонської області летить снаряд "ві-у-у", і "бу-бух" там, де у нас дорога повертає, аж сараї затряслися. Привозили нам хліб машиною, тому що магазини не працювали. Я пішов по хліб, поїхав велосипедом — чую, летить снаряд так низько, що аж листя затряслося. І у сім’ю Якимових — жінка і чоловік обідали, снаряд влучив, рознесло на шматки".
Після загибелі односельців внаслідок російських обстрілів Володимир разом із жінкою вирішили їхати з села.
"Ми вирішили їхати на Волинь, де живе моя дружина. Діти раніше виїхали з онуками, а ми з бабусею вже потім. І ми цілий рік були біля Нововолинська", — говорить він.
Фотографія, на якій зображені Володимир Шкіндер та його дружина. З особистого архіву Тетяни Колодій
Після повернення додому Володимир власноруч зібрав пів відра уламків від снарядів у своєму подвір'ї. Від пасіки, якою він опікувався, вцілів лише один вулик.
"Потім почали відновлювати паркан, вулики, дали шифер — покрили будинок, вікна поставили", — перелічує чоловік.
Володимир Шкіндер говорить, що вже 25 років на пенсії.
"Моїх товаришів вже нема, розумієте, ні спеціалістів, ні робітників більшості. А я, бачите, протримався, може, тому що я не зловживав алкоголем абсолютно, кинув палити ще у 40 років, а палив змалку. Ну, і веду такий спосіб життя. Звісно, мені зараз тяжко — втратив бабусю — це найстрашніше".
Володимир пояснив, що на холодний період повністю знімає з вуликів зимове утеплення та встановлює годівниці.
Житель Квітневого Володимир Шкіндер поруч із пасікою. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Для підгодівлі бджіл чоловік готує спеціальний розчин, змішуючи кілограм меду з двома літрами кип'яченої води.
Читати ще
Читати ще
Перша в Україні церква з тризубом: на Миколаївщині після чотирирічної паузи відновлюють будівництво храму ПЦУ
Читати ще
Волинянка розповіла про окупацію на Миколаївщині та втрату сина на війні
Читати ще
Вмикають подачу води вручну: чому в Новоруському несправна водонопірна вежа
