За інформацією: Суспільне.
На початку повномасштабної війни, військовослужбовець 36-ї бригади морської піхоти, миколаївець Іван Сметанюк вирушив до Маріуполя. В окупованому селищі Мангуш залишалась його дружина Анна. Жінка бачила, як росіяни беруть в кільце місто, яке він захищає.
Про ці події та про третій рік очікування з полону, Анна Сметанюк розповіла кореспондентам Суспільного.
Іван та Анна одружились у 2020 році. Через службу чоловіка, поруч майже не бували.
"Мріяли про закінчення його контракту, поїхати до його мами в Німеччину, тобто про відпочинок".
Спільне фото Івана та Анни Сметанюк. Архів Анни Сметанюк
Контракт у чоловіка мав закінчитись у лютому 2022 року. Втім, 23 числа Іван попередив: "Буде війна". Попри закінчення строку служби миколаївець став на оборону країни.
"Якщо чесно, я не повірила, що вона буде настільки повномасштабною, як виявилось. І я сказала, що я його не покину, я буду тут", — пригадує дружина.
Щасливі закохані. Архів Анни Сметанюк
Іван одразу вирушив у Маріуполь і приєднався до свого підрозділу. Анна залишилась у Мангуші, який на початку березня окупували російські війська.
"Було дуже страшно, тому що вони (росіяни — ред.) були зі зброєю. Ми бачили дуже багато техніки, яка йшла саме нашим населеним пунктом і брала у кільце Маріуполь. Бачили всю артилерію, яка працювала по місту і кожен літак, який летів з Криму", — каже Анна.
21 березня жінка виїхала з окупованого Мангуша. Попереду — 19 блокпостів, де були російські війська, чеченці, буряти і так звані сили "ДНР", каже Анна.
Дружина військовополоненого морпіха з 36 бригади Анна Сметанюк, Миколаїв, 16 липня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова
Вперше Іван зміг додзвонитись до дружини 12 березня, встигли лише повідомити одне одному, що живі й все добре. Потому було ще три розмови.
"Він казав: "У мене все є, все добре. Ти не хвилюйся, я скоро вернусь, все добре". Ще першого квітня зідзвонилися, він сказав: "Я вийду на звʼязок, коли в мене вийде. Я не знаю, коли це буде".
Вже 12 квітня Іван повідомив, що все погано. Захисники Маріуполя опинилися у повному оточенні російських військових. Чоловік втішав Анну, що нічого страшного не станеться.
Архів Анни Сметанюк «Не хвилюйся, я приїду за тобою навіть на Марс. Просто чекай мене і все». Іван Сметанюквоїн з 36-ї ОБрМП
"Я бачила відео на російських телеграм-каналах, але не побачила свого чоловіка. Деяких хлопців тільки, яких колись бачила у Мангуші. Потім на російських сайтах я побачила великий список, понад 1350 осіб. Там було написано, що це ті військові, які вийшли з металургійного заводу Ілліча", — додає Анна Сметанюк.
У списку полонених був і чоловік Анни. В серпні 2022 вона отримала лист, відтоді інформацію про чоловіка дізнавалась лише від звільнених з полону.
"Вони думають, що ми за них боремось, що ми їх не лишили і що вони скоро підуть на обмін. Просто минуло вже понад два роки, я впевнена, що в будь-якої людини, напевно, вже зникає надія".
Анна Сметанюк на акції-нагадування про військовполонених захисників України. Архів Анни Сметанюк
"Я дуже хочу, щоб їх повернули. Знаю, як кожна дружина і мама чекає на рідних".
Третій рік живе від обміну до обміну дружина полоненого морпіха. Говорить, що не має права здаватися, адже чоловіку набагато складніше: "Він мене просив, щоб я його чекала. І хочу, щоб він пишався мною".
Вже третій рік живе від обміну до обміну дружина миколаївського морпіха Архів Анни Сметанюк
Анна Сметанюк тримає фотографію, де вони щасливі разом з чоловіком Архів Анни Сметанюк
Спільне фото пари Архів Анни Сметанюк
На акції-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти бійців Архів Анни Сметанюк
На акції-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти бійців у Києві Архів Анни Сметанюк
Разом із рідними інших військовослужбовців Анна долучається до акцій-нагадувань про військовополонених.
"Наші рідні перебувають у ворожому полоні вже понад два роки. Я б хотіла, щоб морських піхотинців додавали до обмінів і міняли, тому що їх в полоні ще дуже і дуже багато. Ми їх дуже чекаємо, любимо, не забуваємо і боремось за них", — говорить Анна Сметанюк.