За інформацією: Суспільне.
Городище Дикий Сад — унікальна археологічна пам'ятка на території Миколаєва, яка належить до пізньої бронзової доби. Дослідження цього місця розпочалися ще в 1927 році, коли краєзнавець Феодосій Камінський виявив тут сліди матеріальної культури давніх людей. Через велику війну дослідження на території городища частково призупинено.
Історію городища 16 серпня розповів археолог Кирило Горбенко у Миколаївському музеї суднобудування та флоту, де були присутні журналісти Суспільного.
Археологічне значення та історія досліджень
Археолог Кирило Горбенко акцентує на тому, що саме археологія відновлює пропущений етап історії, коли люди ще не мали мов та способів документування подій.
"Без знання минулого немає ні сьогодення, ні майбутнього. Археологія допомагає нам зрозуміти давні цивілізації через дослідження їхніх матеріальних залишків, адже історія спирається лише на письмові джерела, які з'явилися відносно недавно", — наголосив археолог.
Археолог Кирило Горбенко на фоні городища Дикий Сад. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Перші систематичні розкопки городища розпочалися в 1956 році під керівництвом Олександра Мальованого. Проте, за словами Горбенка, через брак фінансування і технічних ресурсів дослідження були обмежені, і тодішні вчені зробили висновок, що Дикий Сад – незначне поселення сабатинівської культуриСабатинівська культура — археологічна культура пізнього бронзового віку (9–13 ст. до н.е.), поширена на території сучасної України, переважно в степовій частині. Характерними рисами цієї культури є курганні поховання, поселення з укріпленнями та велика кількість бронзових виробів (зброя, прикраси). , яке не представляє наукового інтересу.
"Висновки були поспішними, оскільки технології того часу не дозволяли повною мірою оцінити масштаб і значення цього поселення", — пояснює Горбенко.
Ситуація змінилася у 1990 році, коли дослідження було відновлено під керівництвом археолога Юрія Гребеннікова. Під його керівництвом до 2006 року знаходили нові артефакти, які вказували на значення Дикого Саду як форпосту цивілізацій бронзової доби.
Він додав, що частину території городища у Миколаєві викупили ще у 2008 році.
Археологічні знахідки та їх інтерпретація
Протягом багатьох років розкопок було виявлено безліч предметів побуту та знарядь праці. Наприклад, бронзові шила і рибальські снасті свідчать про те, що жителі Дикого Саду активно займалися рибальством і ткацтвом.
"Ми знаходимо предмети побуту, які показують рівень розвитку ремесел та економічної діяльності давніх жителів. Кераміка, бронзові знаряддя — все це свідчить про розвинену матеріальну культуру", — зазначає археолог.
Фундамент однієї зі старовинних будівель в городищі Дикий Сад. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Кирило Горбенко розповів про бронзовий скарб, знайдений у 2008 році на території Дикого Саду в Миколаєві. Ця знахідка складається з 12 бронзових сокир-кельтівСокира-кельт — це тип бронзової сокири з втулкою на місці обуха, яка перпендикулярна лезу. Втулка призначена для кріплення дерев'яної рукоятки. Сокири-кельти були поширені в бронзовому столітті, зокрема на території Східної Європи., які збереглися у відмінному стані. З його слів, це стало одним із найважливіших відкриттів в археології України за останні десятиліття.
"Це єдиний скарб бронзових речей, знайдений всередині міста".
"Інші подібні знахідки зазвичай виявляли на відкритих просторах. Це підтверджує, що Дикий Сад був не лише поселенням, але й центром накопичення ресурсів", — підкреслює Горбенко.
Особливе місце в дослідженнях займає аналіз матеріалів, таких як кераміка та бронза, який показав широкі торговельні зв'язки жителів цього регіону.
Фундамент однієї зі старовинних будівель в городищі Дикий Сад. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
"Матеріальна культура вказує, що контакти нашого регіону з Балтикою та Півднем були активними. Ми знаходимо кераміку, яка походить з регіонів, значно віддалених від нашої території. Це вказує на наявність торгівлі та культурного обміну", — додав археолог.
Роль Дикого Саду у дослідженнях бронзової доби
Археологічні матеріали свідчать, що Дикий Сад був не просто поселенням, а важливим стратегічним пунктом на шляху торгових караванів, які рухалися з Півдня до Центральної Європи. З огляду на знайдені артефакти, дослідники припускають, що поселення було частиною розвинутої глобальної цивілізації, яка існувала на межі 11-12 століть до нашої ери.
"Це була епоха великих міграцій та культурних трансформацій, коли народи моря змінювали обличчя античного світу".
"Дикий Сад, ймовірно, був частиною цих процесів. Це підтверджують знайдені артефакти, які свідчать про участь наших предків у глобальних торгових мережах того часу", — пояснює Горбенко.
Стан городища в часи повномасштабного вторгнення
На сьогодні археологічні дослідження Дикого Саду продовжуються, хоча лише незначна частина території — приблизно один гектар із можливих чотирьох — детально досліджена. Останні розкопки перед повномасштабною війною дозволили виявити одне з найбільших приміщень на території городища, площа якого сягала майже 100 квадратних метрів.
"Це відкриття ще більше підкреслює важливість Дикого Саду, адже масштаб будівель вказує на те, що це було не просто поселення, а важливий центр, можливо, навіть фортеця або адміністративний пункт", — говорить Кирило Горбенко.
Археологічні розкопки у городищі Дикий Сад. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Дикий Сад залишається важливим об'єктом для вивчення, оскільки його матеріальна культура допомагає розкрити складні питання взаємодії давніх народів, їхньої торгівлі та міграцій.
"Попереду ще багато роботи, адже лише невелика частина території досліджена".
"Кожен новий артефакт — це ключ до розуміння минулого нашого регіону та його ролі в історії Європи", — підсумовує археолог.
Він додав, що у найближчих планах археологів є проведення толоки та відновлення застарілих інформаційних плакатів на території городища.
