І в парламенті, й в уряді визнають: документ буде складно виконати без чітких домовленостей про міжнародну фінансову допомогу
Верховна рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №14000 «Про Державний бюджет України на 2026 рік». У другому читанні документ підтримав 261 депутат, у цілому – 257.
Зміни порівняно з попередньою редакцією документа, ухваленого парламентом 22 жовтня, незначні. При цьому, як запевнив міністр фінансів Сергій Марченко, слушні пропозиції від депутатського корпусу, які не призводять до розбалансування держкошторису, були враховані. Що ж змінилося?
НЕЗМІННІ БЮДЖЕТНІ ПРІОРИТЕТИ ТА ЗМІНИ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ
Окрім безпеки та оборони, поміж пріоритетів бюджету-2026 – освіта (фінансування у майже 279 млрд грн), соціальний захист (468,5 млрд грн) та медицина (приблизно 259 млрд грн).
Документом, зокрема, передбачене збільшення низки соціальних стандартів. Мінімальна зарплата зросте з 8 000 грн до 8 647 грн, загальний прожитковий мінімум – з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 грн до 3 328 грн, для осіб, які втратили працездатність, – з 2 361 грн до 2 595 грн.
Сергій Марченко / Фото: Міністерство фінансів України
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, план доходів до другого читання проєкту бюджету збільшили приблизно на 30 млрд грн – за рахунок надходжень від підвищення ставки оподаткування банків податком на прибуток із 25% до 50%.
«Видатки до другого читання також збільшили. Зокрема – на резервний фонд (на 19 млрд грн), на поетапне підвищення оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, на придбання пасажирських вагонів, на реалізацію житлової політики держави, на компенсацію майнових втрат суб'єктів господарювання через військові ризики (1 млрд грн), облаштування безпечних умов у садочках (також 1 млрд грн), на відновлення освітньої спроможності закладів вищої освіти – 500 млн грн, на реконструкцію Харківської обласної дитячої лікарні – 500 млн грн. Ще 500 млн додатково передбачено для забезпечення житлом ВПО», – продовжив урядовець.
Він також деталізував розподіл фінансування соціальної сфери. Зокрема, для підтримки українських сімей передбачили 24,5 млрд грн. Гроші підуть на підвищення одноразової виплати при народженні дитини з 10 до 50 тис. грн, збільшення розміру допомоги для догляду за дитиною до 7 тис. грн та на реалізацію інших заходів відповідно до нещодавно оновленого законодавства.
«Крім того, буде профінансовано виплати та доплати до пенсій (трансферт Пенсійному фонду – понад 250 млрд грн), соціальні виплати та допомоги, в тому числі виплати ВПО (133 млрд грн), пільги та субсидії (понад 42 млрд грн), програма підтримки осіб з інвалідністю та протезування (10 млрд грн), надання загальнонаціональних соціальних послуг (2,4 млрд грн.)», – розповів Марченко.
На ветеранську політику передбачили 19 млрд грн. Це додатково 6,3 млрд порівняно з бюджетом цього року. Основні напрями відповідних видатків: компенсація за житло ветеранам з інвалідністю першої та другої груп (5,7 млрд грн), заходи з підтримки ветеранів (4 млрд грн), забезпечення фахівців із супроводу ветеранів війни (майже 3 млрд грн), створення та функціонування ветеранських просторів (понад 1 млрд грн).
Видатки на охорону здоров’я зростуть майже на 39 мільярдів гривень порівняно із бюджетом 2025 року. Левова частка цих коштів піде на програму медичних гарантій – 192 млрд грн. Ще 17 млрд – на централізовані закупівлі ліків, 10 млрд грн – на програму перевірки здоров’я українців віком 40+ .
Порівно із першою редакцією бюджетного законопроєкту, на 1,3 млрд грн зростуть видатки на державну підтримку бізнесу (загалом 52 млрд). Зокрема, на підтримку агропромислового комплексу передбачили понад 14 млрд грн (+ 4,5 млрд до 2025 року).
ЧИ БУДУТЬ «ТРИ МІНІМАЛКИ» ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Попри здавалося б рішучу налаштованість багатьох депутатів не голосувати за бюджет, якщо не будуть враховані їхні пропозиції, Верховна Рада стрімко ухвалила документ менш ніж за дві години.
Фото: Фейсбук/Роксолана Підласа
Як повідомила голова Бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, принципові зміни, на яких наполягали депутати до другого читання, стосуються перерахування до місцевих бюджетів 4% від ПДФО для їх цільового спрямування на розрахунки за енергоносії та на погашення заборгованості із різниці в тарифах. Натомість скасували субвенцію для місцевих бюджетів на різницю в тарифах – 15,2 млрд грн.
Також Міністерству оборони додали 1 млрд грн для закупівлі зброї та військової техніки (через перерозподіл ресурсу програми «військового резерву»).
Водночас положення про підвищення заробітної плати вчителям залишили в урядовій редакції: з 1 січня – на 30% та з 1 вересня – ще на 20%. Проте до другого читання додали 4,8 млрд грн на програму підтримки престижності праці педагогічних працівників. Це дасть можливість трохи згодом розглянути питання про подальше збільшення вчительських зарплат.
Як відомо, група народних депутатів наполягала на більш істотному збільшенні заробітних плат педагогів – до рівня 3 мінімальних зарплат по країні. У Міністерстві фінансів цю пропозицію розкритикували – через брак коштів. Відтак уряд не врахував її при підготовці бюджетного законопроєкту до другого читання.
Водночас, виступаючи із парламентської трибуни, Сергій Марченко не відкинув ймовірності того, що підвищення зарплат педагогам наступного року буде суттєвішим, ніж передбачено.
«За нашими розрахунками, після першого підвищення середня зарплата учителів в Україні зросте із 16,7 тис. до 21,7 тис. грн. А з вересня – у середньому до 30 тисяч. Розрахунки іще тривають. Все залежатиме від рішень, які уряд ухвалюватиме на виконання бюджетного закону. Але середнє зростання зарплат учителям наступного року буде не меншим, ніж на 10 тисяч гривень на місяць», – запевнив глава Мінфіну.
А Роксолана Підласа долала, що за пропозицією депутатів уряд врахував додаткові 6,6 млрд грн для підвищення зарплат викладачам закладів вищої освіти.
«Крім того, передбачається фінансування продовження реформи шкільного харчування (14 млрд грн), підвищення розміру академічних стипендій (6,6 млрд грн), придбання підручників для школярів (понад 2 млрд грн). Також передбачили фінансування проєктів розвитку для Міністерства освіти й науки у розмірі 17 млрд грн», – наголосив міністр фінансів.
Не знайшли підтримки й численні пропозиції парламентаріїв про підвищення наступного року заробітних плат українським військовим. Як пояснив С.Марченко, для того, аби покрити бюджетний дефіцит, Україна у 2026-му потребуватиме понад $45 млрд підтримки від міжнародних партнерів. Про джерела цих надходжень остаточно ще не домовилися. Зокрема, не вирішено долю так званого репараційного кредиту – європейських позик під заставу заморожених російських активів. Загалом же від зовнішніх та внутрішніх запозичень залежать понад 50% запланованих на наступний рік надходжень.
Без уваги залишилися й інші вимоги народних обранців, які ті виголошували із парламентської трибуни. Критика стосувалася зокрема збереження видатків на фінансування «Єдиного марафону», невибіркового ремонту доріг (пропонувалося відновлювати лише ті шляхи сполучення, які потрібні військовим), високі видатки на органи виконавчої влади.
Ярослав Железняк
«У бюджеті-2026 закладена «дірка» на армію у 300 млрд (порівняно навіть із цим роком), є «діра» у фінансуванні зарплат військовим на 180 млрд (навіть порівняно із цим роком)», – обурюється перший заступник голови Комітету ВР питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Хоч би там як, документ ухвалено. Його швидко скерують на підпис до Президента. Відповідно, побоювання, що через не ухвалення держкошторису МВФ відкладе рішення про започаткування нової програми для України, не справджуються.
За збігом обставин, саме в день голосування за проєкт Держбюджету-2026 з’явилася заява президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європейський Союз збирається покрити дві третини потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026 та 2027 роках на суму близько 90 млрд євро.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: ОП
