За інформацією: Суспільне.
На початку 20 століття у Миколаївській області налічувалося понад 50 німецьких поселень. Проживаючи тут, німці розвивали сільське господарство. Під час Другої світової війни їх депортували до західної частини Польщі. Нині про їхнє життя на Миколаївщині нагадують традиційні німецькі будівлі, гімназія та кладовища, де поховані колоністи.
Детальніше про життя колоністів на Миколаївщині та як це вплинуло на сьогодення регіону кореспондентам Суспільного розповіли фахівчиня обласного краєзнавчого музею Світлана Романенко та краєзнавець Віктор Дробний.
На початку 19 століття, внаслідок релігійних суперечок та браку землі у Німеччині, частина жителів оселилася на півдні України, зокрема і на Миколаївщині. За указом Олександра І колоністські родини отримували наділи землі — до 65 десятків, каже Світлана Романенко.
Світлана Романенко, завідувачка виставкового відділу краєзнавчого музею. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
"Тут дуже багато привілеїв. Це величенькі наділи. Вони отримували свободу віросповідання, на віки вічні не вступали до лав військових. Німців сюди запрошували, щоб вони "підіймали" сільське господарство. Але дуже багато людей приїхали, які до сільського господарства не мали ніякого відношення", — розповіла фахівчиня музею.
"Тобто тут були майстри, які могли шити рукавиці чи головні убори, або майстри, які виробляли у себе на Батьківщині цукерки. А як ту землю обробляти, вони не мали навіть гадки".
Шенфельдська колонія (село Кринички)
У 1809 році колоністи заснували Березанський німецький колоніальний округ, до складу якого входило 12 сіл.
"Родини росли, кількість людей збільшувалася, землі не вистачало і німці спочатку починають брати землю в оренду у поміщиків, а потім купувати землю. Таким чином на початку 20 століття у нас на Миколаївщині налічувалось понад 50 німецьких поселень", — розповіла Романенко.
Мапа німецьких поселень на Миколаївщині. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У селі Кринички у 1906 році розпочалося навчання у німецькій школі. Нині — це один з корпусів Криничанської гімназії імені В. Л. Мусіяки. Каміння для будівництва цієї школи доставляли із сусіднього села Новогригорівка, розповів краєзнавець Віктор Дробний.
"Можете звернути увагу на побудову вікон, які викладені в основі своїй: рама викладена з пиляного каменю і вже потім туди вставлено дерев'яне вікно. На деяких вікнах тут збереглися оригінальні залізні облямівки. Школу цю відвідували переважно німці, зокрема, у період Другої світової — виключно німці. В інші періоди у школу вільно допускалися всі діти, які могли її відвідувати", — розповів краєзнавець.
Школа у селі Кринички. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У селі зберігся типовий німецький будинок жителів тодішньої Шенфельдської колонії.
"Змінена форма даху — тут чотирьохскатний дах. Німецькі будівлі традиційні будувалися двоскатні. Чим це викликано? Ця будівля побудована до 1885 року. У 1919 році через колонію відступали більшовицькі війська з Одеси та спалили всі будинки, всі дахи. Уже пізніше у 20-ті, 40-ті роки перед Другою світовою війною й у 50-ті, 70-ті роки більшість дахів було перекрито залізом, черепицею або шифером".
Будинок з чотирьохскатним дахом
Будинок з чотирьохскатним дахом
Будинок з чотирьохскатним дахом
В одній з будівель у Криничках зберігся стовп, який утримував стелю. За словами краєзнавця, використання такої конструкції характерне саме для німців.
"Тобто цей стовп, він оригінальний, він стоїть тут з моменту будівництва хати".
Краєзнавець Віктор Дробний
Стовп підпирає балку
Оригінальний стовп у бідинку часів німецьких колоній
Простежується вплив німецької архітектури і в погребах, які лишилися у селі. Такі споруди були у кожному господарстві.
"Німецькі погреби були різної довжини: могли бути й 8, і 12 метрів, залежно від того, якого об'єму і величини було підсобне господарство власника. Всередині погріб також створено піваркою. Це для того, щоб краще витримувати тиск ґрунту над ним і зберігати тепло. Часто погреби доповнювалися з одного із боків ямою для зберігання картоплі — одного із продуктів, які вирощували німецькі колоністи в 19-20 століттях", — розповів Віктор Дробний.
Погріб
Горловина погребу
Вхід у погріб
У Криничках розташоване кладовище, на якому ховали колишніх німецьких колоністів. За словами краєзнавця, воно пошкоджене, але зберегло основні риси німецьких нагробних пам'ятників.
"Цікаві камені, зокрема, підложки під хрести у формі серця".
Надгробна плита
Напис на надгробній плиті
Віктор Дробний біля надгробних плит
Краєзнавець показує на візерунок на плиті
Надгробна плита
Перші поховання на цвинтарі колонії Шенфельд з'явилися у 1830-1840 роки.
"З переходом цього села у форму німецької колонії, поховання тут продовжилися і до середини 60-х років 20 століття. Поховання тут розташовувалися настільки густо, що у місцевій сільській раді довелося створити новий цвинтар з іншого боку села", — каже краєзнавець.
Колонія Гельбштадт (село Новоселівка)
У Новоселівці була німецька колонія Гельбштадт, заснована у 1865 році. Тут розташовувався костел Святого Антонія Падуанського. Протягом століть його використували як релігійну споруду, так і для господарських потреб. Нині будівля не експлуатується.
"Служби у ньому безперервно проводилися до 1929 року, коли його було зачинено за розпорядженням радянської влади й перетворено спочатку на клуб, а потім — на зерносховище. Він використовувався як частина господарських споруд місцевого колгоспу, потім радгоспу до 90-х років 20 століття. Зараз стоїть пусткою. На ньому, на жаль, впав дах, проте всередині збереглося кілька зразків розписів", — каже Дробний.
Костел у Новоселівці
Вікно костелу
Костел зсередини
Костел зсередини
Костел у Новоселівці
Культура та традиції німців на теренах Миколаївщини
Проживаючи на теренах Миколаївщини німці зберігали власні традиції, втім не асимілювалися з місцевим населенням, розповіла завідувачка виставкового відділу краєзнавчого музею Світлана Романенко.
"Вони намагалися навіть не розмовляти російською мовою і тільки там писарі, які вміли писати чи старости — вони знали російську мову. І навіть у першу половину 20 століття вони жили таким стриманим життям і намагалися не змішуватися з місцевим населенням", — каже Романенко
Речі побуту німецьких колоністів. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
"Католики, наприклад, області, колоністи німці, вони брали участь у будівництві костелу нашого миколаївського. Вони давали, збирали гроші й давали їх на будівництво саме Миколаївського костелу. І тому ось у нас на Миколаївщині саме архітектурних будівель німецьких, побудованих в німецький час залишилося дуже багато", — розповіла фахівчиня музею.
Костел у Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У часи Другої світової війни, під час відступу, німецька армія вивезла з регіону колоністів у західну частину Польщі. Тих, хто був у "радянській зоні" — вивезли у Казахстан та Сибір.
Читати ще
Читати ще
Будівництво Свято-Симеонівського собору в Миколаєві: чи законно був зведений храм
Читати ще
«Синій — колір свіжості, радісний»: історія переселення молдован на Миколаївщину та їхні традиційні сині хатини
