За інформацією: Суспільне.
Антоніна з Миколаєва вже дванадцять років бореться з рідкісним ускладненням внаслідок крововиливу — гідроцефалією. Нині дівчина перебуває на диспансерному обліку в Миколаївській обласній дитячій лікарні.
Про історію дівчини дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Дванадцятирічна Антоніна з Миколаєва прийшла до нейрохірурга на плановий огляд. З її слів, вже перенесла шість операцій.
"Болісно, якщо чесно і фізично, і морально. Коли знають про моє захворювання — мене або не помічають, або мене бояться, або ставляться по особливому, відносяться з такою великою турботою. Я, якщо чесно, не хочу, щоб до мене так ставились", — говорить Антоніна.
Антоніна на прийомі у лікаря. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
За словами дитячого лікаря Сергія Чернишова, за статистикою у світі зі 100 тисяч новонароджених — до 25 дітей мають вроджену гідроцефалію.
Гідроцефалія — це не самостійне захворювання. Це ускладнення якогось із захворювань.
Дитячий лікар додає, що позбавитись гідроцефалії можна лише, вилікувавши хворобу, яка її спричинила.
"Ну, наприклад. Якщо є пухлина, яка стискає ліквор головного мозку — можна прибрати пухлину і гідроцефалія сама пройде. Але в таких станах як запалення. Провели терапію і запалення вже нема, а ускладнення — є. І ми нічого можемо зробити", — говорить Сергій Чернишов.
Дитячий лікар Сергій Чернишов. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Мама дівчинки Ольга каже, донька має вроджену гідроцефалію внаслідок отриманої травми в пологовому будинку.
"У нас було показання під час УЗД на кесарів розтин. Плід був завеликий для мене, я маленька. Але лікар, з яким ми домовлялися і який був на зміні, сказала "А давайте спробуємо народити самостійно". Оця її спроба коштувала здоровʼя моїй дитині", — розповідає Ольга.
Я пішла до церкви, я дала обіцянку Богу, що якщо з моєю дитиною все буде добре, я не буду судитися, а спробую від чистого серця пробачити.
Про те, що дитина отримала травму — дізналася через місяць вже в обласній дитячій лікарні. Тоді ж і була проведена перша операція. За словами Ольги, на початках шукали варіант медикаментозного лікування без вставлення спеціальних шунтів в тіло дитини.
"Навіть відправляли документи до Ізраїлю та Німеччини. Здавали аналізи, робили запит, чи є в них якась альтернатива шунтуванню. В обидвох відповіли, що у світі, на жаль, іншого виходу для таких діток немає. Лише шунтування", — говорить мама Антоніни.
Антоніна та її мама Ольга. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Зі слів Ольги, попри всі побоювання, дитина розвивається, як і усі її однолітки.
"Вона пішла на гру на гітарі. Окрім цього вона постійно, мабуть, з рочків 5 займається англійською мовою. Вона хоче зараз ще й піти на якесь бойове мистецтво. Я поки готую себе до цієї думки", — розповідає Ольга.
За словами жінки, під час кожної операції доводиться замінювати шунт.
"Кожного разу нова система. Ми її купуємо, ми її вкладаємо туди. І чекаємо наступного разу. А "наступний раз" — немає якогось графіка. Це може бути як в однієї дівчинки, яку ми досі згадуємо, раз на 14 років. І це було круто. А може бути раз на місяць, або через 2 дні", — говорить мама Ольга.
Тобто гідроцефалія — це таке "мінне поле", по якому ти йдеш і ти намагаєшся сьогодні бути щасливим, тому що не знаєш, що буде завтра.
Та це не єдина проблема, яка спіткала сімʼю. Вже два роки в російському полоні чоловік Ольги, батько Антоніни — Володимир.
Читати ще
Читати ще Пам’ять про захисників України: у Баштанці Миколаївської області відкрили Алею Героїв
