За інформацією: Суспільне.
Один з курганів на Миколаївщині, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
На Миколаївщині з приватної власності вилучили сім курганів, які є пам’ятками археології місцевого значення. Кургани, як один з типів археологічних пам’яток, у регіоні будували близько чотирьох тисяч років тому.
Про це сьомого лютого кореспондентам Суспільного розповіли миколаївські археологи та експерти.
На Миколаївщині налічують понад три тисячі поховальних комплексів, говорить археолог Олександр Смирнов. За словами фахівця, це площина для польових досліджень.
"Кожен курган є окремою пам’яткою, яка при дослідженнях дає нам гарний історичний матеріал та відкриває історію нашого краю, якої немає в письмових джерелах. Це не просто земля, це архітектурна споруда. Якщо ми насиплемо такий пагорб, який ми називаємо курганом просто з землі, без конструкційних особливостей, то протягом 5-10 років він змиється дощами, снігом", — розповідає він.
Археолог Олександр Смирнов, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
За законодавством, каже Олександр Смирнов, кургани повинні бути паспортизовані.
"На превеликий жаль, саме паспортизації об’єктів археології та курганів у нас в Миколаївській області немає. Є часткова паспортизація тільки по Миколаєву", — пояснює Смирнов.
З 2021 до 2023 років у держвласність повернули сім курганів Миколаївщини, які 25 років перебували у складі земель сільгосппризначення. За словами речниці Миколаївської обласної прокуратури Валерії Власової, кургани потрібно внести у карти землекористування як пам’ятки археології.
"Після звернення прокурорів до суду 2023 року трьома власниками земельних ділянок у Баштанському районі вже виготовлено нову технічну документацію на належні їм земельні ділянки та вилучено з них пам’ятки археології. У грудні 2023 року на виконання рішення суду за позовом прокурора державі в особі обласної військової адміністрації повернуто кургани у Первомайському районі області", — каже Валерія Власова.
Речниця прокуратури Валерія Власова, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
У Бузькій територіальній громаді Вознесенського району розподіл землі відбувався у 1993-1995 роках, каже сільський голова Юрій Заволока. Нині триває судова справа щодо повернення кургану розташованого на території громади з приватної у державну власність.
"Зараз у нас не відображено саме обмеження обробки земельних ділянок поблизу кургану. Якщо будуть чіткі межові знаки, то, я думаю, що буде краще ситуація, яка на цей час відбувається, тому що ці кургани хоч і не обробляються, але вони постійно підпахуються, що дає трішки зсув ґрунту саме з кургану", — говорить Заволока.
Сільський голова Бузької територіальної громади Юрій Заволока, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
На території громади налічується приблизно 20 курганів, проте деякі з них вже розкопали під час археологічних досліджень. Розробка технічної документації для передачі земель у держвласність займає приблизно 2-3 місяці, говорить Юрій Заволока.
"Є можливість переговорити з людьми. Вони можуть поставитися зі зрозумілою ситуацією, здійснити розподіл земельних ділянок, який відбувається. За ними залишиться більша частина пайової землі, а частина, де була зайнята земельна ділянка під курган, або інша культурна цінність перейде в державну власність", — пояснює чоловік.
Юрій Заволока показує на розташування одного з курганів на Миколаївщині, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
Олександр Смирнов розповідає, потрапляння курганів у приватну власність, крім порушення законодавства, унеможливлює подальше їхнє збереження як археологічної пам’ятки.
"Землі опиняються у приватній власності, а по-друге, не знаючи цього, вони руйнують та порушують сам археологічний об’єкт, що призводить до його плюндрування, а потім і знищення. 10-15 років сільгоспробіт приведе до того, що курган, який був півтора чи два метри — буде "в нуль", — розповідає Смирнов.
Олександр на фоні одного з курганів на Миколаївщині, 7 лютого 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
За словами Валерії Власової, руйнування та неналежний захист зовнішнього шару призводить як до втрати історичної цінності таких об’єктів, так і до можливого викрадення тих артефактів, які зберігаються, і які підлягають передачі до національного музейного фонду для подальшого дослідження.
В обласній прокуратурі готуються звернутись до суду щодо відчуження курганів у Вознесенському та Миколаївському районах.
