Перспективи України стати повноправним членом НАТО, допоки вона перебуває в стані війни, не виглядають реалістичними.
Про це сказав колишній помічник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування (2013–2018 рр.), генерал-лейтенант Бундесверу у відставці Хайнріх Браус в інтерв’ю Укрінформу.
«У НАТО діє базове правило: якщо держава перебуває у конфлікті зі сусідом, її не приймають до Альянсу… Це звучить для України цинічно, але, на жаль, такі реалії», — зазначив Браус.
Він пояснив, що це загальний принцип Альянсу, який не хоче імпортувати невирішені конфлікти. Звідси випливає те, що наразі немає сенсу спекулювати, чи Україна вступить до НАТО і коли. Поки вона у стані війни, бо її було атаковано, питання вступу не стоїть.
Браус також звернув увагу на інші міркування, які варто згадати. Україна – величезна країна і якщо за «виняткових обставин» вона стала б членом НАТО, Альянс мав би розмістити там війська, розробити плани швидко перекидати підкріплення в разі необхідності тощо. Аби стримування було переконливим, на місці повинні бути розміщені, зокрема й американські війська, що наразі дуже складно, адже США воліли б, щоб безпеку Європи забезпечували самі європейці. Для Бундесверу, який уже дислокував 45 танкову бригаду в Литві, ще одне велике розміщення військ за межами Німеччини також було б величезним випробуванням.
«Чи можна уявити, що НАТО у майбутньому, коли Путін відступить, вирішить прийняти Україну як запобіжний захід, але без постійного розміщення військ, лише з планами посилення? Це мало б далекосяжні військові наслідки для решти Європи, і не тільки. Ми, ймовірно, мали б передислокувати війська в Європі», — додав Браус.
Читайте також: Путін може одночасно з продовженням війни в Україні вдарити по НАТО — німецький генерал
Колишній високопосадовець згадав саміт НАТО 2008 року в Бухаресті, на якому був особисто присутній. Там було заявлено про перспективи України та Грузії щодо участі в Альянсі, але не надано Плану дій щодо членства. Колишній помічник керівника Альянсу пам’ятає, як Путін прийшов на засідання Ради Росія — НАТО та став «повчати» лідерів, говорити, що українці є росіянами й належать до Росії, що Крим є російським.
«Тобто весь набір аргументів, які ми знаємо від Путіна, він виклав уже тоді. І додав, що в Україні також живуть мільйони росіян; що він – російський президент і відповідальний також за них. І потім він пригрозив: «Повірте мені, я візьму на себе цю відповідальність». У залі запанувала мертва тиша», — розповів Браус.
За його словами, керівники держав НАТО виходили з того, що, оскільки Україні тоді не надали План дій, який визначає шлях до НАТО, російському керівництву буде зрозуміло: членство не є на порядку денному, і союзники не сприймають цього наразі надто серйозно.
«Утім, Путін, імовірно, зрозумів це зовсім інакше – як чітке висловлення наміру», — зазначив Браус.
Читайте також: НАТО є що протиставити на ядерні погрози Путіна — німецький генерал у відставці
На його думку, оскільки фраза про те, що Україна перебуває на шляху до НАТО, не записана в рішеннях саміту в Гаазі свідчить, що консенсусу стосовно цього в Альянсу немає.
Як повідомлялося, цього тижня віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час засідання Ради Україна — НАТО поінформував партнерів про кроки з наближення України до стандартів Альянсу. Він розповів про основні заходи, реалізовані протягом року з метою наближення України до норм та стандартів НАТО, зокрема в межах адаптованої Річної національної програми на 2025 рік. Окремо Качка відзначив важливість рекомендацій НАТО на наступний рік, особливо у контексті реформування сектору безпеки та оборони для досягнення взаємосумісності з Альянсом.
Фото Укрінформу можна купити тут
