За інформацією: Суспільне.
Волонтерка Олена Візітіу. Колаж Суспільне Миколаїв
Стрімивідеотрансляція наживо певних подій, доступна для перегляду у режимі реального часу через мережу Інтернет, збори в соціальних мережах та донати на потреби ЗСУ у криптовалюті. Волонтерка з Миколаєва Олена Візітіу влаштовує онлайн-аукціони і збирає донати на допомогу військовим.
Про цифрові способи волонтерства та як змінилися запити військових з початку великої війни Олена Візітіу розповіла кореспондентам Суспільного.
Олена каже, що ідея збирати донати на стрімах з'явилась випадково, в гостях у знайомого в Миколаєві. Це сталося через кілька днів після повномасштабного вторгнення.
"Ми почали розказувати людям, що відбувається. Я розповіла про Донецьк, що було там. І нам накидали досить таку вагому суму грошей. Ми їх одразу перевели на ЗСУ. І можна сказати, що з цього в нас почалось волонтерство", — розповіла Олена.
Шеврони бригад, яким допомогала Олена. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв
Тоді в етер виходили раз на тиждень. Сеанс близько години. Згодом, до розмов в прямому етері почали залучати військових.
"Найбільший донат нам приходив на ефір — це криптогроші. Це було 100 тисяч гривень. Ми тоді збирали на шоломи для 28-ї бригади", — каже волонтерка.
Олена спілкується з другом Євгеном, з яким разом розпочинали стріми. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв
Стріми довелось призупинили через віялові відключення світла. Проте на волонтерську діяльність це не вплинуло. Олена говорить, що речі, які надають військові, це гільзи, тубуси від гранатометів, шеврони українських бійців, йдуть "з молотка" на аукціонах.
"До речі ось цей шеврон ми продали за 40 тисяч гривень. Робили розіграш. Його викупили. І коли я запитала адресу куди відправити. То мені написав хлопець: "Хай тобі лишиться, буде згадка". Ну ми його ніби продали, але тепер він мій", — пригадує жінка.
Шеврон MED, який продали за 40 тисяч гривень. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв
Є експонати, які не продаються.
"Цей ми лишаємо (йдеться про гільзу — ред.). Він був відстріляний на херсонському напрямку. І цей хлопець він не артилерист, він вчився. Це був його перший відстріляний снаряд. І він мені його привіз у подарунок і ми його не продаємо", — розповіла Олена.
Відстріляна гільза. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв
Олена каже, що незабаром збори на стрімах відновлять. За майже два роки війни змінилась активність громадян в зборах, і потреби військових.
"Зараз, звісно, змінилися запити. Раніше це була більше форма, пам’ятаєте не було нічого, ні шоломів. Зараз вже більше стандартно йде. Плитоноски, бо вони горять. Ми робимо зарядні рюкзаки, антени, скажімо так такі технічні приблуди. Коли холодає це термобілизна — це постійно треба. Термобілизна, теплі шапки, теплі рукавички", — каже волонтерка.
Фотозвіт від військових. Фото з особистого архіву Олени
Донецьк став для Олени рідним домом, а все її життя пронизане війною, каже жінка.
"Я з Донецька, можна так сказати. Бо взагалі тато військовий, тому переїздили. Все почалося з того, що ми виїхали з Молдови через війну. Потім я була в Донецьку, була війна, потім приїхала в Миколаїв. Знов війна", — розповіла Олена.
"Вже була якась така злість, що цього разу я не поїду нікуди".
Зараз волонтерська діяльність благодійного фонду Олени охоплює всі напрямки фронту. Заявки військових різняться. Це можуть бути спальники, ліки, елементи амуніції, зварювальні апарати, бензопили тощо. Також, волонтери знаходять час і щоб підбадьорити військових жартами.
"Ми одному з командирів 56-ої бригади, вони були під Слав’янском, ми йому на "піджопник", як називається, п’ятиточечник приклеїли рожеву бахрому. Він спитав чому рожеву? Я сказала, тобто тебе в принципі бентежить тільки колір. І потім він трохи нашкодив, і я йому на бушлат пришила ось це рожеве боа", — пригадуючи це Олена сміється.
Рожеве боа, яке Олена подарувала командиру 56-ї бригади. Фото: Олександр Гордієнко/Суспільне Миколаїв
Олена розповідає, що пости в Х (колишній Twitter — ред.) за обсягами, збирають в рази більше донатів, ніж на інших платформах.
"Твіттеріани" — величезна сила, яка може все. Тому твіттер — це взагалі всім величезна подяка, хто розповсюджує, розказує, робить. Бо без них просто, мабуть, не впорались і не було б навіть десятої частини тих грошей", — каже волонтерка.
