За інформацією: Суспільне.
Валерій Вічев — веслувальник із Миколаєва, вихованець МОК ДЮСШМиколаївська обласна комунальна комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №1, який з 2024 року виступає за збірну Польщі. За перші пів року 2025-го здобув пʼять медалей на міжнародних першостях. Нині спортсмен готується до чемпіонату світу.
Про початок карʼєри, міжнародні виступи та зміну громадянства розповів кореспондентам Суспільного.
Валерій народився і виріс у Миколаєві. Тут вперше почав веслувати. Майже вся його сімʼя повʼязана зі спортом: бабуся була веслувальницею, дідусь — футболіст, мама виступала в стрибках у воду, також у веслуванні себе спробували його дві молодші сестри.
Початок карʼєри
Коли ви зацікавилися греблею?
Оскільки в дитинстві боявся води — мама віддала мене на плавання. І вийшло так, що чоловік моєї тренерки готував веслувальників і мене покликав спробувати. Я спробував, мені сподобалось. Вже тоді була націленість стати олімпійським чемпіоном.
Чи памʼятаєте першу вагому нагороду для вас?
Вагомими я б назвав тільки якісь міжнародні турніри. Якщо говорити про всеукраїнські змагання — то першою найважливішою була перемога на чемпіонаті України серед юнаків.
Чи були приклади, на кого рівнялися в дитинстві?
Мені подобався данський веслувальник Рене Хольтен ПоульсенДанський веслувальник-байдарочник, олімпійський медаліст. На нього орієнтувався. А не зі світу веслування надихає футболіст Кріштіану Роналду.
А чи є люди зі збірної України або Польщі, на яких ви рівняєтесь зараз?
З України — мабуть, ні. А з Польщі — я рівняюсь на одного з кращих спортсменів країни Славоміра Вітчака. Я прислухаюсь до його порад.
Валерій Вічев під час занять веслуванням. Фото з архіву Валерія Вічева
Чи багато у вас було травм за карʼєру?
В дитинстві міг зламати руку, але це було через якусь дитячу наївність, відсутність досвіду. Тоді це були дитячі змагання, які не були дуже важливими. У дорослій карʼєрі — вже травм не було.
Як вперше потрапили до збірної України?
Мене запросили. Важко не було, адже поряд мої ровесники. Тим паче перший збір взагалі був в моєму рідному Миколаєві.
Спогади першого тренера
Перший тренер Сергій Моторний характеризує Валерія Вічева так:
"Він не боявся труднощів, витримував всі навантаження. Будучи невеликим на зріст, був дуже впертий і цілеспрямований. Він ще брав участь від української команди в Олімпійських надіях. Там брали участь багато країн, і він уже там показував гарні результати в свої 14 років".
"Коли вже виступав за Польщу зміг перемогти на дистанції нашого Олега Кухарика. Раніше він на нього рівнявся, як на більш досвідченого та старшого, як на лідера збірної України, а тут зміг перемогти. Думаю, для Валерія це було символічно" — говорить колишній тренер.
За його словами, вони продовжують тримати звʼязок, попри те, що його колишній підопічний вже виступає за іншу країну. Говорить, Валерій розповідав йому, що вагався, чи переходити до іншої збірної.
Валерій Вічев на змаганнях з веслування. Фото з архіву Валерія Вічева
Повномасштабна війна та зміна громадянства
Чи можете згадати початок повномасштабної війни? Де тоді були?
Я був на підготовчому зборі в Туреччині зі збірною України. Тоді телефонував і писав рідним, хвилювався, напружений день був. Мабуть, переїзд до Польщі став "переломним" в карʼєрі. Сюди я переїхав, аби підтримати маму, яка сюди переїхала з Миколаєва разом з моїми сестрами. Я хотів бути поряд і допомагати, і почав тут облаштуватися. Перший час було складно з вивченням польської мови, зараз вже більш-менш.
Ви потрапили до збірної Польщі. Чия це була ініціатива? І чи не було важко залишати збірну України з огляду на повномасштабну війну?
Цим усім мама займалася, я старався про це не думати. Я фокусувався лише на спорті. Мені просто надійшла пропозиція від збірної Польщі. Тренер Польщі підійшов до, на той момент, мого тренера зі збірної України і почали обговорювати цю ситуацію. Яка була розмова — не знаю.
"У 2024 році я вперше виступив за Польщу в Познані на Кубку світу. В мене не було якоїсь "привʼязаності" до України, хіба що до дому, але й раніше я не так часто там бував через постійні тренування та чемпіонати".
Вячеслав на лодці для веслування. Фото з архіву Валерія Вічева
Як на це відреагували ваші знайомі?
Я старався не звертати увагу на те, що хто про це думає. Спорт є спорт. Я не дивлюся на реакції, я дивлюся на себе.
Але чи виникало бажання знову виступати за Україну?
Мабуть, це можливо, але я особливо не бачу в цьому потреби і перспектив для власного розвитку. У Польщі кращі умови підготовки, тренувальний план, відновлення, їжа, конкуренція.
А що кажуть в Польщі про російсько-українську війну?
Вже почали тут забувати про неї, але стараюсь нагадувати їм, що війна триває.
Валерій Вічев у польській команді. Фото з архіву Валерія Вічева
Багато українських спортсменів стараються закликати на міжнародній арені про допомогу Україні. Ви щось подібне робите?
Поза тренуваннями і виступами спілкуюсь з різними людьми. А офіційно — ні, тому що можуть дискваліфікувати. Я чув, що комусь навіть з наклейкою "Stop war" не дозволяли виходити.
Як змінилося ваше спортивне життя після переходу до збірної Польщі?
Я почав вигравати трофеї на міжнародній арені. Зокрема, на Кубку світу третє місце в "четвірці" на 500 метрів, на чемпіонаті Європи серед чоловіків в Чехії третє місце, потім на чемпіонаті U-23 в Румунії здобув 3 золоті медалі: в "четвірці" та "двійці" на 500 і 1000 метрів.
А важче одному чи в колективі виступати?
Та без різниці. Але коли веслуєте в четвірці — кажуть про тріумф четвірки якоїсь країни без акцентів особливих на прізвищах. А от коли перемагаєш один — тоді про тебе всі знають.
Яка у вас ціль?
Виграти Олімпійські ігри.
Яка ваша сильна сторона, а що навпаки в спортивному плані варто було б "підтягнути"?
Мені здається, все треба "підтягувати". Якщо про сильну якість казати — це пластичність, я вмію підлаштовуватись. А от найбільше треба працювати над тим, щоб агресивніше діяти на середині дистанції. Я її часто "відпускаю", тому що боюся втомитися.
А чи є якась мрія?
Мені, здається, кожен мріє, щоб війна закінчилась. Хочеться, щоб це сталося якомога швидше.
Нині спортсмен готується до чемпіонату світу, який запланований на серпень у Мілані.
