Цінова стабільність на паливному ринку: чи надовго?

Вплив негативних чинників на ринок нафтопродуктів, за висновками експертів, припинився, попит на пальне, за винятком бензину, падає

У липні стрімке підвищення цін на пальне в Україні зупинилося. У Національному банку пояснюють це припиненням впливу геополітичного і валютного чинників – короткострокового зростання нафтових котирувань через загострення ситуації на Близькому Сході та зміцнення євро щодо долара і гривні. Адже хоча розрахунки на світовому ринку нафти і нафтопродуктів відбуваються в американських «зелених», акцизи на пальне в нашій країні встановлені в європейській валюті.

Фото: freepik

СТАБІЛЬНИЙ ЛИПЕНЬ НА ТЛІ ЧЕРВНЕВИХ НАФТОВИХ «СТРИБКІВ»

Червень, нагадаємо, став доволі «валідольним» місяцем для українських професійних перевізників, аграріїв та автолюбителів (за винятком хіба що власників електрокарів і транспорту з ГБО). Але й вони, та й усі, в кого авто немає, опосередковано відчули на собі наслідки цінового підвищення на дизельно-бензиновому сегменті ринку – через подорожчання транспортного складника в собівартості товарів і послуг.

Упродовж першого літнього місяця роздрібні ціни на бензин та дизель помітно зросли. Вартість бензину А-95 порівняно з кінцем травня підвищилася у середньому на 4 гривні 36 копійок – до 58 гривень 92 копійок за літр, дизпалива – на 3 гривні 34 копійок, до 55,88. А ось автогаз тим часом подешевшав у середньому на 32 копійки – до 34,51 гривні за літр.

Тенденція визначалася передовсім впливом зміни світових цін на нафту: хоча упродовж місяця сировина марки Brent загалом подорожчала не так щоб карколомно – із 64 до 68 доларів за барель, – у середині червня був період, коли після початку війни Ізраїлю проти Ірану нафтові котирування підскочили аж до 75 доларів.

Під кінець місяця ситуація на ринку заспокоїлася – вартість еталонної марки опустилася нижче 70 доларів за барель. Це й стало запорукою відносної цінової стабільності на нашому внутрішньому ринку нафтопродуктів у липні – з періодичними «валютними поправками», залежно від коливань пари гривня-євро.

Як наслідок, на кінець цього місяця середня ціна бензину А‑95 – 59,04 гривні за літр, А‑92 – 58,20, дизпалива – 56,07 гривні за літр. Тобто зростання порівняно із червнем мінімальне. Автогаз же подешевшав ще на кілька копійок – в середньому до 34,44 гривні за літр.

За оцінками заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, така цінова стабільність пояснюється саме припиненням впливу двох згаданих чинників.

«Ситуація на нафтовому ринку вже стабілізувалася, а коливання курсу євро не мають довгострокового характеру», – констатував банкір.

Погоджується з такими оцінками й експерт паливного ринку, директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

«Що на кінець червня, що зараз, вартість нафти марки Brent трохи перевищувала 68 доларів. Так, упродовж останнього місяця були коливання до позначок у 71 долар, але все це – в доволі вузькому коридорі. На ринку нафтопродуктів, щоправда, були певні перепади (особливо з дизпаливом). Та, однак, картина більш-менш стабільна. Це позитивно впливає і на цінники на стелах атозаправних комплексів», – пояснює експерт у коментарі Укрінформу.

Фото: Bo Stevens on Pexels

ГУРТОВІ ЦІНИ ПІШЛИ ДОНИЗУ: ЯК ЦЕ ВПЛИНЕ НА ТОРГІВЛЮ ПАЛЬНИМ УРОЗДРІБ

А ось гуртові ціни на бензин і дизпаливо, за даними консалтингової компанії «Нафторинок», навіть поступово знижуються – відповідно до 49,29 гривень за літр (А-95) та 49,23 гривень за літр. Попри воєнні та логістичні виклики, гуртовий ринок стабільний – з достатніми резервами нафтопродуктів та відсутністю різких коливань на європейських ринках.

До того ж, за словами засновника групи компаній «Прайм» Дмитра Льоушкіна, із середини липня покращилася ситуація з рівнем води в Дунаї. Тож постачальники мають можливість заводити в наші річкові порти великі танкери. Також тимчасово знизився попит на пальне з боку аграріїв – більшість із них вже зібрали пшеницю та інші ранні зернові, а до початку кампанії збирання кукурудзи і соняшника ще є час.

«Зараз можемо констатувати, що напруженість, яка була на гуртовому ринку бензину та дизелю, спала і ринок вийшов на плато», – робить висновок Льоушкін.

Але чекати на більш-менш помітне здешевлення пального і на роздрібному ринку, на його думку, не варто: великі мережі АЗС використають зниження гуртових цін для збільшення власної маржі. При цьому аналітики прогнозують збільшення кількості акційних пропозицій від мереж для своїх постійних клієнтів.

«Окрім зміни динаміки гуртових та роздрібних цін, ми завжди відстежуємо і націнки продавців – тобто різницю між закупівельною вартістю та ціною продажу. Так от, у червні й липні ця "пружина" стискалася. Відповідно, в середині липня були зафіксовані мінімальні значення "маржі" за останні 14 місяців, з весни минулого року. Відтоді маржинальність тільки зменшувалася. Це означає, що роздрібні ціни "не відіграли" так, як могли б, з тих чи інших причин зростання стримувалося. Умовно кажучи, вартість пального мала б збільшитися на 4 гривні за літр, а насправді зросла лише на 2 гривні», – каже Сергій Куюн.

Зараз же, коли гуртові ціни просіли, особливо на бензини, маржа збільшується. Тому роздрібні ціни наразі й не реагують на коливання на гуртових ринках так, як би хотілося споживачам, пояснюють аналітики.

Фото: Lloyd Freeman on Pexels

ПРОГНОЗИ: ЯКОЮ БУДЕ ЦІНОВА СИТУАЦІЯ ДО КІНЦЯ РОКУ

За прогнозами НБУ, значних коливань цін на нафтопродукти в Україні цьогоріч не буде. Відповідно, не варто очікувати і їх суттєвого впливу на показники інфляції.

«Надалі до кінця року ми не очікуємо суттєвої динаміки. В принципі, значних змін цін на пальне не передбачаємо. За результатами року ми очікуємо, що зростання цін буде меншим, ніж 10%», – деталізував Ніколайчук.

Не бачать особливих ризиків для внутрішнього ринку пального й галузеві експерти. Загалом, незважаючи на те, що автомобільний сезон у розпалі, ситуація абсолютно спокійна.

«Пального усім вистачає. Є деякі локальні коливання, але вони не критичні.

При цьому споживання в Україні знижується. У першому півріччі воно скоротилося на 12% порівняно з таким же періодом минулого року. Особливо це позначилося на продажах дизпалива. Мінус 10% маємо і в сегменті скрапленого газу. Хоча споживання бензину навпаки приблизно на 1% зросло», – каже Куюн.

У разі виникнення якихось проблем ринок, за його словами, відрегулює себе дуже швидко.

«Думаю, якби було завдання, ми точно могли б дуже швидко збільшити обсяги постачання удвічі. Країна має величезний транспортний парк, сформований 2022 року. Маємо дуже розгалужене залізничне сполучення, транскордонні переходи, де пальне перевалюють із вузької європейської колії на широку українську. Все абсолютно налагоджено. Тільки давайте обсяг. А з обсягами через згадане вже зниження попиту, на жаль, поки що зворотна тенденція», – додає директор групи «А-95».

Натомість прогнозувати вплив на ситуацію на ринку нафти й нафтопродуктів геополітичних чинників, за словами Куюна, – справа невдячна. Це складно зробити навіть на короткому кроці, не кажучи вже про середньострокову і довгострокову перспективу.

«Пригадайте, що ми пережили в тому ж червні, коли ціна на нафту просто зросла за один день із 65 до 75 доларів. Хто це міг спрогнозувати? Адже це те, що за межами нафтового ринку», – пояснює експерт.

Поміж «чорних лебедів», які можуть у будь-який момент спровокувати різкі коливання на ринку сирої нафти, аналітики називають потенційне нове загострення протистояння на Близькому Сході, ймовірність запровадження США вторинних санкцій проти покупців російської нафти і послаблення американських санкцій проти Венесуели, укладання чи неукладання торговельної угоди (та й загальну тональність діалогу) між Сполученими Штатами Америки і Китаєм, втілення нової політики ОПЕК, спрямованої на пожвавлення нафтовидобутку.

Владислав Обух, Київ

Перше фото: Enes Özkul on Pexels

Джерело

Довідковий Миколаїв