«Де ти? — Я буду в бібліотеці!». Історія волонтерства на базі бібліотеки в одному з мікрорайонів Миколаєва

За інформацією: Суспільне.

Бібліотекарка Тетяна Мельниченко та волонтерка Інна Карапиш. Колаж Суспільне Миколаїв

Десята бібліотека-філія ЦМБЦентральна міська бібліотека імені Кропивницького розташована у Широкій Балці на півночі Корабельного району Миколаєва. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році на базі закладу запрацював волонтерський штаб. І хоч тоді звична робота бібліотеки призупинилася, втім благодійники створили центр допомоги військовим та цивільним.

Історію волонтерського штабу на базі бібліотеки кореспондентам Суспільного розповіли бібліотекарка Тетяна Мельниченко та волонтерка Інна Карапиш.

На перетині світів

Зі слів Тетяни, з перших днів повномасштабної війни на перехрестях перебували українські військові та добровольці.

"Це був початок повномасштабного вторгнення. Наступного дня нам зателефонували громадські активісти, з якими ми працювали до того. Нам треба було десь гуртуватися, якраз бібліотека була першим місцем, куди вони звернулися. Потрібен був якийсь склад, якась точка, тому в нас створився такий штаб", — пригадує жінка.

Тетяна Мельниченко (зліва) та Інна Карапиш (справа), Миколаївщина, червень 2022 року. Фото надане Інною Карапиш

Звична робота бібліотеки як культурно-просвітницького осередку призупинилася. Хоча у приміщенні цілодобово чергували люди.

"Приходили люди вранці після нічних обстрілів. Ми збиралися, обговорювали все, заспокоювали один одного, обдумували плани на випадок прильоту, наприклад, де взяти того ж самого лікаря", — розповідає Інна Карапиш.

Трофейна амуніція російської армії. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Люди підтримували волонтерів різними способами: фінансово, психологічно, матеріально.

"Були у нас люди, які брали продукти. Їхали додому, варили їжу, потім чи до нас приносили, чи безпосередньо хлопцям (на блокпости — ред.)", — розповідає Тетяна Мельниченко.

— Де ти? — Я буду в бібліотеці!

Будівля десятої бібліотеки-філії та водночас волонтерського штабу. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Українські військові ідентифікували бібліотеку як пункт спротиву та допомоги. У час, коли магазини були закриті, волонтери намагалися надавати усе необхідне, каже Тетяна.

"Військові приходили до нас постійно: і снідали, і обідали. У них пішла така чутка про нас і вони знали: "Де ти? — Я буду в бібліотеці!". Приходили, щось брали або залишали, бо комунікації не було, але вони знали. У нас не було мавіків чи бронежилетів, але в той час суттєвим було все", — згадує про лютий-березень 2022 року бібліотекарка.

Ковток життя з минулого

У травні 2022 року у бібліотеці неофіційно організували перший захід після повномасштабного вторгнення.

"Звичайно, це було неафішоване, але тоді ми змогли організувати вже презентацію книги й зустріч з автором, херсонцем Антоном Санченко. І це був такий ковток, скажімо, мирного життя. Усі були місцеві, і люди дуже тепло відреагували на таку подію, звичайно, їх було мало, та й місця у нас небагато, бо все заставлене ковдрами, речами. Це був промінчик щастя", — розповідає Тетяна Мельниченко.

Тетяна разом з Антоном Санченко, Миколаїв, 26 травня 2022 року. Фото: Фейсбук Тетяни Мельниченко

Як каже Тетяна, бібліотека — це не тільки книги!

"У нас стало більше користувачів. Зараз послуги в нас розширені вже, це не тільки видача літератури, а й комп’ютерні послуги, плюс гуманітарна робота. Дуже багато дітей приходить. Тих дітей, які пережили, так би мовити, активну фазу, коли Миколаїв обстрілювали", — говорить жінка.

Вподобання відвідувачів

Від початку 21 століття в українській літературі настав золотий вік

Книга про війну Росії проти України поміж гільз від боєприпасів. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Російську літературу почали прибирати з полиць бібліотек імені Марка Кропивницького в усьому Миколаєві, ще до того як надіслали рекомендації з Києва, говорить директорка закладу Інга Хоржевська.

"Я сформулювала це, як літературне сміття. Ми не можемо нав’язувати, але ми можемо формувати смаки. Весь цей мотлох треба прибирати. Вони дуже примітивно написані. Це глорифікація образу російського солдата або працівника якихось спецслужб", — розповідає Інга Хоржевська.

Бібліотекарка десятої філії говорить, українські автори конкурентоспроможні з європейськими та американськими.

"Автори бестселерів можна сказати. У нас якісна українська книга і цю книгу потребує читач. Вони бачать книгу в інтернеті, і звичайно, книги дорогі, тому люди приходять до бібліотеки. Єдина перешкода чому не можуть читати — це коштує грошей. І українською мовою бажають читати. Чим більше ти читаєш українською, тим краще її опановуєш", — говорить Тетяна Мельниченко.

Акція "Перезавантаж бібліотеку"

З 24 серпня до 30 вересня Центральна бібліотека імені Марка Кропивницького запустила челендж "Перезавантаж бібліотеку". Ідея полягала у наповненні книгозбірень літературою 2021 — 2023 років, написаних або перекладених українською. Втім люди захопилися ініціативою та продовжують нести літературу до пустих полиць бібліотек навіть після завершення акції.

"Кожна людина може взяти участь. Полягає він в закупівлі та даруванні книги бібліотеці. Плюс передати челендж другу. Адже ми прибрали російську літературу, в першу чергу тих авторів, які підтримали цю війну з 2014 року, які прославляють російську армію, Радянський Союз", — говорить бібліотекарка Тетяна Мельниченко.

Книги даровані відвідувачами десятій бібліотеці-філії. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Від сучасної молоді запиту на російську літературу немає, каже працівниця бібліотеки.

"Пушкін, Чехов, Достоєвський. Ну, по-перше, щоб вони читали, як вони борються. Єдиний запит, якщо є, то це у людей похилого віку, і те, цей запит, тому що прибирають з полиць. Багато книг, які читали два-три рази за 20 років, це показник того, треба ця книга чи ні", — каже про вподобання читачів Тетяна.

Книги у бібліотеці. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Зі слів директорки ЦМБ імені Кропивницького Інги Хоржевської, за період дії челенджу, люди передали книг приблизно на 18 тисяч гривень тільки в десяту бібліотеку.

Проєкт "Безпечне дитинство"

Майстер-клас у рамках проєкту «Безпечне дитинство». Фото: Бібліотека-філія #10 ЦМБ ім. Кропивницького м. Миколаєва

Проєкт “Безпечне дитинство” передбачає всебічний розвиток та емоційне розвантаження для дітей, каже Інна Карапиш. Втім ідея виникла ще до написання гранту.

"Тоді, коли діти приходили до нас просто на культурні заходи, або просто з батьками. І ми бачили, що дітям потрібно якось відволіктися від того, що відбувається навкруги. Виникла ідея, оскільки у нас є плазма, дивитися мультфільми", — говорить благодійниця.

«Мамо, я бачу війну» — напис на дитячому малюнку. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Зі слів волонтерки, партнери з Одеси почали відправляти попкорн, смаколики, повітряні кульки, аби зробити для дітей атмосферу.

"Дітям сподобалося, вони питали, коли будемо ще дивитися, що будемо дивитися. Потроху ми впроваджували демократію, голосували, що ми будемо дивитися. Крім мультів ми почали робити майстер-класи, івентиІвент — якась цікава і незвичайна подія. По гранту ми все зробили, але ми продовжуємо це робити. Тому що нам це цікаво, так само як і дітям", — додає Інна.

"Лідери своєї громади"

Директорка Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького Інга Хоржевська говорить, громада знає, де можна знайти допомогу, і люди приходять з різними питаннями.

"Ми заїжджали туди (десята філія — ред.). Я пам’ятаю коробки, пакунки, вони були скрізь, навіть у вбиральні. Це було абсолютно правильно. У нас не всі бібліотеки потужно інтегровані в громаду. Вони справжні лідери своєї громади, це абсолютно точно. Звісно, неформальні, але лідери думок, дій і активностей", — каже Інга Хоржевська.

Консерви. Фото: Максим Місайлов/Суспільне Миколаїв

Зі слів директорки, бібліотеки це не тільки книгозбірні — це заклади величезної кількості напрямів, які можна розвивати.

"Наприклад, у Центральній бібліотеці видавали картки на хліб, тут видавався сам хліб і консерви. Дівчата в нашій бібліотеці роблять окопні свічки. Зараз вже зміна сезону і вже знову є попит на них. Працівники ходять плести сітки. Ми підключилися до челенджу збору коштів на ЗСУ. Ми збираємо кришечки від пластикових пляшок. У нас облаштували Пункт Незламності, працює точка ЮНІСЕФ", — додає Інга Хоржевська.

Довідковий Миколаїв