Укрінформ вивчав результати системи децентралізованих закупівель дронів, її переваги та недоліки
У цій війні дрони зробили, напевно, найбільше для захисту України від ворога. Протистояння, яке розпочалося у лютому 2022-го з битви важкої техніки та артилерії, поступово перетворилося на високотехнологічний безпілотний двобій супротивників, які з року в рік кратно нарощують цей смертоносний потенціал. Якщо нещодавно Президент Зеленський говорив про спроможність України виробити мільйон безпілотників, то вже цього року Міноборони заявляє про виробничі спроможності виготовляти до 10 млн дронів різних типів на рік.
Але на що здатні БпЛА, якщо вони лежать місяцями на складах у той час, як ситуація на фронті змінюється з карколомною швидкістю? Хіба що застарівати, втрачаючи свій бойовий потенціал. Для досягнення максимального ефекту термін потрапляння виробу на фронт потрібно скорочувати до кількох тижнів, а в ідеалі – днів. Бюрократична ж машина забезпечення армії вкрай неповоротка. Тому не дивно, що із часом дерегуляція добралася й у військове забезпечення. Уже скоро рік, як підрозділам дозволили децентралізовано на постійній основі закуповувати зокрема дрони та засоби РЕБ тактичного рівня. Що змінилося в системі закупівель та як ці зміни відчули на собі військові й виробники засобів ураження, поцікавився Укрінформ.
Фото: Агенція оборонних закупівель
2022–2023 РОКИ: МОБІЛІЗАЦІЯ УСІХ МОЖЛИВИХ РЕСУРСІВ
У відповідь на зовнішню агресію Україні доводиться постійно вдосконалювати систему забезпечення підрозділів, які воюють, починаючи з 2014-го. Централізовані закупівлі майна, харчів, засобів ураження, техніки тощо об’єднують потреби різних частин у великі замовлення. Це дає можливість забезпечити армію базовим необхідним набором товарів та послуг уніфікованого стандарту за нижчою ціною, з гарантованими термінами постачання, з дотриманням контролю з боку держави. Принаймні таке завдання завжди стояло перед військовою логістичною машиною. Однак повномасштабне вторгнення зробило із цієї рутинної роботи завдання зі зірочкою. Раптово військо збільшилося на сотні тисяч солдатів, які потребували обмундирування, харчування і насамперед озброєння. І це стало викликом.
«Центральним органом забезпечення в ЗСУ є командування Сил логістики. Якщо вам щось треба – пишіть заявку. Але заявка нікого ні до чого не зобов'язує, це просто папірець. І тобі на це можуть просто відповісти – нема такого. Або ще траплялося таке, що нам пропонують засоби, які нам не підходять. Ну, не працюють в бою ті тисячі дронів, які вже закуплені, і міняти їх ніхто не буде. Бо запити роблять одні люди, купують їх інші, використовують – треті. І це все проходить через багато інстанцій, подекуди по кілька місяців», – згадує перший час повномасштабного вторгнення заступник командира бригади 59 окремої штурмової бригади безпілотних систем ім. Якова Гандзюка з позивним «Ірландець». За його словами, це небезпечно гальмувало постачання фронту.
Тепер для гнучкості реагування, особливо на місцях ведення активних бойових дій, держава дозволила децентралізовані закупівлі (ДЗ), коли підрозділи мають можливість самостійно купувати те, що їм потрібно буквально «на вчора». Нині цю програму курує заступник керівника Офісу Президента України, полковник ЗСУ Павло Паліса. У рамках експериментального проєкту у березні 2023 року військовим частинам дозволили закуповувати безпілотні системи, засоби РЕБ та протидії технічним розвідкам.
Єдине питання – де брати на цю маневреність гроші. Основним джерелом бюджету на децентралізовані закупівлі донедавна були субвенції від органів місцевого самоврядування (фінансова допомога військовим частинам, які є на їхній території або виконують завдання в зоні їхньої відповідальності, – ред.) та частина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) із зарплат військовослужбовців, яка повертається підрозділам для забезпечення їхніх потреб. Утім, як зізнаються військові, обсяг цього фінансування не можна було назвати достатнім чи бодай помітно значним і регулярним.
«Від однієї громади могло надходити 200–300 тисяч гривень, а коли й 500 тисяч чи мільйон. Але ж безпілотні системи дуже дорогі і їх потрібно закуповувати постійно», – розповідає Укрінформу Олег Назарченко, начальник служби авіації та ППО 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Це, за його словами, створювало проблему малопрогнозованості фінансування й, відповідно, зривало стабільність постачання.
У жовтні 2023 року уряд ухвалив рішення про зменшення дохідної частини місцевих бюджетів у результаті вилучення ПДФО, тому автоматично скоротилася і їхня фінансова спроможність надавати великі та регулярні субвенції військовим підрозділам. Яка до того ж напряму залежить від фінансової спроможності тієї чи іншої громади. Наприклад, у бюджеті Луцьку на 2025 рік рік на підтримку ЗСУ передбачено 150 млн грн, у Львові – 1 млрд грн, а Київ з початку року спрямував загалом уже 6 млрд грн. Звісно, малі громади немає сенсу навіть порівнюти.
Попри усі складнощі, обсяги експериментальних децентралізованих закупівель у ЗСУ за підсумками 2023 року вдесятеро перевищили результати 2022-го: 92,6 тис. завершених проти 8,9 тис. на початку великої війни. Суми договорів також зросли – з 2,2 млрд грн у 2022 році до 17,7 млрд грн у 2023-му. Тож у 2024 році експериментальний проєкт із децентралізації перейшов на постійну основу.
2024 РІК: «КИШЕНЬКОВИХ» ГРОШЕЙ БАГАТО НЕ БУВАЄ
У грудні 2024-го Кабінет Міністрів спростив закупівлю дронів та РЕБ, дозволивши військовим частинам купувати БпЛА та засоби РЕБ ближньої дії без узгодження з Генштабом чи іншими вищими органами, а також надав дозвіл підрозділам долучатися до рамкових угод Агентства оборонних закупівель Міноборони та Держспецзв’язку – можна сказати, монополістів постачання цих засобів на той момент на фронт.
Паралельно бойовим підрозділам виділили 2,1 млрд грн. на закупівлю саме тих типів безпілотників, яких їм бракувало: Mavic, FPV-«камікадзе», розвідників. І це дало позитивний ефект, який одразу відчули в підрозділах.
«Ми одразу збільшили інтенсивність закупівель, що своєю чергою дало змогу покращити інтенсивність та результативність ведення бойових дій», – каже Назарченко.
«Ці гроші, по суті, як кишенькові в командира бригади. І я абсолютно впевнений, що такий фінансовий запас у нього має бути. Наприклад, щоб оперативно потестити якесь цікаве рішення чи специфічну "ефпівішку". Спробували, зрозуміли, працює чи ні, продовжили технологічні пошуки далі», – зазначає «Ірландець».
Примітно, що ініціативу також схвально оцінили наші зарубіжні партнери, мовляв, такий досвід України в постачаннях війська в умовах активних бойових дій цінний і для НАТО.
У січні 2025 року уряд підтримав ініціативу Міноборони збільшити пряме фінансування бойових бригад до 2,5 млрд грн щомісячно на цільову закупівлю БпЛА.
«Війна – дуже дороге задоволення, і вона, на жаль, стає все дорожчою. Суми, яку ми використали на власні закупівлі у 2023 році, сьогодні нам вистачає хіба що на кілька місяців», – коментує начальник служби експлуатації безпілотних систем 28 окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу Олександр Кельбас.
Як зізналися співрозмовники Укрінформу, станом на середину 2025 року частка закуплених дронів за власні кошти подекуди становить вже і 50% наявного парку. «По-різному буває. Є місяць чи навіть тиждень, коли 50/50, а буває і 30/70, де більшість ми отримуємо від Міноборони», – каже Кельбас.
За словами Назарченка, і його підрозділи 50% засобів отримують з бази забезпечення, а решту – через децентралізовані закупівлі.
Але якщо збільшення фінансування вирішувало частково питання з дефіцитом коштів, то воно не долало проблему зарегульованості можливості витратити ці «кишенькові» кошти на необхідні засоби. Доступним інструментом для забезпечення своїх потреб у бригад все ще лишалися тільки прямі контракти. Попри, здавалося б, спрощену процедуру (прямі закупівлі товарів оборонного призначення на час воєнного стану дозволені без використання електронної системи Prozorro), усе одно побажання військових мало пройти довгий шлях погоджень через структури Міноборони. Укладання контракту – паперового – займало довгий час, замовники не мали змоги відстежувати актуальний статус свого замовлення та терміни його виконання, через що середній термін постачання дронів від моменту заявки до отримання міг становити від кількох тижнів до кількох місяців.
В останні дні 2024 року департамент політики закупівель Міністерства оборони України розробив методичні рекомендації щодо здійснення децентралізованих закупівель у військових частинах, які містили чіткий алгоритм планування, проведення та супроводу контрактів, методи розрахунку вартості для точного бюджетування; єдині підходи до перевірки контрагентів на ризики та відповідність критеріям доброчесності тощо. Також у військових частинах бригадного рівня поступово стали з’являтися уповноважені із закупівель – посада, запроваджена в рамках реформи усієї системи оборонних закупівель.
Тобто поступово складався загальний пазл нових можливостей. Не вистачало лише «єдиного вікна» для зручності усіх зацікавлених учасників процесу. Адже з тією динамікою, яка тепер спостерігається на фронті, держава, з її наявною системою забезпечення армії, явно не встигає.
2025 РІК: ВСТИГНУТИ ЗА ФРОНТОМ
У країні, яка все більше сервісів переміщує у цифровий вимір, логічною відповіддю на цей виклик стала поява відповідної платформи і для військової машини. Народилася ідея поширити ініціативу «Армія дронів», яка до 2025 року еволюціонувала з платформи зі збору коштів до державної програми підтримки вітчизняних виробників безпілотників та запровадження цифрових інструментів закупівлі.
Рік тому Державний оператор тилу Міноборони представив нову цифрову систему для управління тиловими потребами Збройних Сил України – DOT-Chain. Після тестування постачань продуктів харчування у 2025 році на платформі з’явився новий модуль – DOT-Chain Defence, в якому можна придбати озброєння, поки що, правда, лише дрони-«камікадзе», бомбардувальники та розвідувальні.
Система дуже схожа на звичайний онлайн-маркетплейс. На спеціальній «вітрині», де представлені доступні для замовлення засоби з описом технічних характеристик та ціною, військові самостійно обирають типи та кількість необхідних їм безпілотників за кошти Агенції оборонних закупівель. Обраний товар можна покласти у «кошик», зменшити чи збільшити його кількість, за потреби відкоригувати позиції тощо. Відповідальному за закупівлі залишається поставити свій е-підпис під документами й очікувати постачання – решту бюрократії бере на себе АОЗ.
Поки що DOT-Chain Defence працює в пілотному режимі, і робити замовлення на ньому можуть лише 12 визначених бригад. За два місяці військові встигли замовити на ньому майже 17 тис. БпЛА на суму приблизно 600 млн грн. Водночас 13 тис. безпілотників бригади вже отримали фізично. За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, середній термін постачання через систему становить 10 днів.
«Найголовніший, напевно, плюс DOT-Chain Defence, окрім того, що ми не займаємось паперами, те, що постачання значно пришвидшилося. Якщо анонсувалося, що терміни надходжень становитимуть два-три тижні, то на практиці вийшло навіть краще – до 15 днів. Виробник VYRIY, наприклад, наше перше замовлення відвантажив взагалі за 6 днів», – розповідає Олег Назарченко, підрозділ якого бере участь у пілотному проєкті.
Серед мінусів роботи з DOT-Chain Defence він називає неможливість замовити певні моделі дронів іноземного виробництва, як, наприклад, Mavic-3 чи Mavic-4 або Matrice чи Autel, які сьогодні мають неабиякий попит серед військових на лінії зіткнення. Адже на платформі представлені тільки українські кодифіковані товари. Водночас Назарченко відмічає такий позитивний момент від запуску платформи, як деяке зменшення ціни на певні дрони.
«Коли ми напряму їх закуповували, то вартість була дорожчою, ніж після того, як цих постачальників завели на платформу. Чому подешевшали? Збільшилися обсяги замовлень, відповідно у виробника зʼявилося розуміння про наступні замовлення, і почав працювати ефект масштабу виробництва через оптові знижки у собівартості складників», – пояснює військовий.
Його колеги, які не потрапили в пілотну програму, зауважують, що в невеликих виробників, які також поки що не представлені на маркетплейсі, є свої переваги. Наприклад, вони можуть щось «адресно» виготовити для бригади, підлаштувавшись під її потреби. «Зазвичай великі виробники беруть масштабом, а за чимось цікавим і ексклюзивним я радше звернуся до невеликої компанії напряму, яка виготовить мені необхідний засіб ідеально під потреби наших бійців», – коментує «Ірландець».
На сьогодні з платформою співпрацюють 38 компаній. Ярослав Гришин, співзасновник однієї з компаній-виробників дронів, вважає правильним рішенням не масштабувати нову схему закупівель одразу на всі бригади. Це, за його словами, дасть змогу й виробникам зі свого боку адекватно оцінити перспективи роботи в системі і врахувати виробничі ризики.
«Для виробників постає питання обсягу фінансування, виділеного на DOT-Chaine Defence. За публічними даними, АОЗ за перші два тижні роботи платформи вже використала чверть виділеної суми. Це говорить нам про величезний попит за вкрай обмеженого державного фінансового ресурсу», – каже підприємець.
Тепер військові для роботи з DOT-Chaine Defence отримують від Агенції віртуальні кошти – їхню кількість визначає командування Сил логістики та командування Сил безпілотних систем за погодженням Генштабу для кожного з підрозділу, залежно від розміщення частини стосовно лінії бойового зіткнення та завдань, які стоять перед військовими. «Якщо фінансування не буде збільшено, виробники можуть стикнутися зі ситуацією, коли військові хочуть купити їхню продукцію через систему, але бюджет тимчасово "вичерпано". Це створює ризики для планування виробництва», – зазначає Гришин.
Проте у військових є ще пряме фінансування на закупівлю дронів, яке можна використати не лише на DOT-Chaine Defence. Суму збільшили до 4,3 млрд грн – по 7 млн грн на кожен батальйон, що виконує бойові завдання на лінії фронту. Це замість 27 млн грн, які раніше отримувала бригада в цілому.
Прямі закупівлі все ще залишаються актуальними як для підрозділів, так і для виробників. Першим це дає змогу оперативно закрити потребу, часто не чекаючи проходження процедури кодифікації виробу, другим – отримати зворотний зв’язок від користувача для подальшого вдосконалення продукції.
А ще військові можуть «заробити» собі на придбання чогось потрібного, вразивши особливо цінну ціль у ворожому таборі й отримавши відповідну кількість віртуальних електронних балів. Йдеться про наступну еволюцію «Армії дронів» – проєкт «Армія дронів. Бонус». Кожне підтверджене ураження ворожої цілі оцінюється певною кількістю балів, які можна обміняти на БпЛА, засоби артилерії, мінування, а віднедавна й на наземні роботизовані комплекси (НРК). Що скільки «коштує», вирішується після консультацій військового керівництва з Мінцифрою. Наприклад, за уражений танк можна отримати до 20 балів, а за знищений – до 40, за РСЗО – до 50. Днями перший віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров пообіцяв «заплатити» за знищений російський гелікоптер Мі-28 навіть 100 балів.
Віртуальні електронні бали можна витратити в каталозі Brave1 Market. Після оформлення замовлення на опрацювання передається тій же DOT-Chaine Defence, і усім документообігом та логістикою знову займається Агенція оборонних закупівель. Виробник же постачає свою продукцію вже підрозділу.
Подейкують, що коли влітку 2023 року ідею з гейміфікацією ворожих цілей Михайло Федоров запропонував керівництву Міноборони, її назвали божевільною. Як не дивно, але час показав, що це працює. Принаймні за електронні бали підрозділи отримали через DOT-Chaine Defence більше дронів, ніж за живі кошти, – уже 23,8 тис. штук. За словами ж Дениса Шмигаля, Міноборони ставить за мету вже протягом найближчих півроку вийти на 70% забезпечення БпЛА саме через DOT-Chaine Defence.
2026 РІК: ДОНАЛАШТУВАТИ ДО ІДЕАЛЬНОГО?
Утім, сказати, що децентралізовані закупівлі вже працюють як годинник, поки що зарано. Є низка каменів спотикання, про які Укрінформу розповіли усі учасники процесу.
«Коли здійснюєш закупівлю на Prozorro, за конкурсною процедурою система обирає того, хто дає найменшу ціну. Коли доходить справа до укладання договору, виявляється, що такого товару у продавця ще немає, він тільки планує його імпортувати. І трапляються випадки, що товар затримують на кордоні, на митниці, або взагалі конфіскують. І тоді доводиться розривати договір, шукати нового постачальника, а це все час», – розповідає про нюанси прямих договорів Олег Назарченко.
Військові часто стикалися з недобросовісними постачальниками, які брали суттєві кошти як передоплату за ще не виготовлений товар, а потім по кілька місяців обмежувалися порожніми обіцянками або й узагалі зникали. Або ж їхні вироби доводиться допрацьовувати самотужки вже у частинах.
Водночас Ярослав Гришин висловлює побоювання щодо кваліфікації людей, які відповідатимуть за закупівлі з масштабуванням процесів децентралізації. Мовляв, кілька сотень некваліфікованих закупівельників здатні паралізувати роботу системи, і потрібно вже тепер активно готувати кадри для цього в підрозділах.
«Навіть якщо ІТ-рішення ідеально відпрацьоване, відсутність навченої людини на місці здатна паралізувати процес закупівлі. А зі збільшенням асортименту в системі неминуче з’являться сотні майже ідентичних моделей: відмінності можуть полягати лише в технічних деталях – камерах, батареях чи системах передачі сигналу. Для виробників це виглядає як нормальна продуктова лінійка, але для системи це означає постійне оновлення каталогу, ризик помилок у специфікаціях та складність у відображенні актуальної інформації. І чим більше різних варіантів у "вітрині", тим важче забезпечити швидкість і точність роботи уповноваженої людини в системі», – вважає Ярослав.
А от Олександр Кельбас звертає увагу на зарегульованість діяльності уповноваженого із закупівель і посилення контролю за використаними «кишеньковими» коштами: «Дуже мало часу на їхнє витрачання – місяць після зарахування. Але ж кошти можуть прийти і 15-го, і 20-го числа. Тобто за 10 днів до кінця періоду ми мусимо їх кудись витратити. Це ж не в магазині – отримав і пішов купив, що тобі потрібно. Є фінансові, юридичні моменти, які потрібно узгодити обом сторонам, тобто договірна робота потребує часу. І це ще окрім пошуків постачальника, який надасть продукцію швидше та кращої якості».
За його спостереженнями, тиск із боку командування щодо звітування про витрати коштів посилився із збільшенням фінансування. Раніше, каже військовий, розпоряджатися субвенційними надходженнями від громад було простіше, адже ніхто не вимагав щомісячної фінзвітності. Тепер навіть найменші залишки на рахунках можуть вилитися у скорочення фінансування в майбутньому періоді.
Але загалом, каже Кельбас, його бригада також чекає на залучення до проєкту DOT-Chaine Defence, щоб мати змогу оцінити переваги інноваційного інструмента вже на власному досвіді. Військові розраховують як мінімум позбавитися навантаження у вигляді зайвої паперової роботи та надмірного тотального контролю. Тож щоб у подальшому фінансова та операційна автономність бойових підрозділів нарощувалася, варто вже тепер починати працювати з усіма вище поданими зауваженнями.
Юлія Абакумова, Київ
Перше фото: Агенція оборонних закупівель
