Для Росії найбільш імовірним і водночас небезпечним сценарієм є не окремо військова поразка, економічне виснаження чи внутрішня дестабілізація, а накладання кількох кризових чинників одночасно.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу президент Центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар, аналізуючи перспективи російської державності в умовах затяжної війни.
«Такі катастрофи ніколи не стаються через один-єдиний фактор. Це завжди збіг кількох обставин», – наголосив експерт.
Він провів паралель із розпадом СРСР, зазначивши, що вирішальним став не лише обвал цін на нафту. «Протягом кількох років доходів ставало менше, а витрат – дедалі більше. Додайте до цього гонку озброєнь, яка виявилася не по силах, і зневіру суспільства в “світлому майбутньому”, яке десятиліттями обіцяла партія», – пояснив Гончар.
За його словами, кожен із цих чинників окремо міг би не призвести до катастрофи. «Але разом вони дали ефект колапсу», – підкреслив експерт.
Таку саму логіку, на його думку, можна застосувати й до сучасної Росії. «Війна, безперечно, впливає на економіку, фінанси, соціальну сферу. Але ключове питання – як на це реагує суспільство», – зазначив він.
Поки що, за словами Гончара, російське суспільство не відчуває війни повною мірою. «За винятком окремих міст і регіонів, куди прилітає від Сил оборони України, суспільство загалом працює на війну», – сказав експерт.
Він звернув увагу на нерівномірність сприйняття війни в самій РФ. «Для правлячого режиму “вся Росія” – це насамперед Москва й Санкт-Петербург. Те, що відбувається в Бєлгороді, Липецьку чи Краснодарі, сприймається за принципом “денег нет, но вы держитесь”. Москва живе своїм життям», – зауважив Гончар.
Читайте також: У Росії закінчуються сховища для зберігання нафти через тиск США і санкції — Reuters
Водночас, за його оцінкою, війна поступово доходить і до столичних регіонів. «Я думаю, що на певному етапі в російському суспільстві почнуть формуватися антивоєнні настрої. Не через почуття провини перед Україною, а з суто прагматичних причин», – зазначив експерт.
Він додав: «Просто стане очевидно, що ти витрачаєш більше, ніж здатен заробити. Тоді може розпочатися переосмислення».
Щодо того, чи можливі такі зміни за правління Володимира Путіна, Гончар наголосив на відкритості цього питання. «Можливо, з’явиться інша фігура – “авторитетна” в російському розумінні. Я не маю на увазі опозицію – її, по суті, не існує», – сказав він.
За його словами, потенційний виклик Кремлю може виникнути зсередини системи. «Це може бути регіональний керівник – цілком системний, лояльний до Кремля, але той, хто скаже: регіони зазнають дедалі більших втрат, грошей немає, перспектив “перемоги” немає», – пояснив експерт.
Читайте також: Економіка РФ не «ось—ось» впаде, але рухається траєкторією виснаження — експерт
Водночас він наголосив, що навіть відхід Путіна від влади не означатиме автоматичного завершення війни. «Це не є ані необхідною, ані достатньою умовою. Максимум, на що можна розраховувати, – це оперативна пауза», – зазначив Гончар.
На його переконання, режим без Путіна не стане принципово іншим: «Кістяк системи влади залишиться тим самим. Без глибокої трансформації всієї політичної й безпекової моделі це буде лише косметична заміна, яка може дати перепочинок, але не завершення війни».
Як повідомлялося, російський опозиційний політик Гаррі Каспаров переконаний, війна Росії проти України може завершитися лише тоді, коли РФ втратить ресурси для її продовження, оскільки сам глава Кремля Володимир Путін не може і не хоче припиняти агресію.
