За інформацією: Суспільне.
У селі Безводне Миколаївської області працює притулок для худоби. Станом на 24 травня тут живе понад 100 корів, биків і телят. Допомагають у догляді за тваринами місцеві жителі та люди, що донатять у "Фонд захисту тварин і розвитку сільського господарства".
Як функціонує заклад під час повномасштабної війни кореспондентам Суспільного розповіли власники та працівники притулку.
За словами співзасновниці притулку Тетяни Манилюк, головна мета такого простору — утримувати тварин до їхньої природної смерті. Згадує, заснували притулок разом з чоловіком, дітьми і друзями у 2007 році.
"Відгукнулися люди, які не могли вбити свою корівку, яка годувала їх там 7-8 років, їй самій було десь 12 років. Це були перші люди, які привели і сказали: "Якщо ви їх так любите, то, може, ви її заберете, щоб вони так жили до смерті", — згадує Тетяна.
Співзасновниця притулку для тварин Тетяна Манилюк, 24 травня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Жінка зауважує, нині через те що багато людей виїхали з Миколаївщини до безпечніших регіонів, поменшало людей, які віддають корів та биків притулку. Станом на травень 2024 року тут живе понад 100 тварин, розповідає Тетяна.
Каже, дійних корів певний період випасають окремо від биків.
"Корівка носить теля дев'ять місяців, так само як і жінка. І корівці непотрібно народжувати кожен рік, бо це дуже виснажує її тіло, її організм. Корівка може народжувати раз на 2-3 роки. І вона все одно дає молочко", — зазначає жінка.
Чому саме корівки? Бо з давніх давен корівки – це годувальниці. І доки в селі є хоча б одна корівка, доти село й живе.
Тварини у притулку на Миколаївщині Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Корови у притулку у селі Безводне Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Корови стоять у вольєрі Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Корова приміщенні притулку Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Корови у вольєрі притулку Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Тетяна Манилюк говорить, за час повномасштабної війни штат майже не змінився: одні працівники пішли, інші зайняли їхнє місце.
"Наші пастухи – троє хлопців, пішли захищати нашу Україну. Чоловіків менше, але жінки теж справляються", — говорить Тетяна.
Працівники притулку для тварин у Безводному розвантажують машину з сіном. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Оксана працює в притулку для корів вже півтора року. Каже, оскільки в її рідному Безводному немає іншої роботи, це стало гарною альтернативою. Розповідає, знає майже всіх своїх підопічних поіменно, до роботи ставиться відповідально.
"Ми зранку приходимо, доїмо. Хлопці приходять і виводять. Ми подоїли, нам приносять корм. Ми змішуємо з молоком і годуємо теляток. Потім додому. І ввечері так само прийшли, справилися і додому", — розповідає про щоденну роботу Оксана.
Оксана, працівниця притулку для тварин Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Працівниця притулку для тварин у Безводному Оксана, 24 травня 2024 року Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Теля, що доглядає працівниця притулку Оксана Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Теля у притулку для тварин Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Оксана годує тварин Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Телята у вольєрі Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Оксана погодувала теля у притулку Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Працівниця притулку Світлана каже, вміє поратися з коровами змалку, тому ця робота їй до душі.
"Як заношу, наприклад, відро з дертю, вони всі нападають на мене і треба відбиватися, щоб насипати. А зараз вони вже все, знають. Я крикнула — і вони стоять тихенько", — говорить Світлана.
Працівниця притулку для тварин Світлана Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Світлана доглядає за тваринами у притулку Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Тварини у притулку Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Зі слів співзасновниці закладу, утримують тварин завдяки донатам небайдужих людей. Мають власну благодійну організацію "Фонд захисту тварин і розвитку сільського господарства "БХУМІ". Також ще до повномасштабної війни запровадили програму, в рамках якої віддають корів на утримання людям. Ті зі свого боку можуть використовувати молоко на власні потреби.
Тварини з притулку на пасовищі у селі Безводне, 24 травня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Місцева жителька Євгенія каже, взяла на утримання двох тварин.
"Це добре, що таке є. Аби купити зараз корівку, треба десь 25-30 тисяч гривень. За день з двох корівок в мене до 30 літрів виходить зараз. Ну а взимку трохи менше. Після того як ми отримуємо приплід – маленьких теляток, то ми їх утримуємо місяць, вигодовуємо, а потім віддаємо на ферму", — розповіла Євгенія.
Жителька села Безводне Євгенія показує продукт з молока, 24 травня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Тетяна Манилюк додає, окрім цього притулку, мають невеликі філії в інших регіонах.
"Є люди, які самі просто віддають безкоштовно, а нам треба дорогу оплатити. Проте дорога може бути втричі дорожчою, ніж коштують самі корівки", — пояснює жінка.
Корови у притулку для тварин в селі Безводне, 24 травня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Жінка говорить, планують відкрити притулок-філію на Хмельниччині. Каже, їхня з чоловіком мрія – аби такі притулки були по всьому світу.
Читати ще
Читати ще Розвиток під час війни: у Миколаєві відкрили молодіжний простір «Хвиля»
Читати ще У Миколаївській області викрили угруповання, що торгувало трофейною зброєю
