Дотримуються традицій та вважають Україну домом: як живуть етнічні корейці на Миколаївщині

07.05.2025

За інформацією: Суспільне.

У Шевченківській громаді на Миколаївщині до великої війни проживали понад 300 етнічних корейців. Від початку повномасштабного вторгнення у Шевченковому залишилися 50 із них, інші — виїхали у Південну Корею. Вони відзначають свята за національними звичаями, готують традиційні страви та вирощують овочі.

Про життя корейців на Миколаївщині кореспондентам Суспільного розповіли місцеві жителі.

Традиції та їжа етнічних корейців

Етнічний кореєць Дмитро розповідає, у 1998 році його родина переїхала з Узбекистану до України. Тут, бувши студентом Миколаївського фахового коледжу культури та мистецтв, познайомився та згодом одружився з українкою Олександрою.

Українка Олександра та етнічний кореєць Дмитро разом із донькою Ангеліною. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Його дружина Олександра каже, познайомилися під час пари із фізичної культури.

"Ми там грали у волейбол і мій чоловік тоді мені м'ячем потрапив в голову. І так ми, у принципі, та й познайомилися", — згадує жінка.

Світлини інтернаціональної родини. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Родина мріє побувати у Південній Кореї.

"Дуже-дуже було цікаво, яскраво. Знаєте, у Кореї я, звісно, не була сама, але я дуже цікавлюсь, тому точно можу сказати, що там діти — це найголовніше".

Дмитро каже, у родині дотримуються корейських традицій.

"Коли було один рік дочці, то у нас цей день народження відмічається, як весілля. Це в нас традиція така: у нас один рік і ювілей 60 років (так відзначають — ред.). По традиції іменинниця, дочка, у нас є фотографії, вона вдягнена в національне вбрання. Так, вбрання, ханбок називається", — каже Дмитро.

Ангеліна показує національне вбрання ханбок. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Олександра говорить, їй подобається корейська їжа. Дмитро ж навпаки — полюбляє українську кухню. Подружжя показало, як готують традиційну страву Південної Кореї.

"Це у нас страва куксу. Можна сказати, це традиційна та народна страва у Кореї. Куксу у нас складається з водички, бульйону, який ми будемо готувати, салатів і, в принципі, самого куксі, тобто лапши, спагеті", — пояснює жінка.

Інгредієнти для приготування кукси. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Дмитро пояснює, особливість цієї страви — подача її холодною.

"Мабуть, єдине, з чим можна зрівнювати — це з окрошкою — також подається холодною. Така, освіжаюча страва", — порівнює він.

Дмитро та Олександра готують традиційні корейські страви. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Як корінні корейці ведуть власне господарство

Жителька Шевченкового Олена — українка, проте має корейське коріння. 25 років тому вона переїхала до села.

"Загалом у мене батьки повністю з Узбекистану. Все життя там практично минуло, а потім сюди переїхала тому, що вийшла заміж за громадянина України. А бабуся, дідусь — вони вже з Далекого Сходу", — розповідає жінка.

Українка з корейським корінням Олена. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

У господарстві разом з чоловіком вирощують овочі, зокрема помідори, капусту та перець.

"Зараз, звичайно, теж вирощуємо, але вже у малих обсягах, в теплиці. Ми вже не в змозі ці поля "потягнути", — каже етнічна корейка.

Теплиця, де Олена вирощує овочі. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Наразі Олена з чоловіком має дві теплиці, де вони також вирощують овочі.

"Всі три теплиці були пошкоджені. Зараз зварювальників немає, ми самі зварювати не вміємо. Повністю краплинне зрошення у нас тут: десь крапелька, намагаємось лійками щось пролити. Волонтери нам допомогли — дали теплиці накриті, вони бачили весь цей стан. Це наш єдиний хліб, єдиний дохід. Що ми ще вміємо робити? Нічого", — говорить вона.

Українка з корейським корінням Олена показує свою теплицю. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Рослинність, що вирощується у теплиці Олени. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Маленькі теплиці, у яких Олена вирощує помідори. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Від початку повномасштабної війни Олена разом з чоловіком виїздила до Одеси, втім їхати до сестер у Південну Корею не хотіла.

"Просили нас туди приїхати. Я говорю: "Ні, туди ми не поїдемо". У нас тут усе своє, ми тут так і залишимось".

Як корейці опинилися на Миколаївщині

За словами голови Шевченківської громади Олега Пилипенка, після Корейської війни Корейська війна 1950—1953 років — збройний конфлікт між Корейською народно-демократичною республікою та Корейською республікою, що тривав з 25 червня 1950 року до 27 липня 1953 р.За інформацією інтернет-енциклопедії Вікіпедія. багато корейців, тікаючи від бойових дій, оселилися у країнах Середньої Азії. Згодом, у 1980-х роках вони переселилися на південь України, де почали вирощувати овочі.

"До великої війни у громаді було дуже багато корейських родин. По факту, це було місце їхнього компактного проживання. Так само, як і українці: старанні, люблять землю, на ній працювати, відповідально відносяться до того, що роблять. Ну, і зрозуміло, що Україну вони вже вважають своїм домом".

Голова Шевченкіської громади Олег Пилипенко. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз

Діти з корейським корінням у Шевченківському ліцеї навчаються з 1990-х років. У 2010 році створили курс із вивчення корейської. Мову вивчали 46 дітей, серед яких були й етнічні корейці, розповідає директорка закладу Ольга Ясенко.

"Майже у кожному випуску, у кожному класі по дві-три дитини корейської національності у нас. Випускники нашої школи дуже активні та творчі. Вони навчалися й у Малій академії наук і отримували призові місця при захисті своїх конкурсних робіт. Також хочу сказати, що були великі досягнення у них при здачі зовнішнього незалежного оцінювання", — каже директорка.