За інформацією: Суспільне.
Миколаївським аграріям станом на кінець травня у портах Одеської області за тонну пшениці пропонують 200-225 доларів. Нинішні ціни удвічі нижчі, порівняно з 2021 роком, але вдвічі вищі, ніж у 2022 році.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова.
За словами Надії Іванової, нині є більше можливостей для експорту аграрної продукції, порівняно з 2023 і 2022 роками. Тому що практично на повну потужність працюють порти Одещини.
Для Миколаївщини було б зручніше з Миколаєва — було б ще дешевше за логістикою.
"Порівняно з 500 кілометрами майже до Рені або до Ізмаїлу — 400 кілометрів з копійками, їхати до Одеси набагато ближче, дивлячись яка точка. Від Південного до Одеси — це 100-150 кілометрів до пункту вивантаження. Тобто, значно здешевлена логістика сьогодні — на кінцевий результат по ціні це має значення", — говорить директорка насіннєвого господарства.
Керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
До повномасштабної війни ціна пшениці доходила до понад 400 доларів за тонну, у 2022 році — 100-110 доларів за тонну. Також 50-70 доларів коштувало доставити зерно до портів Дунаю. Нині, каже директорка господарства, в одеських портах пропонують за тонну пшениці 200-225 доларів.
"Господарства, які збереглися, мають зерносховища, мали за що жити й зберігати зерно до квітня-травня цього року — це плюс. Адже ми розуміємо, що далеко не всі мають можливості для зберігання. Навіть ті, хто у 2021 році такі можливості мав, на сьогодні таких можливостей не має", — розповідає Надія Іванова.
За пару тижнів, додає Іванова, почнуться жнива ранніх зернових і ціна на збіжжя почне падати.
Насіння соняшнику у мішках. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
За словами економіста Олексія Мірошниченка, у 2023 році в Україні зібрали близько 60 мільйонів тонн зернових – на 10 відсотків більше, ніж у 2022 році, але на 30 відсотків менше, ніж 2021 року. У 2023 році з країни експортували понад 29 мільйонів тонн збіжжя та борошна. Попри протести на польському кордоні.
З польським зерном, як ми говоримо — там проблема була значно перевищена, вона мала скоріше такий політично-спекулятивний характер. Бо в Польщі наше зерно не споживається, воно йшло транзитом. І коли нас звинуватили у тому, що там є якісь сірі або чорні схеми. Контролюйте. Тобто, ми експортуємо, воно за документами входить, як транзит — будь-ласка, нехай польська сторона перевіряє цей транзит.
Економіст Олексій Мірошниченко. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
У Департаменті агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації кореспондентам Суспільного повідомили, що у 2021 році з Миколаївщини було відправлено на експорт аграрної продукції на суму 2 мільярди 300 мільйонів доларів, у 2022 році – 1 мільярд 400 мільйонів, і у 2023 році – на суму 900 мільйонів доларів.
Також у департаменті надали оперативну інформацію щодо сівби ярих культур: станом на 30 травня засіяно понад 97 відсотків від запланованих площ, тобто майже 800 тисяч гектарів.
Економіст каже, що для розвитку вітчизняного аграрного виробництва, тим більше в умовах обмеження експорту зернових культур, приділяти більше уваги потрібно переробці. І не лише з метою продавати продукцію з доданою вартістю за кордон.
"Наш споживач є ні чим не гірший від європейського, і все таки кількість населення у нас є дуже потужною, і ми можемо успішно конкурувати", — говорить Олексій Мірошниченко.
Насіння льону. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Коли ми говоримо, що ми великий ринок для європейського виробника, ми не маємо забувати про те, що населення України є великим ринком і для вітчизняного виробника. Тому не має бути орієнтація тільки на експорт продукції.
Зрештою, економіст зазначає, що покращувати баланс зовнішньоекономічної торгівлі можна не лише збільшуючи обсяги експорту, а й зменшуючи обсяги імпорту. А позитивне сальдо — це запорука розвитку економіки.
Надія Іванова розповідаючи про те, як її господарство утримується на плаву, говорить про диверсифікацію виробництва.
Насіння коріандру в зерносховищі. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Профільну продукцію — насіннєвий матеріал реалізують в Україні, бо дуже складно отримати міжнародні сертифікати на такий товар. А залишки зерна другого-третього класу експортують. Також за кордон йдуть так звані нішеві культури, котрі можуть дати більше прибутку за менші обсяги. Таким насінням засіюють понад 50 відсотків площ господарства.
"Льон, коріандр, просо, канарник, розторопша, люцерник, еспарцет. Ну вони так названі "нішеві", але якщо розібратися — то лікарські, то ефіроолійні", говорить Іванова.
До того ж каже директорка, ці культури не вимагають такого догляду, як традиційні зернові й технічні.
Читати ще
Читати ще Діти в ролі захисників: у Миколаєві відбувся інтерактивний захід для дітей військовослужбовців
