Спроби агресора знищити енергетику окремих областей залишаються основним фактором, який ускладнює проходження опалювального сезону
Увесь 2025 рік відзначений атаками росіян на енергетичні об’єкти. На початку року – переважно на газовидобуток та підземні сховища газу. Згодом агресор змінив підхід. Тепер це вже системне руйнування інфраструктури в окремих областях із періодичними атаками на групу конкретних енергооб’єктів. Мета, як і раніше, незмінна: напередодні зими залишити українців без тепла та світла. А це відвертий терор. Енергетики докладають надзусиль, аби не дати росіянам добитися свого. Яка зараз ситуація в енергосистемі та чого можна очікувати далі – у матеріалі Укрінформу.
З ЯКИМИ ЗАПАСАМИ КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ЗАХОДИТЬ У ЗИМУ
Насправді опалювальний сезон в Україні розпочався ще до офіційного оголошення його старту. За діючими нормативами, подача тепла має стартувати тоді, коли середньодобова температура три дні поспіль опускається нижче +8 градусів. А якщо говорити про соціальні об’єкти – школи, лікарні, дитячі садки – то для них існує окремий норматив: температура у приміщеннях має опуститися нижче +16 градусів.
І 28 жовтня понад половина областей уже запустила котельні.
"Опалювальний сезон уже розпочався у всіх регіонах України, зокрема у Києві. Він розпочався із жовтня поступовим підключенням котелень. Пріоритет на початку сезону було надано об'єктам соціальної інфраструктури", – повідомив на брифінгу в Укрінформі заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук.
Фото: freepik
За його словами, станом на 11 листопада тепло уже отримували 87% закладів соціальної інфраструктури (це лікарні, школи тощо) та 73% багатоповерхівок.
Виглядає все набагато краще, ніж могло би бути в умовах війни. Нафтогаз ще до кінця жовтня накопичив у сховищах заплановані 13,2 млрд кубометрів газу. Планується продовжувати імпорт “блакитного палива” й надалі: під час спеціалізованої конференції в Афінах була завізована домовленість із польською Orlen щодо постачання додаткових обсягів американського LNG в Україну. Йдеться про щонайменше 300 млн кубометрів газу.
Загалом, Нафтогаз планує забезпечити стабільний імпорт газу упродовж опалювального сезону. І якщо попереднє керівництво компанії наполягало на самозабезпеченні “блакитним паливом”, то зараз ілюзій щодо невідворотності імпорту немає. Найближчі опалювальні сезони Україна його потребуватиме.
Підготувалася до роботи у зимовий період система передачі. Укренерго відзвітувало про накопичення запасів обладнання, що утричі перевищують нормативні вимоги. За оцінкою компанії, якби не російські атаки – проблем із проходженням опалювального сезону не мало би бути.
ТАКТИКА АТАК ЗНОВУ ЗМІНИЛАСЯ
Й у цьому уточненні криється ключовий ризик для проходження опалювального сезону, шукати протидію якому доводиться постійно ось уже чотири роки поспіль. Російські атаки.
Фото: ДСНС України
“Ворог ще до моменту початку опалювального сезону і на початку цього місяця вже здійснив 8 комплексних атак із застосуванням новітніх ракет – зокрема, касетних, які мають широкий радіус ураження”, – зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник. При застосуванні такого озброєння відновлювальні роботи ускладнюються потребою провести розмінування території енергооб’єкта.
Крім того, росіяни продовжують застосовувати тактику із пробиванням протиповітряної оборони. Під час надзвичайної сесії Київського безпекового форуму генеральний директор компанії D.Trading Дмитро Сахарук відмітив, що останні російські атаки відрізняє велика кількість різноманітних засобів повітряного нападу, які застосовуються практично одночасно. Крім того, теплову генерацію намагаються “вибити” балістикою.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко у подкасті для Центру економічної стратегії зауважив, що постійні російські атаки заважають енергетикам вийти на стабільні графіки відключень світла. За його спостереженнями, атаки розділилися на три великі групи. Перша – удари по газовій інфраструктурі. Друга група – атаки на регіональну інфраструктуру – перш за все, вздовж лінії зіткнення. Третя група – масовані атаки на певні області, коли під удар потрапляють і генерація, і високовольтні мережі, і виробництво тепла.
“Цей тип атак найскладніший для того, щоби після нього швидко відновлюватися”, – наголосив Харченко.
За його словами, росіяни обрали стратегію відокремлення певних регіонів із загальної енергосистеми. “Насправді вони зрозуміли, що коли замахуються на все й одразу на національному масштабі, то ці зусилля розмазуються і зникають. Наш рівень фортифікацій, роботи ППО, РЕБ із відносно слабкими атаками на об’єкт готовий впоратися”, – каже експерт.
Крім того, Харченко сумнівається у здатності росіян повністю відділити правобережну частину енергосистеми від лівобережної. Водночас, агресор своїми атаками може ускладнювати передачу електрики між цими частинами енергосистеми.
Окремий напрямок, про який ще не забувають росіяни – український вуглевидобуток. На Дніпропетровщині через атаку 6 листопада було знеструмлено 8 шахт, на поверхню довелося підіймати майже 3 тис. гірняків. Атаки на вуглевидобуток тривали упродовж жовтня. І хоча наразі теплова генерація має запаси вугілля, що стабільно перевищують 2 млн тонн, у перспективі такі дії росіян становлять ризики для енергетичної безпеки України.
ЗАХИСТ: ПРАЦЮЄ, АЛЕ Є НЕ ВСЮДИ
Ще із 2023 року Україна розпочала будівництво фізичних захисних споруд над об’єктами енергетики. І посилаючись на звіт парламентської тимчасової слідчої комісії, Харченко зауважує, що такий підхід працює. Так, із 119 ключових трансформаторних вузлів у високовольтній мережі 74 уже мають захист другого рівня, на 45 йдуть – будівельні роботи. При цьому із вже збудованих об’єктів був зруйнований лише один – прямим влучанням ракети. Тут варто зауважити, що дієвість фізичного захисту у вигляді бетонних споруд від прямих влучань – наприклад, балістики – і не гарантувалася.
“На жаль, на регіональному рівні захисти відсутні в принципі. Винятком є Харків, Миколаївська область, Одеська область частково. Але більша частина регіонів взагалі нічого не зробила для захисту регіональних енергомереж”, – каже Харченко.
Фото: АТ "Житомиробленерго"
Внаслідок цього більша частина системи розподілу електрики є вразливою до російських атак. Наслідки цієї вразливості можна побачити на прикладі Чернігівщини, де у жовтні обласний центр опинився в умовах блекауту.
За інформацією голови Агентства з відновлення Сергія Сухомлина, станом на середину жовтня облаштування першого та другого рівня захисту на підстанціях 330 кВ і 750 кВ готове на понад 95%. Крім того, агентство працює над захистом підстанцій 110 кВ та 150 кВ – насамперед, у Запорізькій та Харківській областях.
У публічних комунікаціях різних відомств ступінь готовності захисту може варіюватися в залежності від списку об’єктів, що стоять у черзі на виконання робіт. Від самого початку – ще навесні 2023 року – був сформований список із найкритичніших підстанцій високовольтної системи, де будівництво треба було розпочати якомога швидше. Від того часу до списку постійно додаються нові об’єкти.
Крім того, не за всі роботи відповідає Агентство з відновлення: частину своїх трансформаторів Укренерго захищало самостійно; не координує відомство і роботи із будівництва захисту на елементах інфраструктури атомних електростанцій.
І потрібно чесно сказати, що далеко не всі об’єкти енергетики можна захистити бетоном. Побудувати укриття над трансформатором 750 кВ – задача нелегка, але, як ми переконуємося, реальна. Однак збудувати щось аналогічне над енергоблоком ТЕС чи над частиною об’єктів газової інфраструктури – неможливо. І через параметри цих об’єктів, і через особливості їхньої роботи. Тому захист енергетики неможливий без зміцнення протиповітряної оборони. У цьому напрямку Україна постійно співпрацює з міжнародними партнерами. Зокрема, нещодавно Німеччина передала нам дві системи Patriot.
* * *
На четвертому році повномасштабної війни Росія не припиняє атакувати енергосистему. Й боротьба за світло та тепло має дві сторони. З одного боку – наші енергетики та військові, які постійно працюють над захистом критичної інфраструктури. Проти них діють росіяни, які постійно вигадують нові тактики атак та вдосконалюють засоби повітряного нападу. Ті ж шахеди уже важко збивати мобільними вогневими групами через висоту польоту. Набір засобів від балістики також обмежений.
Фото: freepik
Цей опалювальний сезон обіцяє бути нелегким. На самому його початку через чергову атаку зупинилися Трипільська ТЕС на Київщині та Зміївська ТЕС на Харківщині. Через атаки на підстанції, що забезпечують видачу електрики з атомних блоків у мережу, АЕС періодично змушені знижувати потужність енергоблоків. Все це сукупно обумовлює значний обсяг відключень у перший час після чергового масованого удару.
Зараз уже пізно говорити, а що ж потрібно було зробити для проходження зими. Звісно, спрямовані на посилення енергобезпеки зусилля не зупиняються через початок опалювального сезону. Але вони забезпечать ефект радше вже наступного року.
Водночас й енергетики та експерти не очікують загальнонаціонального блекауту: і ми краще готові, й у росіян уже можливості не ті. При цьому окремі області можуть відчувати наслідки систематичного руйнування регіональної інфраструктури. Йдеться, перш за все, про прифронтові території.
Враховуючи комплексність ситуації, енергетики просять за можливості ощадливо ставитися до споживання не лише електрики, а і газу. Звісно, є будинки із централізованим опаленням, де відрегулювати температуру неможливо. Але де є температурне регулювання чи взагалі індивідуальне опалення – можна уникнути перегріву, коли приміщення розігріваються вище +20 градусів.
Ощадливе енергоспоживання не є чимось, що одразу виправить стан енергосистеми. Але воно дозволить енергетикам зменшити ті ж обсяги відключень. Пройти опалювальний сезон ми можемо лише спільними зусиллями.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: Суспільне Харків
