Фінансист Альона Шевцова роз’яснила, чому українські банки вирішили посилити фінансовий моніторинг

У 2025 році фінансовий моніторинг в Україні вийшов на новий рівень — під впливом гармонізації з європейським законодавством та посиленням вимог до прозорості фінансових операцій. Усе частіше клієнти банків зіштовхуються з блокуванням рахунків або запитами на додаткові документи. Як зміниться українська банківська реальність після запровадження стандартів ЄС, та чи складнішим буде переказ грошей розповідає фінансист та експерт у сфері платежів Альона Шевцова.

Як нагадує експерт, фінансовий моніторинг — це система заходів, які дозволяють виявляти підозрілі операції, пов’язані з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму або ухиленням від податків. У 2025 році Україна активно впроваджує європейські стандарти (зокрема вимоги FATF та норм PSD2/AML6), що підвищує вимоги до контролю операцій у банківському секторі.

Фінмоніторинг здійснюють насамперед банки, платіжні компанії, страхові та інші фінансові установи. Вони зобов’язані перевіряти походження коштів, відстежувати підозрілі транзакції та повідомляти про них до Державної служби фінансового моніторингу України.

 «Фінансовий моніторинг — це не покарання, а спосіб захистити фінансову систему від зловживань. Якщо банк блокує рахунок — не варто панікувати. Перш за все, зберіть документи, які підтверджують походження коштів, і надайте їх у відділення. У 90% випадків це вирішує ситуацію», — зазначає Альона Шевцова.

Експерт радить оформлювати офіційні договори: зарплата «в конверті» чи передача грошей готівкою без підтверджень — прямий шлях до блокування. Використовувати банківські рахунки відповідно до їх призначення та не ігнорувати запити банку. Також варто зберігати документи про великі покупки або отримані кошти.

У разі виникнення спірних та складних ситуацій варто проконсультуватися з юристом або фінансовим радником.

Також, як нагадує Альона Шевцова, за нових правил фінансового моніторингу більшої ваги набуває питання податкового президентства. Це особливо актуальне для багатьох українців, які наразі вимушені працювати закордоном, зокрема у Польщі, Німеччині, Великій Британії, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших країнах.

Банки повинні будуть визначати, у якій саме країні клієнт є податковим резидентом. Для цього запитуватимуть підтвердження фактичного місця проживання, податкові довідки, документи про отримання доходів, а також інформацію про реєстрацію в іноземних податкових органах.

«У разі відсутності чіткого статусу або подвійного резидентства банк може відмовити у відкритті рахунку або тимчасово заблокувати доступ до нього. Це означає, що кожному, хто проживає за кордоном або має джерела доходів за межами України, варто визначитися з податковим статусом і мати готові документи для підтвердження або бути готовим попрощатися з українськими рахунками», — пояснює Альона Шевцова.

Також вона нагадала, що банківські установи прискіпливіше перевірятимуть представників бізнесу. Під фінансовий моніторинг можуть попасти будь-які документи: звітність, виписки, навіть господарські договори. Це потрібно для виявлення шахрайських дій та запобігання відмивання коштів/фінансування тероризму.

Довідковий Миколаїв