За інформацією: Суспільне.
Шахраї постійно вигадують нові способи виманювання грошей, використовуючи довіру, емоції та психологічний тиск. В таку ситуацію потрапила 21-річна Юлія з Миколаївщини. Спочатку кіберзлочинці зламали її Telegram і від імені дівчини просили гроші у знайомих. А нещодавно знайомий її подруги отримав доступ до її банківської картки та оформив на неї кредити.
Як вберегти себе від шахрайських дій кореспондентам Суспільного розповів співробітник кіберполіції Миколаївщини Юрій Попов.
З його слів, наразі існує два види фінансових шахрайств — це фішинг та вішинг.
"Фішинг — це вид фінансового шахрайства, коли шахраї скидають шкідливі посилання потерпілим. Потерпілі власноруч вводять свої дані — це можуть бути дані банківських карток або конфіденційна інформація про потерпілого. Згодом ця інформація потрапляє до шахрая, і він використовує її для подальшого шахрайства. Вішинг — це телефонне шахрайство, коли дзвонять, начебто, з банку, від співробітників поліції, податкової служби тощо", — говорить Попов.
Співробітник кіберполіції Миколаївщини Юрій Попов. Суспільне Миколаїв/Аліна Ковальчук
Вішинг також використовується для того, щоб виманити у людини дані банківських карток. Якщо ви потрапили в пастку шахраїв, Юрій Попов радить звернутися до найближчого райвідділу поліції або заповнити форму на сайті кіберполіції.
"Ваше звернення департамент розгляне протягом доби, і з вами зв’яжеться спеціаліст із того регіону, щоб встановити всі обставини. Чим більше інформації буде у зверненні, тим швидше ми зможемо її опрацювати", — розповідає Юрій Попов.
Читати ще
Читати ще
Кіберзлочини на Миколаївщині: що таке «Кібер Брама» та як убезпечити себе від пропаганди РФ, фішингу і шахраїв
21-річна жителька Миколаєва Юлія за останній рік двічі стикалася з шахрайськими діями.
"Перша ситуація сталася близько року тому. Тоді зламали мій Telegram і писали моїм знайомим, просячи позичити гроші. Кілька моїх знайомих дійсно перевели їм гроші", — говорить Юлія.
Дівчина відновила доступ до свого Telegram, проте до поліції не зверталася. Вперше звернутися до правоохоронних органів довелося місяць тому, каже Юлія. Коли знайомий подруги заволодів її банківською карткою та оформив на неї кредити.
"Він попросив допомогти йому вивести гроші через мою картку. Сказав, щоб я зняла свої гроші, аби не хвилюватися за них. Він мене запевняв, що все буде добре, що він просто скине гроші на мою картку і переведе їх на іншу. Зараз я розумію, що це був очевидний шахрай, але під час телефонної розмови я цього на той момент чомусь не усвідомлювала", — розповідає місцева жителька.
Жителька Миколаєва Юлія. Суспільне Миколаїв/Аліна Ковальчук
За її словами, після того, як він отримав доступ до картки, він зміг увійти в її власний кабінет у "Дії" і підтвердити кредити. "Мені почали приходити повідомлення у "Дію", і він попросив вийти з неї. Ви не повірите, але я спокійно вийшла з "Дії" і пішла спати. Що на мене найшло — я не знаю, але я йому довіряла", — каже Юлія.
Виявилось, цей чоловік оформив на Юлію кілька кредитів загальною сумою у 25 тисяч гривень та зник зі зв’язку.
"Я звернулася до кіберполіції та заблокувала картки. Наразі цю ситуацію вдалося вирішити більш-менш, але я досі не розумію, як могла йому повірити. Напевно, я потрапила під якийсь психологічний вплив".
Економіст Олексій Мірошниченко розповів про правила, яких потрібно дотримуватись, щоб не стати жертвою шахрайства.
"Не варто тримати гроші в одному місці, навіть якщо вони зберігаються на пенсійній чи зарплатній картці. Там слід тримати лише певний ліміт, частину можна знімати. Також не варто зберігати всі готівкові гроші вдома — краще покласти їх на валютний рахунок або в банківську комірку. Таким чином, ви матимете доступ до ресурсів у різних формах", — каже економіст.
Економіст Олексій Мірошниченко. Суспільне Миколаїв/Аліна Ковальчук
Крім того, Мірошниченко радить ретельно вивчати кредитний договір у разі потреби в кредиті та співпрацювати лише з надійними фінансовими установами.
Психологічні маніпуляції у шахрайстві
Психологиня Марина Дробишева каже, що через війну у людей підвищився рівень стресу, що робить їх більш вразливими.
"Бувають випадки, коли навіть через знайомих зловмисники виходять на людину, використовуючи ситуацію, що допомога потрібна комусь із її оточення. І людина відгукується, адже зараз ми особливо чутливі до прохань про допомогу. Наше бажання бути причетними, підтримати інших чи вирішити якусь проблему може зіграти на руку шахраям і допомогти їм досягти свого", — говорить Марина.
Також психологиня зазначила, що шахраї завжди діють через емоції людини.
"Коли ми переживаємо сильні емоції, вимикається частина мозку, яка відповідає за аналіз, критичне мислення та усвідомлення ситуації, а також за здатність зупинитися і обдумати свої дії", — розповідає Дробишева.
Психологиня Марина Дробишева. Суспільне Миколаїв/Аліна Ковальчук
Кіберзлочинці завжди вас підштовхуватимуть до дій, каже психологиня.
"Вони можуть впливати на паніку чи страх, наприклад: "Вашій близькій людині зле, терміново потрібна допомога" або "Вашу банківську картку заблоковано, і якщо негайно не вирішити це питання, ви втратите свої гроші", — говорить Марина.
Крім того, аферисти можуть маніпулювати й позитивними емоціями. Найчастіше це повідомлення про виграш, у яких на людину тиснуть, змушуючи її поспішати, щоб отримати приз, додає Марина Дробишева. Щоб уберегти себе та свої гроші, психологиня радить: якщо вас кваплять, обов’язково дайте собі час на роздуми.
"Будь-яка ситуація точно почекає 5-10 хвилин. Ви можете вислухати співрозмовника та відповісти: "Зараз я перетелефоную" або "Перетелефонуйте мені, будь ласка, через 10 хвилин". За цей час варто самостійно зв’язатися з банком і перевірити, чи справді існує проблема, чи це спроба шахрайства".
Крім того, Марина Дробишева зазначає, що ефективним способом захисту є використання кодового слова, яке знатимуть лише ваші близькі. У разі виникнення реальної загрози попросіть співрозмовника назвати це слово.
