Остеохондрози визначаються як захворювання центрів росту кісток або окостеніння, основною ознакою яких є некроз кісткової та хрящової тканини. Реабілітація є надзвичайно важливим елементом у лікуванні остеохондрозу [1]. Правильно організована, вона дає можливість уникнути хірургічного лікування, а в разі необхідності хірургічного втручання прискорює одужання пацієнта.
МР-ознаки остеохондрозу
Вираженість симптомів остеохондрозу слід вважати багатогранною — це пов’язано з локалізацією, яку остеохондроз зачіпає. Залежно від локалізації захворювання, варто звернути увагу на інші фактори захворювання [3].
У випадку хондрозу хребта одним з найбільш поширених і впізнаваних симптомів є, звичайно ж, біль у скелеті. Спочатку біль виникає лише при динамічному навантаженні, але з часом він може проявлятися гострим болем навіть у стані спокою. Додатковими симптомами можуть бути деформації хребців і зниження комфорту при поворотах голови і поворотах тулуба. Симптоми також з’являються в поперековій ділянці, а біль може віддавати в сідниці та стегна, перешкоджаючи рухам [2].
Остеохондроз колінного суглоба через ураження колінного суглоба викликає нестерпний біль, особливо у верхній області гомілки та навколо коліна — у пацієнта неодмінно з’являється набряк.
Чим лікувати остеохондроз?
Фізичні вправи – це ефективне лікування остеохондрозу: вони сприяють зміцненню м’язів, поліпшенню функції опорно-рухового апарату, суглобів [1].
Рекомендується використовувати паралельно з іншими методами, наприклад, масажем, мануальною терапією. Навіть в тому випадку, коли вам були призначені уколи від остеохондрозу.
Остеохондроз — захворювання хребта, що характеризується дегенеративними змінами міжхребцевих дисків, які призводять до втрати їх щільності та цілісності (виникають переломи). Навантаження на хребет може призвести до зміщення диска в бік хребетного каналу (протрузія диска) або до випинання пульпозного ядра з оточуючого фіброзного кільця (міжхребцева грижа) [1].
Як правило, розвитку захворювання сприяє сидячий спосіб життя і нечасті фізичні навантаження (зменшується напруга на опорно-руховий апарат хребта). Спеціальні вправи можуть уповільнити перебіг остеохондрозу.
Регулярна ЛФК на витягування хребців позитивно впливає на стан хребта і всього організму:
- зміцнюються м’язи спини;
- покращується приплив кисню і поживних речовин до хрящових і кісткових тканин хребта;
- нормалізує кровообіг, обмін речовин в хрящах;
- прискорює виведення шлаків і токсинів [3].
Остеохондроз повинен лікуватися комплексно і залежить від тяжкості стану. У лікуванні цього стану застосовуються такі методи як:
- Мануальна терапія, масажі.
- Вправи на рух — пріоритет тут надається особливо так званим серцевинним м’язам, тобто глибоким стабілізаторам хребта. Якщо їх адекватно зміцнити, вони зможуть не тільки утримувати хребет у правильному положенні, але й рівномірно розподіляти силові навантаження, яким постійно піддається наш хребет [2].
- Кріотерапія — знімає біль і, крім того, прискорює відновлення і загоєння запалень.
- Фармакотерапія — застосовуються знеболюючі, такі як Терафлекс, міорелаксанти та підсилювачі кровообігу, а також терапевтична блокада для усунення болю, серед іншого.
Комплекс лікувальної гімнастики служить як для полегшення стану при остеохондрозі, так і для профілактики виникнення захворювання.
Література
1. Гординський, Д. В. (2017). ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА ТА ФІЗІОТЕРАПІЯ ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗІ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА. Редакційна колегія, 124.
2. Лівак, П. Є., Корженко, І. О., & Смирнова, О. (2022). Визначення ефективності методик фізичної реабілітації при остеохондрозі.
3. Гринь, Н. О. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ФІЗІОТЕРАПІЇ У КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ОСТЕОХОНДРОЗ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА. ББК 72 А-43, 56.
