Участь української делегації на 80-й, ювілейній, сесії Генасамблеї ООН експерти називають однією із найрезультативніших за останні роки
Тиждень високого рівня 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку став для української делегації на чолі з Президентом Володимиром Зеленським справжнім дипломатичним марафоном. На тлі глобальних викликів, що могли б змістити фокус міжнародної уваги, Київ використав головний світовий майданчик не просто для нагадування про триваючу російську агресію, а для реалізації амбітної стратегії – зміцнення існуючих альянсів, побудови нових зв'язків та утвердження України як повноцінного суб'єкта міжнародної політики, що пропонує конкретні рішення у сфері глобальної безпеки. Загалом українська команда провела понад 30 заходів, перетворивши візит на повноцінну багатовекторну дипломатичну місію.
Головні підсумки насиченого тижня
- Загальні результати та нова роль України
Головним підсумком тижня стало не лише нагадування про російську агресію, а й демонстрація нової ролі України на міжнародній арені. Київ виступав не як жертва агресії, що просить про допомогу, а як держава, готова ділитися унікальним досвідом стійкості та пропонувати конкретні рішення для зміцнення глобальної безпеки. Ця "додана вартість" викликала неабиякий інтерес у партнерів – від Карибського басейну до Нової Зеландії.
Особливу увагу привернули українські розробки в галузі безпілотних технологій, морських та підводних дронів, а також досвід захисту енергосистеми в умовах безпрецедентних атак. Наприклад, на міністерській зустрічі Асоціації Карибських Держав обговорювали не лише мир та продовольчу безпеку, а й українські морські дрони. Цей же лейтмотив звучав на зустрічах з делегаціями Оману, Нової Зеландії та Швейцарії.
Ключовими цілями були визначені посилення тиску на Росію, зміцнення обороноздатності України та просування на шляху до вступу в ЄС. Для досягнення цих цілей делегація використовувала кожну можливість.
Глава МЗС України Андрій Сибіга у Нью-Йорку провів зустріч із міністрами закордонних справ Нордично-Балтійської вісімки
Візит також відзначився розширенням дипломатичних горизонтів. Було відновлено дипломатичні відносини з Сирією, чий новий уряд визнав територіальну цілісність України після розриву відносин у 2022 році через визнання режимом Асада так званих "ЛДНР". Крім того, були встановлені дипломатичні відносини з Папуа Новою Гвінеєю, завдяки чому кількість держав, з якими Україна має дипвідносини, у 2025 році зросла до 183.
- Ключові зустрічі та домовленості
Графік української делегації був надзвичайно щільним і охоплював переговори з лідерами десятків країн та міжнародних організацій.
Центральною подією візиту, безперечно, стали переговори Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом (про це – детальніше у нашому попередньому матеріалі). За оцінкою української сторони, зустріч виявилася «навіть успішнішою, ніж очікувалося», а її результати були «багатобіцяючими». Важливо, що обидві сторони вийшли з переговорів «з однаковими, правильними та позитивними підсумками».
У Нью-Йорку Президент України провів зустріч із Президентом США
Президент Зеленський наголосив на «важливій зміні його сигналів щодо підтримки України» та поверненні додому з чітким розумінням тактичної підтримки, необхідної для того, щоб вистояти. Окрім політичної та стратегічної підтримки, обговорювалися конкретні практичні питання: посилення санкцій проти Росії, розвиток співпраці у сфері мінералів, виробництва дронів та закупівлі американської зброї. Окрему увагу приділили реалізації та розширенню програми PURL – спільної ініціативи НАТО та США, що дозволяє купувати американську зброю за фінансової підтримки країн Альянсу. Не менш важливою була й зустріч перших леді Олени Зеленської та Меланії Трамп, присвячена поверненню українських дітей.
Окрім зустрічі з Трампом, українська делегація провела низку важливих переговорів у США. Відбулася зустріч із двопартійною та двопалатною делегацією Конгресу США, де обговорювали фінансову та військову допомогу. Президент Зеленський наголосив, що пріоритетом є посилення ППО.
Президент провів зустріч із двопалатною та двопартійною делегацією Конгресу США
Також пройшли зустрічі з представниками провідних американських компаній, серед яких Bank of America, Amazon, JPMorgan Chase та Westinghouse, та з представниками Американського єврейського комітету.
У Постійному представництві України при ООН Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Франції Емманюелем Макроном
Також було проведено переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном щодо посилення ППО напередодні зими та використання заморожених російських активів; з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом обговорювали мирний процес та євроінтеграцію України. Відбулася зустріч із королем Швеції Карлом XVI Густавом щодо гуманітарної допомоги та участі у відбудові. Із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте детально обговорили ефективність та подальше розширення ініціативи PURL.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою
Нарешті важливим напрямком роботи стало залучення країн Азії, Африки та Латинської Америки – так званий Глобальний Південь. Відбулися зустрічі з президентами Бразилії Лулою да Сілвою, ПАР Сирілом Рамафосою, Анголи Жуаном Лоренсу та Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Головною темою цих розмов був пошук шляхів до справедливого миру та залучення цих країн до тиску на Росію. Окремо варто відзначити переговори з Президентом Панами Хосе Раулем Муліно, під час яких обговорювали санкції проти російського тіньового танкерного флоту. Панама вже скасувала реєстрацію понад двохсот російських танкерів.
- Два саміти: повернення дітей та деокупація Криму
На полях Генасамблеї відбулися два ключові для України заходи, які продемонстрували безпрецедентний рівень міжнародної підтримки. А саме:
- Саміт Міжнародної коаліції за повернення українських дітей
У Нью-Йорку Україна та Канада організували саміт Міжнародної коаліції за повернення українських дітей на рівні лідерів
Організований Україною та Канадою він пройшов на рівні лідерів. У ньому взяли участь понад 40 делегацій, включно з главами держав та урядів, королевами Бельгії та Швеції. Президент Зеленський наголосив на необхідності конкретних результатів – фактичного повернення всіх викрадених дітей. Перша леді Олена Зеленська підкреслила, що повернення дітей – це "випробування нашої людяності". Україна оголосила про запуск пілотного механізму для збору інформації про депортованих дітей та анонсувала внесення на розгляд Генасамблеї ООН резолюції, що засуджує ці злочини.
- П'ятий саміт Кримської платформи
Саміт Кримської платформи
Уперше саміт відбувся на світовій арені – тобто на полях Генасамблеї ООН. Він зібрав понад 60 держав та міжнародних організацій, що стало рекордом. А головне – потужним сигналом, що питання деокупації Криму залишається на глобальному порядку денному. Володимир Зеленський у своєму виступі наголосив, що слабка реакція світу на анексію півострова свого часу «повернула Росії залежність від війни та рейдерства». Головним лейтмотивом саміту стала теза, що повернення Криму є не лише питанням відновлення територіальної цілісності України, а й фундаментальною умовою відновлення поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Погляд з Києва: оцінки експертів
Українські політичні експерти сходяться на думці, що візит делегації до Нью-Йорка був надзвичайно успішним та результативним. Політолог Володимир Фесенко прямо називає його «одним з найбільш успішних візитів нашої делегації для участі в тижні високого рівня Генасамблеї ООН».
Володимир Фесенко
Для такого висновку він виділяє два ключові та прості критерії: по-перше, «успішна зустріч з президентом Трампом», і по-друге, «великий інформаційно-політичний резонанс в глобальних ЗМІ щодо активності Президента Зеленського під час цього візиту». Це свідчить не лише про виконання протокольних завдань, а й про досягнення стратегічних комунікаційних цілей.
Політичний експерт Юрій Богданов також оцінює події «вкрай позитивно». Він виділяє два ключові моменти. По-перше, на його думку, Дональд Трамп, залишаючись непередбачуваним, принаймні, припинив шукати причини війни в Україні та особисто у Володимирі Зеленському, що є важливим сигналом. По-друге, що ще важливіше, «Трамп почав визнавати об’єктивну реальність, у якій Путін постійно його обманює й дезінформує». Ця «зустріч із реальністю» з боку американського лідера, на думку Богданова, створює передумови для того, що Кремль «рано чи пізно буде змушений іти на перемовини».
- Ключові акценти: Трамп, Глобальний Південь та реалізм щодо ООН
Безумовно, центральним елементом візиту, який аналізують експерти, стала зустріч президентів України та США. Володимир Фесенко наголошує на її винятковому статусі: «Будь яка зустріч з президентом США, в тому числі і на полях Генасамблеї ООН, це вже особлива подія, а коли це зустріч в умовах повномасштабної війни, та ще і з таким президентом США як Трамп, то це подія з особливим значенням». Він звертає увагу на частоту контактів – це вже п'ята зустріч лідерів за час другого президентства Трампа, що свідчить про високий рівень залученості. Аналізуючи риторику за підсумками переговорів, зокрема допис Трампа в «Truth Social», Фесенко робить висновок, що «це, мабуть, була найбільш позитивна зустріч і розмова президентів США і України за весь час другого президентства Трампа». Він переконаний, що такий позитив не є випадковістю, а є результатом «системної роботи Президента Зеленського, його Офісу і всієї української дипломатії, яка працює на американському напрямі».
Юрій Богданов
Юрій Богданов, у свою чергу, пропонує прагматичний погляд на майбутню співпрацю з адміністрацією Трампа. Він закликає до реалістичних оцінок: «Він не постачатиме зброю Україні так, як це робив Байден, і не надаватиме фінансування, як це робила попередня адміністрація». Однак, на думку експерта, позитив полягає в іншому: «Найімовірніше, він буде готовий продавати Україні озброєння — як через європейських партнерів, так і напряму». Крім того, Богданов бачить потенціал у посиленні санкційного тиску: «За сприятливих зовнішніх обставин Дональд Трамп може дотиснути низку країн, що продовжують купувати російську нафту, змушуючи їх шукати альтернативи». Навіть сама його риторика вже позитивно впливає на санкційний трек.
Другим важливим напрямком експерти називають активну роботу з країнами так званого Глобального Півдня. Юрій Богданов вважає це «другим ключовим блоком» візиту. На його думку, переговори з лідерами Казахстану та ПАР «свідчать про те, що діалог щодо примушення Росії до переговорів про припинення війни триває». Це демонструє, що політика Кремля «втомлює всіх учасників міжнародного процесу».
Водночас обидва експерти закликають до реалістичних очікувань щодо самої ООН. Юрій Богданов зазначає, що ця організація – «передусім майданчик для діалогу», і «сподіватися на різкі кроки чи кардинальні рішення саме від ООН не доводиться».
- Промови Президента: меседжі для світу та для США
Виступи Володимира Зеленського на засіданні Ради Безпеки та на загальних дебатах Генасамблеї викликали значний міжнародний резонанс. Володимир Фесенко зазначає, що головне завдання – «заявити позицію нашої країни… і привернути до неї увагу міжнародної спільноти» – було успішно виконано.
«Головне послання Президента України в його виступі з трибуни ООН – міжнародна спільнота має тиснути на Росію, щоб зупинити війну та запобігти катастрофі».
Цікавим є спостереження Фесенка щодо подвійної аудиторії виступів: «Дуже було помітно, що Президент України звертався з трибуни ООН не тільки до учасників Генасамблеї, а й до американської аудиторії». На його думку, це було логічним продовженням діалогу з адміністрацією Трампа та його прихильниками. Найбільшу увагу, за його словами, привернули тези «про необхідність воєнної допомоги України, про те, що в сучасному світі безпеку держави можуть гарантувати міцні альянси, сильні партнери та власна зброя», а також попередження про ризик ядерної катастрофи внаслідок глобальної гонки озброєнь.
Юрій Богданов, аналізуючи критику Зеленським неефективності ООН, зазначає, що президент «фактично озвучив те, про що вже давно говорять провідні світові лідери: ООН неефективна у запобіганні конфліктам і неспроможна чинити реальний тиск на диктаторські режими». Він також вбачає у виступі відсилання до риторики Дональда Трампа, що в нинішніх умовах виглядає «цілком логічним та прагматичним кроком».
«Для України така позиція, щонайменше, не створює ризиків, а швидше навпаки — може виявитися корисною: зокрема, існує ймовірність, що Дональд Трамп припинить спроби нав’язати своє посередництво».
Водночас Богданов акцентує, що варто реально оцінювати очікування: «Трамп не постачатиме зброю Україні так, як це робив Байден, і не надаватиме фінансування, як це робила попередня адміністрація. Проте, найімовірніше, він буде готовий продавати Україні озброєння — як через європейських партнерів, так і напряму».
Щобільше – за сприятливих зовнішніх обставин Трамп може дотиснути низку країн, що продовжують купувати російську нафту, змушуючи їх шукати альтернативи. «Навіть без реальних кроків його риторика вже позитивно впливає на санкційний трек: вона змушує європейських партнерів, Туреччину, Китай та Індію заздалегідь думати, як діяти у разі вимушеної відмови від російської нафти. І навіть за умови, що ми не очікуємо від Трампа різких дій, така позиція є для України надзвичайно корисною. Після зустрічі із Зеленським та серії інших контактів він перейшов на саме такий наратив, і це — позитивний сигнал. Ще раз: це не означає, що завтра на Росію буде накладено «пекельні» санкції чи розпочнеться безпрецедентний тиск. Ні, цього не станеться. Проте загалом ми отримали додаткові важелі впливу на Росію та її партнерів»
Найбільший резонанс, за словами Володимира Фесенка, викликали тези про необхідність військової допомоги, про те, що безпеку сьогодні гарантують «міцні альянси, сильні партнери та власна зброя», а також про загрозу ядерної катастрофи через глобальну гонку озброєнь.
Висновок
Візит української делегації на 80-ту сесію Генасамблеї ООН став свідченням зрілості та стратегічної гнучкості української дипломатії. Це був тиждень не просто заяв, а конкретних дій та важливих домовленостей, що заклали фундамент для зміцнення міжнародних позицій України на місяці вперед. Ключовим стратегічним здобутком стало успішне перезавантаження діалогу з адміністрацією Дональда Трампа, що перетворило потенційну невизначеність на чіткі перспективи підтримки. Не менш важливим є і прорив у комунікації з країнами Глобального Півдня, що руйнує російські наративи та розширює коло держав, готових долучитися до тиску на агресора. Водночас Україна остаточно утвердилася в новій ролі – не як об'єкт міжнародної політики, а як активний її суб'єкт, що пропонує світові унікальний досвід стійкості та інноваційні підходи до безпеки. Попереду – копітка робота з імплементації досягнутих у Нью-Йорку домовленостей, але вже зараз можна констатувати, що тижневий дипломатичний марафон у Ньью-Йорку дозволив Україні зробити значний крок до зміцнення своєї обороноздатності та наближення справедливого миру.
Мирослав Ліскович. Київ
Фото: Офіс Президента, МЗС
