За інформацією: Суспільне.
Наталія. Фото: Єлизавета Кротик
Наталія — військовослужбовиця ЗСУ, яка народилась і виросла в родині військового. Жінка брала участь в захисті Миколаєва від російської агресії, виконувала бойові завдання. Нині працює в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Про свою службу в лавах ЗСУ розповіла кореспондентам Суспільного.
Наталія каже, що дитинство в родині військового — життя по гарнізонах у різних країнах.
"Я жила по військових гарнізонах: в середній Азії, Казахстані. У бараках жили, на знімних квартирах. І я завжди була в середовищі військових. Мене не було куди дівати та тато завжди забирав мене на полігон. Я дуже пишаюсь своїм татом, який дослужився до полковника і зараз вже на пенсії — 70 років йому, але він допомагає ЗСУ, ремонтує танки, БТРБронетранспортер., десантні машини", — пригадує жінка
На початку повномасштабної війни Наталія разом із побратимами захищала Миколаївщину.
"Нам видали зброю, бронежилети, каски та ми всі були на готові обороняти місто. Наш керівник розподілив, де ми маємо бути. Я була в Миколаєві з першого дня, нікуди не виїжджала. Навіть чоловік мені казав, що в мене є право звільнитися, тому що я маю ще неповнолітню дитину, але я сказала, що я буду до кінця зі своїми друзями по службі, тому що це не друзі — це родина", — розповідає Наталія.
Військовослужбовиця ЗСУ Наталія. Фото: Єлизавета Кротик
Наталія також розповідає, що буває образливо, коли чує, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування (ТЦК) "не воюють" і "не воювали".
"У нас дуже багато хлопців, які воювали й воюють дотепер. І формування батальйонів, якими ми займаємось, з останніх, повністю було сформовано з офіцерів, сержантів, солдатів наших військовослужбовців ТЦК", — говорить військова.
Шостого грудня одразу два свята — День ЗСУ і День Святого Миколая. Тому я вважаю, що кожен військовий, кожна людина, яка зараз стоїть на захисті нашої Батьківщини — це маленький Миколайчик.
