«Фішка» цьогорічної інфляції — стрімке зростання вартості продовольства, зокрема, соціальних продуктів
У Національному банку визнали, що хоча ріст цін й очікувався, та у травні інфляція в Україні значно випереджала розрахунки, відображені в попередніх прогнозах регулятора. Сьогодні вона становить вже 15,9% у річному вимірі (місяць до місяця попереднього року, – ред.). Розбираємося в її чинниках.
ПРОДОВОЛЬЧИЙ “КОШИК” ПЕРЕВАЖИВ
Держстат зафіксував, якщо товари непродовольчої групи подорожчали в середньому лише на 3,8% рік до року, то продовольство – в середньому на 21% (сирі продукти харчування виросли в ціні на 26,4%, а оброблені продовольчі товари – до 18%).
«Варто розуміти, що показник загальної інфляції визначають з урахуванням оцінки вартості трьох «кошиків»: 1) продовольства, 2) послуг та 3) промислових товарів (у тому числі енергоносіїв). Зараз загальна інфляція в Україні – 15,9%. При цьому продовольча інфляція – майже 21%. Тобто, “продовольча” частка в загальному зростанні споживчих цін доволі висока», – наголошує в коментарі Укрінформу член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Найактивніше, за даними Нацбанку, минулого місяця зростали ціни на хліб, м’ясопродукти, деяку молочну продукцію (зокрема сири, сметану, вершки) та безалкогольні напої – під впливом подорожчання продовольчої сировини та збільшення витрат підприємств на оплату праці. Також швидше, аніж зазвичай, дорожчали риба, крупи, борошно та соняшникова олія.
А от вартість яблук, кісточкових, ягід та окремих тепличних овочів то й взагалі злетіла – весняні похолодання та заморозки призвели до суттєвого зниження врожайності цих культур.
Водночас визнаючи, що через пізніші терміни дозрівання та неврожай вартість ягід і фруктів зараз значно вища, аніж у цей же період минулого року, Олег Пендзин нагадує: ці продукти не належать до переліку соціальних. Тому їхній вплив на споживчу інфляцію мінімальний.
«Ви ж зможете прожити без полуниці, як і без персиків та абрикосів? Без хліба і картоплі – ні. Коли говоримо про продовольчу інфляцію, треба розуміти, якою є питома вага у споживчому кошику українця соціально значущих продуктів харчування і цих «смаколиків». Суттєві зміни вартості продовольчого кошика, передовсім, відбуваються через зростання вартості соціальних продуктів – хлібобулочних виробів, крупів, м’ясо-молочної продукції, овочів «борщового набору», – пояснює експерт.
Їх, за його словами, й беруть до уваги при розрахунках Держстат, Мінфін та Мінекономіки. І в цьому переліку немає ані полуниці, ані черешні, ані персиків. Інша справа, що вартість соціальних продуктів останнім часом також досить швидко зростала.
Загалом ростуть ціни практично на всі продукти в Україні, що помітно навіть неозброєним оком. І це, звичайно, дуже обтяжує сімейні чи особисті бюджети більшості українців.
Із середини літа до середини осені з надходженням продуктів нового врожаю тиск продовольчої інфляції, зазвичай, сезонно послаблюється – іноді аж до дефляційних показників, коли вартість продовольчого кошика знижується.
«Ми наближаємося до сезону дешевих продуктів харчування, настання якого цього року трішки затягнулося – у зв’язку з прохолодною весною. Але десь, напевно, у третій декаді червня, коли в торговельну мережу почне масово надходити овочева продукція з відкритого ґрунту, вартість продовольчого кошика почне знижуватися. Відповідно, є надія, що в літні місяці і загальний індекс інфляції помітно зменшиться», – вважає Олег Пендзин.
При цьому дуже важливо, щоб у цей період не було особливих природних катаклізмів, які можуть різко погіршити перспективи нового врожаю.
Не забуваймо також про вплив хоч і незначної, але девальвації гривні та впливу війни на аграрний сектор. “Постійні обстріли практично по всій території України призводять у тому числі й до прямих фізичних руйнувань господарських об’єктів. Багато влучань й у зерносховища, і в складські приміщення агропідприємств, в сільськогосподарську та автомобільну техніку», – констатує учений-економіст Андрій Новак.
Усе це, за його словами, призводить до збільшення собівартості як виготовлення продукції, так і її транспортування. Відповідно, і виробники, і торговці піднімають ціни на свої товари.
НАДІЯ НА ВРОЖАЙ, НА ЗСУ ТА НА ІМПОРТ
Олег Пендзин нагадує, що, за попередніми прогнозами Мінагрополітики, цього року через погоду – суху зиму, квітневі приморозки, – очікуємо на посередній урожай основних сільськогосподарських культур. Але якщо умови для їх достигання будуть сприятливими, то віддача може поліпшитися. Але в будь-якому випадку вирощеного буде достатньо для внутрішнього споживання. Інша справа, що суттєвого зниження цін восени це все одно не забезпечить з огляду на інші чинники.
Наприклад, непрогнозована робота морських шляхів постачання вантажів. А це – не лише про експорт, а й про імпорт продукції, в тому числі й харчів. Те ж стосується і нарощування логістичних можливостей на західних кордонах країни. Поточний імпорт уже зараз сприяє задоволенню попиту та уповільненню внутрішніх цін.
«Імпорт, однозначно, балансує ціну та ринок. Інакше виникав би дефіцит, який обертався б шаленим ціновим зростанням. І якщо, наприклад, торік в Україні зібрали на 30% менше картоплі, ніж зазвичай, то вже в листопаді ми імпортували бульбу з Литви, Польщі та навіть з Іспанії. Так, імпорт (ще й з урахуванням логістики) недешевий. Але при цьому карколомне зростання цін на картоплю зупинилося, вони не стали «захмарними». Раптом же виникатимуть проблеми з якимись видами продовольства й цього року, бізнес реагуватиме на виклики так само оперативно», – переконаний Пендзин.
Саме через високу конкурентоздатність вітчизняного споживчого ринку ми ніде не бачимо, щоб полиці в магазинах були порожніми, чи довкола якихось продуктів виникав нездоровий ажіотаж. “Так, може бути трошки менший вибір, але дефіциту продуктів харчування в Україні зараз немає і не передбачається», – заспокоює економіст.
На думку Андрія Новака, навіть у складних умовах зовнішньої агресії потужний вітчизняний продовольчий ринок здатний до саморегуляції: вплив спекулянтів на нього, на відміну від деяких інших сегментів, мінімальний. «Аграрний ринок, ринок продуктів харчування в Україні є одним із найбільш конкурентних, якщо не найбільш конкурентним з-поміж усіх. Тому тут ні виробник, ні торговець не можуть надмірно накручувати маржу при продажу сільгосппродукції, бо тоді вони миттєво втрачатимуть ринок збуту на користь конкурентів. Отже, як на мене, вплив спекулятивного чинника на цей сегмент ринку мінімальний. Переконаний, так буде й надалі», – підсумовує економіст.
Владислав Обух, Київ
