Третій рік поспіль наші партнери підтримують український бюджет, доки Україна фінансує свої оборонні витрати
Від початку повномасштабного російського вторгнення демократичні країни підставляють Україні фінансове плече, на яке ми спираємося, маючи можливість фінансувати свою оборону. Станом на грудень 2024 року Україна загалом отримала $105,9 млрд зовнішньої фінансової допомоги. Це в середньому понад $35 млрд щорічно у вигляді грантів, кредитів та гарантій від міжнародних партнерів й організацій. Їхнім коштом фінансується переважно соціальна частина державного бюджету України. На потреби оборони країна заробляє самостійно. Водночас характер, обсяги та джерела міжнародної підтримки рік від року змінювалися, то збільшуючись, то зменшуючись. Паралельно відбувалась еволюція механізмів – екстреного фінансування до довгострокових програм розвитку.
2022 РІК: ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ
За даними Національного банку, загальний обсяг допомоги у перший рік широкомасштабного вторгнення у 2022 році становив $32 млрд, з яких $14 млрд – безповоротні гранти. Завдяки цій підтримці вдалося профінансувати критичні видатки бюджету в перший наскладніший рік та наростити міжнародні резерви до $28,5 млрд на кінець року.
Хоча протягом перших тижнів війни Україна була змушена покривати критичні видатки виключно коштом внутрішніх ресурсів та резервів, перші транші міжнародної фінансової допомоги почали надходити вже у березні 2022 року. Таке затримання з наданням міжнародної підтримки створила певний тиск на державні фінанси у найбільш критичний період адаптації економіки до воєнних умов. Але завдяки антикризовим діям фінансового блоку, зокрема Національного банку, найстрашнішого, а саме обвалу фінансової та банківської системи, вдалося уникнути.
Уже 10 березня 2022 року Міжнародний валютний фонд схвалив виділення $1,4 млрд через інструмент швидкого фінансування Rapid Financing Instrument (RFI). Доки українська столиця відбивалася від прямих ворожих атак, також Євросоюз та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) надали Україні екстрену фінансову підтримку в розмірі 1,59 млрд євро.
Далі до допомоги включилися різні країни й міжнародні фінансові організації, адаптуючи механізми надання допомоги новим реаліям. Упродовж 2022 року були створені спеціальні інструменти фінансування України, що оборонялася. Зокрема, адміністративний рахунок МВФ для підтримки України та цільові фонди донорів.
Проєкт «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE) до кінця 2022 року мав обсяг $7,3 млрд та 1,441 млрд євро. Кошти спрямовували на оплату праці працівників державних органів, пенсійні виплати, соціальну допомогу та медичні послуги.
У липні група кредиторів з країн G7 та Паризького клубу відтермінувала виплати за державним боргом до кінця 2023 року. Мінфін також домовився про відстрочення платежів за єврооблігаціями на суму $21,1 млрд, що дало змогу, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, спрямувати заощаджені $5 млрд на соціальний захист та забезпечення військовослужбовців.
Найбільшим донором безповоротної допомоги на покриття дефіциту бюджету у 2022 році стали США, надавши $11,9 млрд. Значну частину цієї допомоги було надано через механізми Світового банку двома траншами по $4,5 млрд у серпні та листопаді.
Попри значні обсяги допомоги, 2022 рік виявив серйозні проблеми з її наданням. Основними викликами стали нестабільність надходжень та невідповідність обіцяних обсягів реально переданим коштам.
«Обсяг обіцяної у 2022 році бюджетної допомоги становить $36 млрд з урахуванням $28 млрд, що вже передали, та ще близько $3 млрд, які Україна реалістично ще може отримати цього року від США, залишається ще $5 млрд, які були обіцяні, але не переказані Україні. Більша частина цієї суми – 3 млрд євро від ЄС – це частина тих 9 млрд, які Єврокомісія пообіцяла Україні ще у травні; і ці кошти вже точно Україна не отримає», – ідеться в економічному звіті ЦЕС за грудень 2022 року.
Водночас у Центрі економічної стратегії згодом підрахували, що загальна потреба України у фінансуванні з лютого 2022 року перевищувала $45 млрд. На жаль, нестачу коштів, які мали надійти від міжнародних партнерів, довелося покривати з внутрішніх запозичень через залучення облігацій внутрішнього займу та монетарного (емісійного) фінансування з боку Національного банку України. Простіше кажучи, Нацбанк був змушений друкувати незабезпечені гривні – загалом близько 400 млрд гривень.
2023 РІК: НА МАПІ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ З’ЯВИЛОСЯ БАГАТО НОВИХ НАЗВ ТА АБРЕВІАТУР
Другий рік великої війни продемонстрував суттєве зростання обсягів міжнародної фінансової підтримки України. Загальний обсяг залученої допомоги сягнув уже $42,5 млрд, що значно перевищило показник 2022 року ($32 млрд). На відміну від 2022 року, коли нерегулярність та недостатність міжнародної допомоги змусили вдатися до друкарського верстата, у 2023 році надходження стали більш системними та передбачуваними. Це дало змогу врешті відмовитися від монетарного фінансування бюджету та краще контролювати інфляційні процеси. Водночас 63% допомоги надійшло у формі пільгових кредитів, решта – як гранти. Ця підтримка дала можливість покрити 71% потреб державного бюджету в додатковому фінансуванні, які становили на той час $59,9 млрд ($47,9 млрд – дефіцит бюджету та $11,9 млрд – погашення боргів).
Завдяки стабільним надходженням міжнародної допомоги валютні резерви України досягли історичного максимуму – $40,5 млрд наприкінці року, перевищивши попередній рекорд квітня 2011 року (38,4 млрд). Це створило важливу подушку безпеки в разі можливих перебоїв із надходженням допомоги у майбутньому.
На початку року ЄС затвердив програму макрофінансової допомоги на 18 млрд євро, яка надходила регулярними траншами по 1,5 млрд євро. До вересня 2023 року Україна отримала 13,5 млрд євро за умови виконання вимог щодо реформ та наближення до стандартів ЄС. Фінансування надавали на пільгових умовах з терміном погашення 35 років, водночас відсотки та платежі за обслуговування боргу взяли на себе країни ЄС.
Допомога ж від США протягом року мала нерівномірний характер. Якщо у першій половині 2023 року середньомісячний обсяг військової допомоги становив 2,82 млрд євро, то зі серпня до грудня він скоротився до 0,47 млрд євро на місяць через політичні дискусії в конгресі. Загалом США надали у 2023 році $10,9 млрд прямої бюджетної підтримки, довівши загальний обсяг допомоги від початку повномасштабної війни до $22,9 млрд. Для порівняння, загальний обсяг гуманітарної допомоги від США за два роки (2,5 млрд євро) приблизно дорівнював обсягу військової допомоги, яку США надавали за один місяць на початку 2023 року.
І ось 31 березня 2023 року відбулася знакова для України подія – Рада директорів МВФ затвердила нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) з фінансуванням у розмірі $15,6 млрд. Протягом року Україна отримала загалом три транші на суму $4,5 млрд.
Значним проривом стало підписання 21 червня угоди зі Світовим банком про залучення додаткового кредитного фінансування на $500 млн під гарантію Великої Британії як частини п'ятого додаткового фінансування проєкту PEACE. Умови були досить вигідними: строк погашення 18,5 років з п'ятирічним пільговим періодом та відсотковою ставкою 0,25% річних.
У 2023 році Світовий банк реалізовував низку важливих проєктів для України. Серед нових ініціатив було започатковано проєкт HOPE на суму $232 млн для відновлення житла, ARISE з бюджетом $550 млн на підтримку сільського господарства та INSPIRE обсягом $1,2 млрд для посилення соціального захисту. Також продовжувалася реалізація раніше започаткованого проєкту PEACE.
Важливим кроком для нашої фінансової стабільності, що бореться зі значно більшим за себе ворогом, стала згода міжнародних партнерів у G7 та Паризького клубу призупинити на чотири роки Україні виплати за офіційним боргом.
Тоді ж почалося й обговорення нового інструменту Ukraine Facility на 2024–2027 роки із загальним обсягом 50 млрд євро.
2024 РІК: РЕФОРМИ В ОБМІН НА ГРОШІ
У 2024 році міжнародна підтримка України зазнала певних трансформацій порівняно з попередніми роками. Найбільший обсяг допомоги надійшов від Європейського Союзу – 16,2 млрд євро, що становило приблизно $17,3 млрд. І ключовим у цій допомозі став фінансовий інструмент Ukraine Facility – визначені в бюджеті Євросоюзу кошти 50 млрд євро, з яких 38,3 млрд призначені для бюджетної підтримки України у формі кредитів та грантів упродовж наступних чотирьох років. Допомога надається щоквартально за виконання індикаторів Плану для Ukraine Facility, яким передбачено широкий спектр реформ. Тобто діє принцип: реформи в обмін на гроші. При цьому заборонено використовувати гроші для покриття військових витрат.
Водночас наріжним каменем економічної стійкості України стала підтримка міжнародних фінансових інституцій. За даними прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, від початку повномасштабної війни Міжнародний валютний фонд надав Україні понад $12,4 млрд, з яких $9,8 млрд – у межах програми розширеного фінансування EFF. У 2025 році планується залучити від МВФ ще $2,7 млрд.
Світовий банк у 2024 році уклав 28 угод на підтримку України загальним обсягом $31,8 млрд, з яких $22,9 млрд (72%) становлять гранти. Найбільшим проєктом став PEACE (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance) – ключовий фінансовий інструмент, який обʼєднує зусилля міжнародних донорів для надання цільової підтримки під час війни. До цього року в ньому акумульовано близько $26,3 млрд фінансування.
Критичним викликом для України минулого року стала тривала затримка американської допомоги. Після місяців невизначеності та політичних дискусій у конгресі США лише влітку 2024 року відновили повномасштабну підтримку. Президент Джо Байден особисто перепросив за багатомісячну затримку, визнавши, що це дало змогу Росії здобути певні стратегічні переваги.
Розширення кола донорів стало ключовою тенденцією 2024 року. Разом із традиційними західними партнерами активну підтримку надали Японія, Південна Корея, Австралія, країни Балтії та Скандинавії. Зокрема, Японія спрямувала понад 4,6 млрд дол. США фінансової допомоги, демонструючи значну підтримку України.
Також минулого року важливим фінансовим «плечем» для України стала домовленість Групи G7 про пакет допомоги обсягом $50 млрд, який фінансується коштом прибутків із заморожених російських активів. Перші кошти цієї допомоги надійшли наприкінці 2024 року, зокрема США перерахували $1 млрд, що разом з попередніми надходженнями становило $8,3 млрд від США за рік.
Тож міжнародна допомога дала можливість профінансувати необоронні видатки в обсязі $41,7 млрд, що є зіставним з показником 2023 року ($42,5 млрд). Але на фронті ситуація складалася не найкраще – оборона потребувала збільшення витрат. Тому уряд був змушений ініціювати підвищення податків, зокрема збільшивши ставку податку на прибуток підприємств для банків до 50%, військового збору – до 5% та запровадивши його для підприємців на спрощеній системі оподаткування.
Важливим фінансовим рішенням також стала реструктуризація Єврооблігацій, унаслідок якої номінальну вартість було знижено на 37% з можливістю відновити 12% вартості у 2028 році. За оцінюваннями, ця реструктуризація дала змогу зменшити державний борг на $8,67 млрд та заощадити на боргових виплатах $22,75 млрд до 2033 року.
Отже, можна зробити висновок, що три роки міжнародної фінансової підтримки України демонструють еволюцію глобальної солідарності в умовах повномасштабної війни.
2025 РІК: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
2025 рік обіцяє бути надзвичайно динамічним з огляду на кілька визначальних факторів. Передусім перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США кардинально змінила ситуацію з американською допомогою Україні. Уже 21 січня 2025 року Трамп підписав указ про тимчасове 90-денне призупинення всіх програм зовнішньої допомоги США для їх перегляду на відповідність його політиці. Державний секретар Марко Рубіо заявив, що кожен долар допомоги має бути виправданий з точки зору безпеки, сили та процвітання Америки. Такий підхід адміністрації Трампа ставить під сумнів перспективи продовження масштабної допомоги Україні, яка надавалася в попередні роки. В усякому разі, маємо бути готові до потенційного скорочення або навіть її припинення.
Водночас Європейський Союз демонструє послідовну готовність підтримувати Україну. Загальний потенціал фінансування на 2025 рік з різних джерел (МВФ, Світовий банк, окремі країни тощо) оцінюється в межах $50 млрд, що дає надію на збереження макроекономічної стабільності та продовження курсу України на європейську інтеграцію.
Оцінюючи підсумки трьох років міжнародної фінансової допомоги Україні, експерти відзначають стійкість вітчизняної фінансової системи попри виклики війни.
«Фінансова та банківська система України перебуває у дуже гарному стані. Це стало можливим завдяки двом ключовим факторам. Перший і найголовніший – це збереження макрофінансової стабільності, що забезпечила близько 95% стійкості системи. Величезна західна підтримка відіграла тут вирішальну роль. Другий фактор – це реформи, проведені після Майдану. Вони забезпечили очищення банківської системи та ефективну регуляцію. Ці 5% підготували систему до викликів війни. Тепер вона працює, як годинник», – резюмує інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Сергій Фурса
Розповідаючи про ситуацію з внутрішніми запозиченнями, Фурса зауважує, що завдяки високій ліквідності банківської системи Україна має достатні резерви для залучення коштів. Однак тепер Міністерство фінансів менш зацікавлене у внутрішніх запозиченнях через достатність ресурсів, отриманих із зовнішніх джерел.
«Через посилення інфляції НБУ змушений підвищувати облікову ставку, що призводить до зростання вартості внутрішніх запозичень. Мінфін не готовий переплачувати, тому спостерігається певне погіршення результатів аукціонів із продажу ОВДП. Загалом це нормальні природні процеси», – пояснив експерт.
Щодо стану аграрного сектору за період повномасштабного вторгнення заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук підкреслив стійкість та ефективність роботи вітчизняних аграріїв.
Денис Марчук
«Від того, як працюють виробники, залежить експортна виручка країни. 2024 рік продемонстрував хороші показники експорту – 60% загального експорту припадає на аграрний сектор. Аграрії заробили $24,7 млрд, і в цих умовах, звичайно, потрібно далі намагатися працювати в такому ж режимі», – наголошує Марчук.
Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Амбасадор українського бізнесу, поділився своїми думками щодо факторів стійкості української економіки в умовах трьох років війни. Називаючи головним надзвичайну адаптивність підприємців.
Андрій Забловський
«Український бізнес продемонстрував надзвичайну адаптивність. Ця здатність швидко пристосовуватися до викликів формувалася роками – ще із часів розпаду Радянського Союзу, розвитку бізнесу в несприятливих регуляторних та податкових умовах, під тиском держави. Український бізнес розвивався не завдяки, а всупереч обставинам. Підприємницька культура, готовність приймати ризики та боротися за своє існування стали запорукою виживання навіть в умовах війни», – зазначає Забловський.
Серед чинників, що допомогли бізнесу втриматися, експерт називає швидкі та рішучі дії держави в перші місяці війни, спрямовані на дерегуляцію та підтримку підприємців. «Держава ухвалювала багато правильних рішень дуже швидко, з мінімумом бюрократичних перепон. Запровадження пільг, скасування перевірок, грантові програми підтримки бізнесу – все це відіграло важливу роль. Звісно, хотілося б, щоб ці рішення були масштабнішими, а ресурси підтримки – більшими, але в цілому держава зробила багато», – зазначає Андрій Забловський.
Воднораз, на думку експерта, з часом увага держави до потреб бізнесу дещо послабилася. «З'явилися нові регуляторні обмеження, податковий тиск. Все це сприймається бізнесом досить болісно, адже проблеми підприємців на третьому році війни нікуди не зникли, а подекуди навіть загострилися», – зауважує Забловський.
Попри позитивні оцінки поточного стану фінансової системи, експерти закликають не втрачати пильності і продовжувати послідовну роботу над впровадженням реформ та співпрацею з міжнародними партнерами в умовах потенційного скорочення підтримки з боку США.
Вікторія Алексєєва, Владислав Обух, Київ
