За інформацією: Суспільне.
Максим Гусар, старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам. Фото: Федір Бондар
Також серед найпоширеніших схем шахрайства є виплати ВПО, виплати міжнародних організацій – ООН, Червоний Хрест і тому подібне. Оренда вигаданого житла, коли люди вимушено пересувалися від лінії фронту у більш безпечні наші регіони. Сюди ж можна віднести перевезення з окупованої частини.
"В умовах війни, коли багато людей втратили постійну роботу, одним зі способів шахрайства стало фейкове працевлаштування – коли, наприклад, пропонують купити товар для начебто подальшого вигідного перепродажу. Або обіцяють захмарну зарплатню, але після того, як зробите перший внесок. Також це донати на ЗСУ", — говорить правоохоронець.
Думка психологині
Миколаївська психологиня Тетяна Іванова говорить, шахраї намагаються зацікавити потенційну "жертву" – людину, яка шукає роботу, товар тощо.
"Обов'язково ставлять вимогу прийняти рішення якомога швидше, щоб не було часу подумати, порадитися", — зазначає психологиня.
Тетяна Іванова, психологиня. Фото: Федір Бондар
Друге, на що, зазвичай, орієнтуються шахраї — це довіра.
"Тобто, можуть використовувати в рекламах обличчя якихось відомих людей, чи зламувати сторінки ваших знайомих і відповідно звідти розсилати якийсь спам", – каже вона.
Тетяна Іванова зазначила, що проблема у тому, що постраждалі не завжди хочуть звертатися до правоохоронців, тому що їм стає соромно зізнаватися в тому, що з ними таке відбулося.
"Механізми дії шахраїв достатньо примітивні, а чим примітивніше – це знаєте, як таку велику річ легше заховати десь на виду, і відповідно за цим приводом діє і тут. І чим примітивніші ці схеми, тим людям потім стає соромно зізнаватися в такому, їм якось важко сказати, що з ними таке відбулося. Відповідно ця інформація не шириться далі та правоохоронні органи не мають можливості убезпечити інших людей від таких ситуацій", – розповідає вона.
