Одне з першочергових завдань Києва — домовитися про скасування для нас американських мит на метали
Ініційована Дональдом Трампом тарифна війна набирає обертів. З останніх новин із «торговельного фронту» – запровадження США 25% тарифу на імпорт сталі та алюмінію з усіх країн. І серед оголошених раніше та вже впроваджених кроків це потенційно стане найбільш дошкульним ударом нинішньої кампанії по Україні. Адже анонсовані обмежувальні заходи стосуються левової частки нашого експорту на багатий американський ринок. Особливо прикро, що ритмічні постачання українського металу за океан вдалося налагодити порівняно нещодавно – в межах роботи морського коридору, забезпеченої титанічними зусиллями Сил Оборони.
Чи ж є шанси домогтися винятків із нових митних правил для України? Якими для нас будуть інші ризики нинішніх «торговельних воєн» та чи можливі в цій ситуації бодай якісь позитиви?
Фото: Getty Images
ЧИ ВДАСТЬСЯ ВИВЕСТИ УКРАЇНСЬКУ СТАЛЬ З-ПІД «МИТНОГО УДАРУ»
Запровадження загороджувальних мит проти постачань до США імпортних алюмінію і сталі було прогнозованим. Адже під час першого президентства Трамп уже вдавався до таких обмежень. Тоді сталь походженням з інших країн у Сполучених Штатах також обкладали 25-відсотковим митом, а на алюміній діяла 10-відсоткова ставка. Але тоді на нашій країні такі рішення Білого Дому практично не позначилися. Бо для України, як і для низки інших держав (Мексики, Канади, Японії, Південної Кореї, ЄС, Великобританії, Аргентини, Австралії та Бразилії) діяли винятки, що передбачали квотування постачань замість їх оподаткування підвищеним митом. Тепер же винятків не передбачено для жодної країни.
Чи можливо, що в результаті переговорів комусь вдасться домовитися про преференції порівняно з іншими учасниками світового ринку? Шансів зробити це до часу впровадження мит – із 4 березня (для України всі попередні винятки скасують із 12 березня), – небагато. За місяць-два після впровадження – цілком можливо. За умови, що в Білому домі зрозуміють: запроваджувати «сталеві» обмеження проти деяких країн, особливо тих, з якими у США позитивний торговельний баланс, – собі дорожче.
Щодо України, то тут загальний баланс експорту-імпорту – не на нашу користь.
Торік до США експортовано українських товарів на $869 мільйонів. Це трохи більше 2% загальних обсягів усього нашого експорту. Пропорція начебто невелика. Але левова частка постачань (приблизно 58%) – саме метал, який почали активно транспортувати морем. Найбільші експортери – АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп.
Торішні обсяги ввезення товарів зі США в Україну – $3,4 мільярда. Це приблизно 5% усього нашого імпорту. І це – передовсім, ефект постачання в Україну товарів оборонного призначення та вживаної техніки.
Тарас Качка / Фото: agropolit.com
«За логікою президента США, Україна заслуговує на скасування тарифів, щоб вирівняти торгівлю. Та навряд чи це найбільш імовірний сценарій. Тим не менше шанси на прагматичну домовленість зі США щодо тарифів на сталь є», – писав заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка – щоправда, ще до офіційного оголошення про впровадження Сполученими Штатами «сталевих» мит.
Водночас суттєвим викликом для України Качка назвав імовірні захисні заходи з боку ЄС. Адже минулого разу під впроваджені у відповідь Америці обмеження від Євросоюзу потрапила і продукція з інших країн – у тому числі й українські метали.
Також, на думку експертів, наша країна може втратити і частину експорту залізної руди до Китаю, який після впровадження американських мит, вочевидь, буде змушений скорочувати виробництво металу. А отже – й закупівлю для цього імпортної сировини.
Юлія Свириденко
Реагуючи на рішення Дональда Трампа, перша віцепрем'єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко запевнила, що Україна продовжить працювати з партнерами, «аби знайти оптимальне для металургійної галузі рішення до початку дії запроваджених Сполученими Штатами тарифів». Урядовиця при цьому визнала, що рішення США негативно вплине на українську металургійну галузь, яка й так постраждала від російської агресії.
Певним «промінчиком надії», який свідчитиме, що Трамп готовий іти на поступки в питанні мит на метали, буде офіційне оголошення про винятки для Австралії. Принаймні, австралійська сторона стверджує, що усні домовленості про звільнення країни від американських мит на сталь і алюміній уже є.
Інша справа, що держав, які намагатимуться домовитися з Білим Домом, дуже багато. Чи не загубиться в цьому «хорі прохачів» голос України? Тут, як-то кажуть, лежить на поверхні ідея прив’язки тарифного питання до перемовин про доступ США до українських рідкоземельних металів, у чому «кровно» зацікавлений Трамп…
ЯКІ ЩЕ НАПРЯМИ УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ В ЗОНІ РИЗИКУ
Головною проблемою поведінки нової адміністрації США в галузі міжнародної торгівлі експерти називають те, що вона може стати прецедентом і прикладом для наслідування для інших країн. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло в коментарі Укрінформу пояснює:
«Ці кроки, які йдуть у розріз із логікою світової торгівлі, зокрема із буквою та духом СОТ, членом якої є Україна, можуть відкрити таку собі «скриньку Пандори», що спонукатиме й інших почати тарифну «вакханалію», яку зусиллями СОТ було подолано ще в 70-і роки минулого століття. І це, звісно, може вплинути на умови світової торгівлі, у тому числі – погіршити доступ українських товарів до певних ринків, на яких вони зараз присутні. Це може змінити глобальні торговельні потоки, що, безумовно, позначиться й на Україні».
Ярослав Жаліло
Але йтиметься хіба що про вторинний вплив – спеціальні мита безпосередньо проти України, на думку економіста, ніхто не вводитиме. Хоча окремі держави можуть посилити загальний рівень тарифного захисту своїх ринків.
«Нагадаю, що влітку 2025 року має відбутися перегляд режиму вільного допуску українських товарів на ринок Європейського Союзу (так званий митний безвіз). І чи вдасться в таких умовах узгодити продовження такого режиму у повному обсязі, на жаль, під питанням. Вважаю, що Європейський Союз не повинен вестися на таке порушення норм міжнародної торгівлі. Але поки що рівень невизначеності дуже високий», – каже Жаліло.
Та й самі США, то оголошуючи про впровадження санкцій проти окремих країн, то відкладаючи їх дію, за оцінками економіста, поки що вивчають реакцію світу і тестують стійкість глобальної системи торгівлі. Конкретні подальші дії Адміністрації США прогнозувати складно.
«Якщо інтенсивність «торговельних воєн» зросте, це деструктивно вплине на всю світову економіку. Гальмування темпів її розвитку негативно впливатиме на всі національні економіки, в тому числі й на українську. Це, поміж іншого, може негативно позначитися на нашому експорті. Тож і без того негативний торговельний баланс України може іще погіршитися. І це стане досить негативним чинником, який впливатиме на нашу фінансову стабільність», – наголошує у коментарі Укрінформу економіст, колишній радник Президента України Олег Устенко.
Олег Устенко / Фото: twitter/focus.ua
По-друге, якщо відбудеться інтенсифікація «торговельних воєн» між США і нашим найбільшим торговельним партнером – Європейським Союзом та іншими країнами, то, за його словами, погіршуватимуться економічні можливості всіх країн, у тому числі і ЄС. Відповідно, будуть гіршими їхні бюджетні можливості.
«А якщо враховувати, що ми залежні від бюджетної ситуації у країнах-партнерах, її погіршення негативно впливатиме і на Україну. Європейські економіки менше зростатимуть, до бюджетів країн ЄС надходитиме менше коштів, отже буде менше можливостей для фінансування всіх програм, у тому числі й пов’язаних з їхньою власною безпекою та обороною, що важливо для нас у геополітичному контексті. Також будуть обмежені можливості фінансування союзників та партнерів, поміж яких і ми», – пояснив Устенко.
З іншого боку, політика нового керівництва США в галузі вуглеводнів може позитивно для України вплинути на нафтові доходи держави-агресора, які й досі забезпечують практично третину щорічних доходів РФ. Це – гроші, які, передовсім, ідуть на війну.
Олег Устенко також нагадав, що зараз активно обговорюють додаткові санкції проти Росії, Китаю та Ірану – країн так званої «осі зла».
«Це – також економічний і торговельний тиск. Це теж є частиною глобальної історії, але також і частиною тієї історії, яка стосується безпосередньо України. Тому торговельні удари по «вісі зла» для нас можуть бути досить позитивним фактором. Це буде позитивним фактором та стимулом і для наших найближчих партнерів – зокрема, для європейців», – переконаний ексрадник Президента України.
Фото: Офіс Президента
ЧИ ДОПОМОЖЕ СПІЛЬНА «БІДА» УКРАЇНСЬКОМУ ЕКСПОРТУ
Чи може українська продукція замістити на ринку ЄС частину американської в разі впровадження США антиєвропейських загороджувальних мит і очікуваного «удару» у відповідь, – цікавимося в експертів.
На думку Ярослава Жаліла, оскільки Україна є активним торговим партнером Європи, зробити це в багатьох сегментах можливо. Необхідний для цього потенціал, попри війну, у нас є. А ось про розширення присутності України на ринку США через складність і вартість логістики говорити наразі зарано.
«Взагалі, якщо йдеться про вибіркові мита, то суто теоретично, якщо Україна має певне виробництво, яке може замістити частину товарів, на які накладатимуть додаткові митні обмеження, може збільшити свою присутність на американському ринку. Але це досить складно, тому що йдеться про дуже велике транспортне плече і вартість транспортування може просто нівелювати різницю в ціні. Тож, як і раніше, для американців купувати товари із сусідньої Канади з 25% митом буде вигідніше, ніж привозити їх без спецмита з далекої України. Але, щоб чітко відповісти на це запитання, треба детально вивчати ситуацію з конкретними групами товарів», – каже економіст.
Олег Устенко наголошує, що будь-яка криза водночас означає і додаткові можливості. Але український потенціал експансії на великі європейський та американський ринки наразі обмежені.
«Товарообіг між США і ЄС торік був на рівні майже $1,5 трильйона, наш же загальний експорт – плюс-мінус $50 мільярдів. Думати, що ми можемо суттєво впливати на ситуацію на такому величезному ринку як європейський, не варто. Проте, позитивні зміни для нас можливі. Наш експорт до ЄС, в основному, представлений сільськогосподарською продукцією і металами. Навіть якщо торговельна війна посилиться, я не бачу значних проривних можливостей за цими напрямами. Але можна очікувати, що те, що перебуває за межами цих двох секторів, зможе отримати додаткові ніші на європейському ринку», – вважає економіст.
Для того, щоб убезпечитися від негативних наслідків «торговельних розбірок» між провідними економіками і сповна скористатися новими можливостями, Україна повинна робити ставку на двосторонні відносини з ключовими партнерами і на активні інструменти захисту національного виробника, – вважає Тарас Качка. Йдеться, за його словами, про «торговий захист, адміністративні заходи, і при потребі – підвищення тарифів та заборону імпорту там, де треба, а не лише там, де можна». Мова, звісно ж, і про активний розвиток власного виробництва та стимулювання споживання вітчизняної продукції.
Поміж конкретних завдань, над якими уже працює і над якими повинна й надалі працювати Україна, Качка назвав:
● зусилля з інтеграції до внутрішнього ринку ЄС зі збереженням чинних параметрів торгівлі – зокрема в частині чутливої аграрної продукції;
● ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною та модернізацію Угоди про вільну торгівлю з EFTA (Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн);
● укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами ПанЄвроМеду (Єгипет, Ліван, Туніс, Алжир, Марокко, Сербія, Йорданія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Палестина, Сирія, Фарери);
● розвиток відносин з країнами, які роблять ставку на розвиток торгівлі (Канада, Британія, ОАЕ).
Сподіватимемося, така стратегія спрацює. І «торговельні війни», що судячи з усього, лише набирають обертів, сприятимуть подальшому загартуванню української економіки, яка, попри прогнози, демонструє неабияку стійкість в умовах масштабної війни.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Oliver Bunic/Bloomberg
