Зараз Нафтогаз скоротив відставання за обсягами накопичення газу порівняно з минулим роком, але такий темп треба тримати до листопада
Минулий опалювальний сезон Україна завершила з історично низькими запасами «блакитного палива» у підземних сховищах – у середині квітня частка активного газу, який і відбирається з ПСГ, становила лише 2,22%. У 2024 році перед сезоном закачування ресурсу цей показник становив 11,23%, у 2023 – майже 15%. Це означає, що цьогоріч під час підготовки до зими необхідно активніше закачувати газ у сховища, щоб досягнути хоча би рівня попереднього сезону (майже 13 млрд кубометрів).
Ситуацію додатково ускладнюють удари росіян по газовій інфраструктурі. Якщо навесні 2024 року об’єктами масованих атак ставали підземні сховища, то в осінньо-зимовий період 2024/2025 агресор спрямував зусилля на руйнування українського газовидобутку. Своєю чергою, це загострило потребу в імпорті палива, щоб уникнути його дефіциту взимку.
ЯКИМИ ТЕМПАМИ ПОТРІБНО РУХАТИСЯ
За розрахунками аналітичного центру DiXi Group, «антирекорд» запасів газу у ПСГ на початку сезону закачування потребує прискореного наповнення сховищ. Критично важливим при цьому є імпорт «блакитного палива».
Експерти розрахували три базові сценарії газового балансу до початку опалювального сезону. Усі три враховують, що на 31 травня у сховищах було накопичено 6,75 млрд кубометрів газу.
За оптимістичним сценарієм, Україна із червня мала би збільшити темпи закачування до 32 млн кубометрів палива на добу. Експерти також обумовили цей варіант поновленням видобутку газу державними та приватними компаніями. У такому випадку до 1 листопада можна було би накопичити у ПСГ 15 млрд кубометрів газу за імпорту 4,9 млрд кубометрів.
Середній сценарій – накопичення у сховищах приблизно того ж обсягу газу, що й торік. Він досяжний за темпів закачування на рівні 24 млн кубометрів на добу та імпорті 3,7 млрд кубометрів газу.
Фото: Нафтогаз
За обома цими сценаріями Україна зможе пройти зиму без додаткових закупівель «блакитного палива» під час опалювального сезону або з мінімальними ризиками нестачі газу.
Прорахували експерти і песимістичний сценарій, за якого взимку сформується дефіцит ресурсу. Головними передумовами такого варіанта розвитку подій вони назвали продовження інтенсивних ударів по газовій інфраструктурі, проблеми з фінансовим забезпеченням імпорту, а також суттєве зростання літнього попиту за рахунок електрогенерації. За таких умов запаси газу у сховищах можуть не досягнути рівня 13 млрд кубометрів, і взимку доведеться шукати додатковий імпортний ресурс для покриття дефіциту палива.
ГАЗ КОНТРАКТУЄТЬСЯ, МАРШРУТИ ПОСТАЧАННЯ РОЗШИРЮЮТЬСЯ
Те, що Україна за будь-яких умов не зможе пройти ще один опалювальний сезон лише на власному газі, ще навесні стало очевидно і Міністерству енергетики, і Групі Нафтогаз. Остання почала імпортувати «блакитне паливо» ще до кінця попередньої зими, щоб нівелювати наслідки російських масованих атак для споживачів. Обсяг такого термінового імпорту сягнув 800 млн кубометрів.
Нафтогаз також почав активно шукати імпортний газ для підготовки до наступного опалювального сезону. Зокрема, офіційно повідомили про домовленість із польською компанією Orlen про постачання американського скрапленого газу.
Усього, за даними Міністерства енергетики, станом на кінець червня Україна законтрактувала 2,9 млрд кубометрів «блакитного палива» для імпорту. Мінімальний обсяг, який планується імпортувати, – 4,6 млрд кубометрів.
Про цільовий показник заповнення сховищ на 1 листопада офіційно не повідомляється з міркувань безпеки, однак неофіційно говорять про рівень, близький до минулорічного. Тоді перед Нафтогазом стояло завдання довести запаси газу у ПСГ до 13,2 млрд кубометрів, фактично ж було накопичено майже 13 млрд кубометрів.
Для пожвавлення імпорту розвиваються різні маршрути. Наприклад, оператори газотранспортних систем України та Польщі, ТОВ «Оператор ГТС України» та Gaz-System, на початку року домовилися про запровадження гарантованої потужності 6,4 млн кубометрів на добу в напрямку України. Цей крок відкрив Нафтогазу та іншим компаніям, які можуть імпортувати ресурс, доступ до терміналів скрапленого газу в Балтійському морі.
Отримала шанс на активне життя й ідея Трансбалканського маршруту. Це газогін, який з'єднує ринки скрапленого газу в Південній Європі із Центральною та Центрально-Східною Європою. Він пролягає через Грецію, Болгарію, Румунію, Молдову, Україну.
У червні оператори ГТС усіх перелічених країн запровадили спільний продукт для цього маршруту. Він діє із червня по жовтень та передбачає бронювання «труби» для постачання газу з терміналів у Греції до України.
Важливою частиною роботи є і пошук фінансів для контрактування газу. Нафтогаз у цьому розраховує не лише на власні ресурси, а й на допомогу партнерів та українських банків. Зокрема, термінові закупівлі газу мають фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку. Гранти на придбання «блакитного палива» також надає уряд Норвегії.
У липні Група Нафтогаз домовилася про залучення 4,7 млрд грн кредитних коштів від Укргазбанку. Таку ж суму було залучено від ще однієї державної фінустанови – Приватбанку. Всі ці кошти спрямовано на закупівлю газу до зими.
Окрім пошуку імпортного палива, Нафтогаз працює і над збільшенням власного видобутку. Державні видобувні компанії, що входять до складу Групи, відновлюють пошкоджені росіянами потужності та поряд із цим вводять в експлуатацію нові свердловини. Одна з таких запрацювала у липні – її добовий дебіт становить 383 тис. кубометрів газу.
Фото: Нафтогаз
ЧИ ДОСТАТНІ ТЕМПИ ЗАКАЧУВАННЯ РЕСУРСУ, ЩОБ УНИКНУТИ ДЕФІЦИТУ
А як же ж усе згадане впливає на заповнення сховищ? За даними Української енергетичної біржі, 4–8 серпня Україна закачувала у ПСГ близько 50 млн кубометрів «блакитного палива» на добу. Середньодобовий імпорт минулого тижня становив 20 млн кубометрів – переважно з угорського напрямку, а також зі Словаччини, Молдови та Польщі.
Якщо порівнювати закачування газу влітку з даними на початок травня (див. таблицю), то у червні спостерігалося пожвавлення як імпорту, так і темпів наповнення газосховищ. Власне, темпи закачування у червні помітно перевищували оптимістичний сценарій у розрахунках Dixi Group, не опускаючись нижче 40 млн кубометрів на добу.
У липні темпи закачування «блакитного палива» майже весь місяць трималися на рівні понад 50 млн кубометрів щодоби. Серпень розпочався на показниках закачування близько 50 млн кубометрів.
Обсяги імпорту газу влітку також, в основному, перевищують рівень 20 млн кубометрів на добу.
Період
Середньодобовий обсяг закачування,
млн кубометрів/доба
Середньодобовий імпорт,
млн кубометрів/доба
5–9 травня
26–32
12,8–13,4
12–16 травня
30
13,8–14,9
19–23 травня
36
17
26–30 травня
40
20,2
2–6 червня
40
20,2
9–13 червня
45
18
16–20 червня
47
18,5
23–27 червня
40
19
30 червня –
4 липня
58
25
7–11 липня
56
27
14–18 липня
54
27
21–25 липня
54
27
28 липня –
1 серпня
50
27
4–8 серпня
50
20
Табл. 1. Зміна обсягів закачування газу у ПСГ та імпорту. Джерело даних: УЕБ
Консалтингова компанія EXPRO Consulting зазначає, що станом на 5 серпня запаси газу в українських ПСГ перевищили позначку 10 млрд кубометрів. Це все ще на 9% менше порівняно з рівнем заповнення сховищ на 5 серпня 2024 року, однак відставання скорочується. Наприклад, ще у травні воно сягало 25,6%.
У липні Україна вперше отримувала деяку кількість газу Трансбалканським маршрутом. Аукціон, який ОГТСУ з іншими операторами ГТС оголосили на 23 червня, завершився відносно успішно: на липень забронювали потужність 1,7 млн кВт-год на добу з пропонованої 29,8 млн кВт-год на добу.
На серпень заброньовано 20% потужності, яка пропонується за цим маршрутом. У Міненерго зазначили, що оператори ГТС уздовж Трансбалканського коридору працюють над збільшенням пропускної спроможності із 7 млн кубометрів на добу до 11,5 млн кубометрів уже до кінця цього року.
Розвивається і польський напрямок. У червні ОГТСУ та Gaz-System домовилися про збільшення гарантованої потужності на вході до ГТС України майже удвічі – із 6,4 млн кубометрів на добу до 12,4 млн кубометрів. А вже 1 липня стало відомо про подовження терміну дії такої збільшеної потужності до вересня 2026 року. Паралельно із цим Нафтогаз уклав четверту угоду про постачання палива з польською компанією Orlen.
Крім того, наприкінці липня Група Нафтогаз уперше законтрактувала невелику партію газу з Азербайджану, що має надходити Трансбалканським маршрутом. «Це невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також – ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України», – прокоментував очільник Нафтогазу Сергій Корецький.
За розрахунками EXPRO Consulting, до 1 листопада Україна має закачати у ПСГ ще близько 3,2 млрд кубометрів газу (з урахуванням цільового показника накопичення на рівні 13 млрд кубометрів). Частину цього обсягу забезпечить власний видобуток, однак зберігається і потреба в значному імпорті.
Нинішні темпи закачування газу дають змогу прогнозувати, що до 1 листопада Україна може накопичити навіть більше ніж 13 млрд кубометрів газу. Власне, цього показника можна досягнути, якщо щодоби закачувати рівно 40 млн кубометрів. А як ми бачимо, нині темпи вищі. Нафтогаз, як основний відповідальний за формування запасів газу, системно працює і над залученням фінансування для імпорту, і над власним видобутком «блакитного палива».
Водночас державі краще сформувати запаси, більші за 13 млрд кубометрів. Адже минулий опалювальний сезон ми таки не змогли пройти лише на газі власного видобутку.
Відсутність імпорту під час підготовки до минулої зими, недосягнення цільового показника заповнення ПСГ – це фактори, які спричинили цьогорічні рекордно низькі запаси. Додатково ситуацію ускладнили російські атаки на газовидобуток. Відсутність таких атак наступної зими гарантувати ніхто не може – тим паче, що Росія вже здійснила атаку на об’єкт ГТС, який забезпечує імпорт газу Трансбалканським маршрутом. І більші запаси ресурсу у сховищах дадуть змогу Україні почуватися впевненіше в умовах загальної воєнної невизначеності.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: freepik
