Про нові можливості для агробізнесу у вирощуванні промислових конопель, які зʼявилися, в тому числі, і з легалізацією медичного канабісу
В Україні поступово відроджується промислове коноплярство, продукти якого мають широкий спектр застосувань, зокрема у виробництві харчових продуктів, косметичних засобів, палива, пороху для снарядів, а тепер ще й медичного канабісу. Торік в Україні набув чинності довгоочікуваний закон, який легалізував використання у медичній практиці рослинного канабіноїду, що міститься у коноплях. Документ містить пункти й про вирощування, облік та контроль промислових «медичних» конопель через систему «єКоноплі». Очікується, що це усуне чимало перешкод для аграріїв, охочих до коноплярства. Тож з огляду на нововведення, у 2025 році, за прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства, площі посівів промислових конопель можуть сягнути в Україні майже 8 тисяч гектарів. Утім, Укрінформ поцікавився перспективами галузі безпосередньо у спеціалістів.
Фото: t.me/Zhyvytskyy
ВІД СПАДЩИНИ ДО ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО КОНОПЛЯРСТВА
За даними Асоціації розвитку льонарства та коноплярства, технічні коноплі вирощують у понад тридцяти країнах світу. Найбільші обсяги сировини та продукції – в державах Азії, де зосереджено близько 75% світового виробництва. Європа займає лише 15% цієї частки, проте вона відіграє важливу роль на ринку завдяки високій доданій вартості переробленої продукції. Для України конопляний експорт до ЄС є вигідним, адже ввізне мито на цю культуру нульове.
Наразі виробництво технічних конопель в Україні обмежене, а площі посівів щороку складають 2-4 тис. га. Тоді як за часів СРСР площі під коноплі в Україні досягали й 120 тис. гектарів, і в нас функціонували 35 переробних заводів, з яких зараз працюють лише три.
«Не люблю порівнювати з радянськими періодом, але тоді площі під коноплі в Україні були значно більшими. У нас були канатні заводи, які постачали продукцію на суднобудівні підприємства Європи. Також функціонували порохові заводи, які використовували у виробництві целюлозу із промислових конопель. Ця стратегія була й залишається важливою для нашої країни», – розповів директор керуючої компанії Індустріального парку «Hempy UA», учасник ГС «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» Андрій Алечко.
Андрій Алечко. Фото: Facebook/AndriiAlechko
За незалежності України в різні періоди простежувалося як збільшення, так і скорочення площ посівів промислових конопель. Завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту луб’яних культур Олег Примаков зазначив у коментарі Укрінформу, що, приміром, 2009 року, коли законодавчі вимоги до вирощування конопель були більш суворими, площа посівів становила лише 300 га, і цим займалися тільки три компанії. Після лібералізації законодавства площі почали поступово збільшуватися.
«Для України 3 тис. га – це невеликі площі, у 2016 році засіяні 3,5 тис. га, наприклад, стали значним досягненням для вітчизняного коноплярства. Починаючи з 2020 року, площі стабілізувалися приблизно на цьому рівні. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році площа посівів зменшилася до 2 тис. га, а в 2023 році – до майже 1,5 тис. га по всій країні. Торік ми мали 3 тис. га, які в основному були засіяні в Сумській, Житомирській та Чернігівській областях», – додає Примаков.
Олег Примаков
Раніше у Мінагрополітики прогнозували, що після ухвалення закону про державне регулювання обігу рослин роду коноплі, площі посівів можуть зрости до 8 тис. га. Андрій Алечко вважає, що це цілком реально для України вже зараз, ба більше, такі обсяги може обробляти навіть один сільгоспвиробник.
«Для будівництва заводу з виробництва конопляної продукції нам необхідно лише 7-8 тис. га посівів промислових конопель. Це не такі великі площі для України. 15 років тому в нас навіть не вирощували сою, а минулого року нею засіяли 1,8 млн га та зібрали рекордний врожай. Тому забезпечити 8 тис. га для держави може навіть один агровиробник», – запевнив експерт.
Однак в Інституті луб’яних культур остерігаються робити поспішні прогнози через екологічні, політичні та військові ризики. Примаков вважає, що реальні площі, які можуть бути засіяні цього року, – близько 4,5 тис. га.
«Немає сенсу просто ухвалити закон – треба змінити підхід. Якщо аграрії правильно розумітимуть процес та всі етапи, тоді можна буде вирощувати коноплі більш ефективно, адже аграрій має бути готовий до нових вимог», – наголосив Примаков.
За його словами, інколи доводиться чекати не один рік, щоб виробник нарешті ухвалив для себе рішення про вирощування конопель. І тому в 2026-му, якщо все буде більш-менш нормально, посіви цієї культури й справді можуть збільшитися, наразі ж передумови є лише для зростання площі до 4,5 тис. га.
Частина аграріїв наголошують, що для вирощування технічної коноплі підходять лише деякі регіони країни, де вища вологість. Андрій Алечко зауважив, що зараз це не актуально, адже основне завдання – зберегти вологу на ранніх етапах розвитку рослин, коли з’являються перші 5-6 листків. «Цього року ми плануємо експериментували з посівами в південних регіонах. Торік сіяли на Вінниччині, а також на Черкащині, тобто в центрі України. Цій культурі потрібен базовий догляд, але нічого особливого вона не вимагає», – додав Алечко.
За словами Олега Примакова, Україна має один із найкращих сортових потенціалів конопель у світі. «Якщо говорити про сортовий потенціал, то можливо підібрати той сорт і ту технологію, які дозволять вирощувати коноплі в будь-якому куточку України. Тож ми завжди можемо допомогти аграріям підібрати сорт, технологію, визначити терміни посіву та решту нюансів культивування конопель», – доповнив Примаков.
Фото: t.me/Zhyvytskyy
НОВА СИСТЕМА РЕЄСТРАЦІЇ КОНОПЛЯРІВ
Що стосується виробництва конопель для медичних потреб, то варто розуміти, що канабіс поділяють на кілька типів – у залежності від вмісту психоактивної речовини тетрагідроканабінолу (ТГК). Донедавна в Україні допустимий вміст ТГК для промислових конопель не перевищував 0,08%, що за даними Офісу ефективного регулювання (BRDO), суттєво обмежувало українських виробників у конкуренції на міжнародному ринку. В інших країнах, таких як США, Канада, ЄС та Китай, допустимий рівень ТГК – 0,3%.
Із серпня 2024 року в Україні набули чинності зміни в законодавстві, які підвищили допустимий рівень ТГК в промислових коноплях до 0,2%, з перспективою досягнення рівня 0,3% у 2027 році.
Крім того, закон скасував чимало бюрократичних перешкод. Андрій Алечко зауважив, що тепер промислові коноплі можна вирощувати без ліцензій від Держлікслужби та без дозволів від Міністерства внутрішніх справ. «Раніше процес «входження» у цей бізнес займав набагато більше часу і був обмежений термінами подання заявок. Зараз працює реформа, а запуск системи «єКоноплі» став важливим кроком уперед», – додав експерт.
Отже, зараз для легального вирощування промислових конопель аграрій має зареєструватися в реєстрі «єКоноплі», а сировина, яку він вирощує, пройти дві експертизи на вміст ТГК. Перша експертиза здійснюється під час цвітіння, друга – перед збиранням врожаю. Обидві перевірки проводять лише сертифіковані криміналістичні лабораторії, яких в Україні всього дві.
Деякі аграрії занепокоєні ймовірною тривалістю процесу експертиз, оскільки частина врожаю може втратити товарну цінність. «Якщо під час першої експертизи ТГК перевищує допустиму норму, потрібно провести другу експертизу за 10 днів після цвітіння, але якщо рівень ТГК в межах норми, друга перевірка не потрібна», – запевнив Алечко. Він визнав, що в Україні справді обмежена кількість таких лабораторій. Обидві – державні, що дозволяє уникнути зловживань з боку приватних структур, зокрема зумисного заниження рівня ТГК.
Міністерство аграрної політики та продовольства оголосило про створення реєстру «єКоноплі» для зручності реєстрації агровиробників, систематизації даних та пришвидшення опрацювання заявок.
«Автоматична валідація даних у реєстраційних формах зменшує ймовірність помилок при внесенні інформації», – сказала в коментарі Укрінформу начальниця Управління розвитку цифрових трансформацій в аграрному секторі економіки Мінагрополітики Інна Драниця.
Завдяки інтеграції з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром, система також дозволяє здійснювати перехресну перевірку даних, що знижує адміністративне навантаження та мінімізує бюрократичні затримки при реєстрації агровиробників. Унікальним елементом у системі є інтерактивна мапа, яка дасть змогу аграріям відстежувати інформацію про свої земельні ділянки, на яких вирощуються коноплі. Мапа дозволить контролювати площу посівів, врожайність та обсяги продукції. «Міністерство матиме доступ до оцінювання загальної ситуації, зокрема, до даних про врожайність різних сортів конопель, що дозволить визначити найпродуктивніші з них, однак ця інформація не буде публічною», – додає Драниця.
Система також допомагатиме виявляти порушення: якщо середнє значення ТГК за рік для того чи іншого сорту перевищуватиме допустиму норму, міністерство інформуватиме про це Нацполіцію. У разі повторення порушення наступного року, сорт може бути заборонений для використання в промисловості.
За словами представниці Мінагрополітики, з моменту запуску системи почали процес реєстрації чотири юридичні особи, серед яких, зокрема, й Інститут луб’яних культур.
«Інтерфейс зрозумілий, а бази підтягуються. Тож для тих юридичних осіб, які правомірно ведуть діяльність, не буде жодних проблем з реєстрацією. Наразі не можу сказати про якісь невраховані моменти, адже ми ще не пройшли увесь цикл реєстрації, та поки що система показала себе з позитивного боку», – зауважив Олег Примаков.
За словами Інни Драниці, Фонд Східної Європи є імплементатором міжнародного проєкту, повністю профінансував створення та реалізацію програмного забезпечення для інформаційно-комунікаційної системи реєстру юридичних осіб «єКоноплі». Також спеціалісти Міністерства цифрової трансформації створили платформу Дія.Engine, а експерти IPRSA допомогли в обговоренні ідеї, створенні технічного завдання та комунікуванні з розробниками.
«Ми вдячні всім партнерам за допомогу. Окрему подяку висловлюємо Фонду Східної Європи, який допоміг в реалізації не лише ідеї, але й у її впровадженні в межах нормативно-правового поля. Розуміємо, що держава має спрямовувати кошти на більш важливі галузі, тож Фонд, зокрема, повністю профінансував цей проєкт», – зазначили в Мінагрополітики. Драниця прогнозує, що в найближчі тижні кількість зареєстрованих аграріїв збільшиться, тож Україна має всі шанси стати лідером з вирощування промислових конопель.
Фото: hempy.com.ua
КОНОПЛЯНА ЦЕЛЮЛОЗА – НОВА МОЖЛИВІСТЬ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ
Аграрії можуть отримувати дохід від промислових конопель уже на ранніх етапах виробництва, проте для цього потрібно чітко визначити, на чому вони хочуть зосередитися.
Олег Примаков зазначає, що вирощуючи коноплі тільки для зерна, можна отримати близько 70-80 тис. грн з гектара, при вкладеннях у виробництво 30-40 тис. грн, що забезпечує хорошу рентабельність. Якщо ж аграрій також продає й насіння, рентабельність може зрости на 20%. Отже, чим більші площі посівів, тим вищий потенціал прибутку, зокрема завдяки укладанню контрактів тощо.
Науковець зазначив, що для підвищення рентабельності аграрії можуть почати переробку сировини, наприклад, на насіння. За його словами, виробники звертаються до інституту по допомогу для формування індивідуальних моделей виробництва.
«Для тих, хто займається звичайними сільгоспкультурами, вирощування конопель не вимагатиме значних інвестицій у техніку. Частину необхідних для збирання й обробки машин та агрегатів можна використовувати від звичайних сільгоспкультур – зернозбиральні комбайни й техніку для заготівлі сіна. Спеціалізована техніка необхідна лише для вирощування конопель для волокна. Її в Україні наразі використовують лише деякі господарства», – додав Примаков.
Щодо загальної прибутковості галузі, Андрій Алечко стверджує, що така діяльність є прибутковою. Він визнає й існування проблем, зокрема з сучасною технікою для збирання, але підприємства, які вже займаються вирощуванням промислових конопель, розв’язують ці питання. В Україні вже є кілька підприємств, що займаються первинною переробкою. Потенціал же для розвитку глибинної переробки величезний, на що орієнтується й індустріальний парк «Hempy UA».
Алечко також зазначив, що в Україні є компанія, яка постачає конопляне волокно до Євросоюзу, зокрема в Литву, Бельгію, Нідерланди та Німеччину. За його словами, європейці зацікавлені саме в продуктах первинної переробки. Конопляну солому не перевезеш у великих обсягах, тому важлива бодай якась первинна переробка. Це дозволить Україні не лише постачати сировину, а й виробляти продукцію з (нехай і незначною) доданою вартістю, зокрема кострицю.
«Наприклад, вартість трести (конопляної соломи, – ред.) коливається від 120-130 євро за тонну, тоді як первинні продукти переробки, такі як конопляне волокно, можуть приносити до 600-650 євро за тонну, а конопляна костриця – від 300 євро за тонну. До того ж цей товар більш перспективний для наших аграріїв, адже на них у Європі немає квот та мит», – зазначив Алечко.
Загалом із промислових конопель в Україні виготовляють різноманітні продукти, зокрема харчові (олію, борошно, молоко, висівки, печиво, шоколад), косметичні засоби (мило, креми), текстиль, одяг, взуття, головні убори, багаторазові маски, конопляне хутро та навіть будівельні матеріали. Водночас це лише частина можливого використання, адже, за словами Алечка, коноплі мають стратегічне значення для країни, оскільки з них можна виготовити ключовий для порохового виробництва продукт – целюлозу.
«З промислових конопель, а саме з тринітроцелюлози, виготовленої з конопляної целюлози, можна отримати дуже якісний порох. Якщо додавати бавовняний порох, можна працювати над технологією. Але з конопель справді виготовляється чудова целюлоза», – зауважив Алечко.
Заводи з виготовлення конопляної целюлози вже діють у Франції, адже це не лише про порох, а й про папір та навіть автомобілебудування, для яких необхідний цей компонент.
«Для українського аграрія вигода полягає у тому, що прибуток може досягати й до 1000 доларів із гектара. Це чудовий показник для теперішніх часів, і ми на шляху до цього. Ми впевнені, що цього можливо досягти. Важливо, що коноплі є стратегічною культурою», – доповнив експерт.
Алечко прогнозує, що вже за 2-3 роки Україна зможе забезпечити таке виробництво, проте для цього необхідно збільшувати площі посівів та удосконалювати технології первинної переробки.
Примаков також зазначив, що на ринку первинної переробки є значний потенціал, який ще не використано. Для глибинної переробки потрібні значні інвестиції. За його словами, в Україні є десять підприємств, які тією чи іншою мірою займаються первинною переробкою, і тут є неабиякі можливості для розвитку.
«Найкращим варіантом було б, якби на ринку запустили хоча б один целюлозний завод, що виготовлятиме продукцію з конопляного волокна для отримання паперу. Це стало б проривом, адже сировиною з 5 тис. га промислових конопель можна забезпечити роботу такого заводу. Це відкриває нові можливості для галузі», – додав Примаков.
Також він наголосив на важливості державної підтримки, особливо в питаннях удосконалення та імплементації законодавства і забезпечення підприємств замовленнями. Перші кроки вже зроблено, але ще потрібно вирішити багато питань у синергії держави, бізнесу та аграріїв.
Галина Тибінь, Київ
