Збільшення пропускної спроможності на імпорт електроенергії не сприяло зростанню фізичного імпорту. Пояснюємо чому
Із 1 грудня збільшилися можливості для імпорту електроенергії з Європи в Україну: щогодини замість максимального обсягу 1,7 ГВт можна імпортувати 2,1 ГВт. Однак, попри складну ситуацію в енергосистемі, поки що ці можливості використовуються навіть не на половину. Чому так склалося і як можна розв’язати цю проблему – розбирався Укрінформ.
ІМПОРТ МІГ БИ ПОЛЕГШИТИ СИТУАЦІЮ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ
Уже одинадцята з початку року масована атака на енергосистему України відбулася 28 листопада. Уночі та вранці росіяни випустили по енергетичній інфраструктурі 85 крилатих ракет та 97 «шахедів». Сили протиповітряної оборони знищили 111 цілей, однак у кількох областях були влучання в об’єкти енергетики.
Ворог цілив у підстанції, зокрема ті, що важливі для роботи атомних електростанцій. До того ж енергосистема не встигла відновитися від попередніх атак, якими було знищено та пошкоджено близько 9 ГВт потужностей електростанцій. Тому нині в Україні знову вимушено застосовуються відключення світла для побутових споживачів, бізнесу і промисловості.
Пом’якшити обмеження електропостачання міг би імпорт електроенергії з Європи. Це не перший випадок, коли імпортована електрика допомогла би пройти складний період із найменшими незручностями для споживачів. Саме на посилення енергетичної безпеки й було спрямоване збільшення максимальної пропускної спроможності перетину з Євросоюзом із 1,7 ГВт до 2,1 ГВт, запроваджена з 1 грудня.
Однак перетин збільшився, а імпорт так і не пішов. За інформацією НЕК «Укренерго» та Міністерства енергетики, на 1 грудня він становив: 11,8 тис. МВТ-год, 2 грудня – майже 10,8 тис. МВт-год, 3 грудня – 8,3 тис. МВт-год, 4 грудня – 10,2 тис. МВт-год. Це контрастує із обсягами імпорту в липні, коли також доводилося вводити графіки відключень. Тоді за добу українські учасники енергоринку могли залучити й 35 тис. МВт-год – як це було, наприклад, 3 липня.
Стимулом імпортувати електроенергію мало би стати виведення із-під дії графіків відключень того бізнесу, який споживає певну частку імпортованого ресурсу. Так, щоб виробництво не відключали, бізнес мав забезпечувати імпортованим електрострумом 80% своїх потреб. Наприкінці ж листопада Кабінет Міністрів знизив цю частку до 60%.
НА ЧОМУ ІМПОРТ «ЗАШПОРТНУВСЯ»
«У години пікового споживання, а саме вранці і ввечері, ціни на електрику в Європі більші, ніж в Україні, тому імпортери відмовляються купувати електроенергію собі у збиток. І ця різниця в ціні виникає саме через штучні обмеження», – наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Наприклад, за даними АТ «Оператор ринку», що адмініструє короткострокові сегменти ринку електроенергії в Україні, 3 грудня індекс базового навантаження в Україні на ринку «на добу наперед» становив 142,53 євро/МВт-год. Водночас на польському РДН індекс базового навантаження був на рівні 157,27 євро/МВт-год, на словацькому – 169,78 євро/МВт-год, румунському – 166,09 євро/МВт-год.
У пікові години індекси відрізняються ще більше: 156,79 євро/МВт-год – в Україні, 188,01 євро/МВт-год – у Польщі, 202,06 євро/МВт-год – у Словаччині, 196,12 євро/МВт-год – у Румунії.
Улітку ситуація була протилежною: 3 липня в Україні індекс базового навантаження становив 144,83 євро/МВт-год, у Польщі – 114,85 євро/МВт-год, у Словаччині – 94,49 євро/МВт-год, у Румунії – 116,95 євро/МВт-год. Якщо додати до цього можливість уникнути відключень, кон'юнктура для рекордних значень імпорту електрики була сприятливою. Тому влітку перетин іноді заповнювався на всі дозволені 1,6 ГВт.
Нині ж, за можливості щогодини залучати 2,1 ГВт електрики, учасники вітчизняного енергоринку «завозять» максимум по 0,851 ГВт у певні години.
Тож про які штучні обмеження говорять експерти? Пояснимо. Йдеться про цінові обмеження – так звані прайс-кепи на РДН та внутрішньодобовому ринку електроенергії в Україні. Їх запроваджували ще під час запуску нового ринку електроенергії у 2019 році як тимчасовий захід для запобігання аномальному стрибкові цін. Однак за пʼять наступних років, тобто до сьогодні, прайс-кепи так і не скасували.
На 5 грудня максимальні прайс-кепи визначені на таких рівнях:
● з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 – 5 600 грн/МВт-год;
● з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 – 6 900 грн/МВт-год;
● з 17:00 до 23:00 – 9 000 грн/МВт-год.
Це означає, що навіть якщо учасник ринку запропонує ресурс за ціною 9100 грн/МВт-год, наприклад, на період постачання із 19:00 до 20:00, то така пропозиція автоматично відсікається. Власник не може продати на РДН електрику дорожче за 9000 грн/МВт-год, навіть якщо придбав її за 10 000 грн/МВт-год. Тисяча гривень різниці на кожній мегават-годині буде формувати збиток.
ПЕРЕГЛЯД ЦІНОВИХ ОБМЕЖЕНЬ – З ПЕВНИМИ НЮАНСАМИ
Варто нагадати, що цінові обмеження на короткострокових ринках встановлює національний енергетичний регулятор – НКРЕКП. Підставою для встановлення чи перегляду прайс-кепів є зафіксоване «Оператором ринку» істотне коливання цін на РДН, зокрема, коли середня ціна за декаду чи три декади на 10% збільшується чи зменшується порівняно з відповідними попередніми періодами. Якщо зафіксоване подібне суттєве коливання цін, «Оператор ринку» має повідомити про це НКРЕКП, а регулятор – розпочати процедуру перегляду прайс-кепів.
Відповідне звернення до НКРЕКП дійсно надійшло. Тому регулятор у червер 4 грудня розпочав процедуру перегляду цінових обмежень на короткострокових сегментах ринку електроенергії. В обґрунтуванні проєкту рішення зазначено, що зберігається загроза російських атак на енергосистему, які можуть спричинити додатковий непрогнозований дефіцит потужностей, а відповідно й «розгону» цін.
«Для збалансування енергосистеми та мінімізації кількості й тривалості відключень споживачів України необхідні передумови для створення можливості залучення імпорту електричної енергії, зокрема в результаті перегляду рівнів граничних цін для забезпечення імпортного паритету», – зазначає НКРЕКП.
Однак регулятор, розуміючи потребу стимулювати імпорт, наразі пропонує зберегти чинні цінові обмеження.
Під час відкритого засідання НКРЕКП цього тижня народні депутати звернули увагу на те, що перегляд прайс-кепів у запропонованому форматі не розв’яже проблему залучення імпорту електроенергії з Європи. «Імпорт не заходить через те, що у нас діють прайс-кепи. Тут енергетична безпека тепер на першому плані. Тому дуже прошу розглянути, що сьогодні відбувається з імпортом», – сказала під час виступу членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Вікторія Гриб.
Вона звернула увагу регулятора на те, що імпортери електроенергії не виходитимуть на ринок, якщо не матимуть від цього зиску. Депутатка закликала членів НКРЕКП узагалі скасувати цінові обмеження.
«Ми не бачимо державних потуг, щоб імпорт електроенергії збільшувався. Навпаки, минулого місяця він упав приблизно на 10%. Регулятор має докласти максимум зусиль, щоб імпорт електроенергії збільшився», – зауважив член енергокомітету Михайло Бондар.
Директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів Олександр Загородній був єдиним, хто під час обговорення не підтримав ідею про зміну прайс-кепів. «Будь-яке збільшення тарифів зупинить наше підприємство. Фактично імпорт збільшить ціни на ринку і поховає феросплавну галузь», – зазначив він, звертаючи увагу на те, що на імпорт діють акцизи та ПДВ, скасування яких також вплине на ціни на енергоринку.
Водночас заступник голови комітету з енергетики Олексій Кучеренко зазначив, що в Україні запроваджується регламент REMIT (Європейський моніторинг оптових енергетичних ринків, –ред.), а наявні правила вітчизняного енергоринку дають змогу реагувати на можливі порушення з боку його учасників. Тому в разі різкого стрибка цін у НКРЕКП є засоби реагування, зокрема регуляторне розслідування. Представник Міжнародної торгової палати Олександр Трохимець у своєму виступі переконував, що прайс-кепи вже «свою функцію віджили». Він також вважає, що цінові обмеження створюють штучний бар’єр для імпорту електрики в Україну.
«НКРЕКП треба переглянути своє рішення та змінити прайс-кепи. Щонайменше вони мають відповідати рівню європейських цін на електроенергію, хоча б у вечірні та ранкові години, коли дефіцит в енергосистемі найбільший», – вважає Омельченко.
Під час перегляду прайс-кепів НКРЕКП має враховувати низку чинників: інформацію про рівень індексу споживчих цін та цін виробників, ринкову ціну на електроенергію, пропозиції учасників щодо граничних цін. І цей перелік не є вичерпним. Попереду – обговорення з учасниками ринку.
Тож сподіватимемося, що остаточне рішення регулятора все ж враховуватиме потребу української енергосистеми в імпортній електриці, адже без додаткового ресурсу в умовах його дефіциту підприємства не зможуть стабільно працювати.
Вікторія Наконечна, Київ
