За інформацією: Суспільне.
Український інститут національної пам’яті у лютому 2026 року рекомендував демонтувати пам’ятник віцеадміралу Степану Макарову та усунути його ім’я з назви Національного університету кораблебудування. Це рішення кардинально відрізняється від висновку Експертної комісії того ж УІНП від вересня 2025 року, через який Інститут надавав значно м’якші рекомендації.
Парадокс: як змінилася позиція Інституту нацпам’яті
У справі Макарова виникла парадоксальна ситуація. 24 вересня 2025 року Експертна комісія УІНП розглянула питання щодо об’єктів, присвячених Степану Макарову, та дійшла висновку, що вони не належать до символіки російської імперської політики.
На підставі цього висновку Інститут тоді рекомендував прибрати окремі елементи з російською символікою, російськомовний напис на постаменті, згадки про військове звання "віцеадмірал" та формулювання про загибель на броненосці "Петропавловськ", а також усунути слово "адмірал" з назви Національного університету кораблебудування ім. адмірала С. Макарова.
Утім уже в лютому 2026-го УІНП після звернень Миколаївської міської ради та народних депутатів Романа Лозинського та Соломії Бобровської надав нові рекомендації: демонтувати пам’ятник та змінити назву університету.
У своїх роз’ясненнях УІНП наголосив, що Експертна комісія є консультативно-дорадчим органом, не є суб’єктом владних повноважень і її рішення мають рекомендаційний характер. Натомість сам Інститут як центральний орган виконавчої влади відповідно до норм закону "Про засади державної політики національної пам’яті" має право надавати обов’язкові для розгляду рекомендації, роз’яснення та висновки.
Що написано в нових рекомендаціях УІНП?
У нових рекомендаціях зазначено, що Інститут поділяє позицію народного депутата України, голови підкомітету Верховної Ради з питань деколонізації Романа Лозинського, викладену в його зверненні до Інституту: ім’я Макарова в українському суспільстві має негативні конотації через системну глорифікацію його постаті державою-агресором Російською Федерацією, зокрема в назві флагмана Чорноморського флоту РФ "Адмирал Макаров", що став одним із символів російської збройної агресії проти України.
На підставі наданих повноважень УІНП надіслав Миколаївській міській раді обов’язкові для розгляду рекомендації здійснити демонтаж (перенесення) пам’ятника адміралу Макарову з публічного простору, а Національному університету кораблебудування та Міністерству освіти і науки України — ухвалити рішення щодо відмови від імені адмірала С. О. Макарова у назві навчального закладу.
Пам’ятник Степану Макарову на Флотському бульварі в Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Позиція голови УІНП: "росіяни ґвалтують території своїми маркерами і людьми"
Напередодні надання рекомендацій Миколаївській міськраді та адміністрації НУК з’явилося інтерв’ю голови УІНП Олександра Алфьорова виданню "Українська правда". У ньому очільник Інституту відповів на питання, чому, на думку спеціалістів установи, композитор Чайковський з козацького роду Чайок є носієм імперської культури, а адмірал армії Російської імперії Макаров – "український мореплавець".
Зокрема, Алфьоров наголосив:
"Адмірал Макаров пов'язаний з Миколаєвом, був дослідником, мав праці про Чорне море. Він не ніс жодної російської ідеї в маси".
На думку Алфьорова, постать Макарова підпадає під винятки, зазначені в законі про деколонізацію. Як приклад він навів і Тараса Шевченка.
"Якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під закон про деколонізацію — академік імператорської академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко. Але ми говоримо, що є винятки для тих, хто зробив внесок в культуру або науку", — зазначив голова УІНП.
Водночас Алфьоров визнав факт героїзації Макарова сучасною РФ:
“Справді, в Росії є човен "Адмірал Макаров", з якого обстрілювалася Україна. Росіяни люблять робити такі історії. Вони ґвалтують території своїми маркерами і людьми".
Миколаївська оптика: громадський діяч та головний архітектор міста
Юрій Діденко, нардеп 4-го скликання, кандидат історичних наук та очільник обласної організації "Рух", автор петиції про демонтаж пам’ятника Макарову, вважає, що монумент та назва НУК на честь російського віцеадмірала є імперськими маркерами, які не мають нічого спільного з вихованням українського патріотизму.
За словами Діденка, Макаров, попри народження в Миколаєві, був відданим служителем імперії. Громадський діяч підтримує демонтаж пам’ятника з перенесенням до музею та виступає за перейменування університету на честь українських діячів і героїв, які репрезентують українську державність.
"Адмірал Макаров — яскравий представник імперської Росії. Пам’ятник у центрі міста та крейсер з його іменем, який стріляє по Україні, нагадують про це щодня. Наші діти мають бачити українських героїв, а не символи чужої імперії”, — зазначив очільник обласної організації “Руху” в коментарі Суспільному.Читати ще
Читати ще
Демонтаж бутафорної імперської величі: Аркасівська замість Пушкінської. Як змінилася літературна карта Миколаєва
Євген Поляков, головний архітектор Миколаєва, у коментарі Суспільному також зазначив, що символічна присутність Макарова в публічному просторі та в назві вишу сприяє збереженню імперського наративу і не відповідає принципам деколонізації.
Він звернув увагу на відсутність належного наукового аналізу спадщини Макарова і поверховість обговорення питання Експертною комісією УІНП, про що свідчить протокол засідання та фаховий висновок.
“Перед ухваленням висновку комісія Інституту не провела належного аналізу історичного контексту та джерел: не аналізувала жодних історичних подій, жодної історичної літератури та самих робіт Макарова. Тобто належного дослідження проведено не було, немає жодного посилання на наукові праці самого Макарова”, — вважає архітектор.
Фрагмент протоколу засідання Експертної комісії з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики Протокол від 24 вересня 2025 року
Фрагмент протоколу засідання Експертної комісії з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики Протокол від 24 вересня 2025 року
Методологічний підхід Експертної комісії, на думку Полякова, виглядає незрозумілим і непослідовним.
"Якщо у висновку щодо Льва Толстого достатньо того, що він у романі створив позитивний образ імперської армії та військових, пропагандував мілітаризм, пишався збільшенням території Росії, і далі перелічуються території, які "наростила" імперія за його життя, зокрема Туркменістан, то у випадку зі Степаном Макаровим йдеться вже не про слова чи художні образи, а про пряму участь у цій імперській політиці, включно з колоніальним поневоленням туркменського народу", — сказав Поляков. "Йдеться про методологічну непослідовність: критерії, застосовані до одних постатей, не були належним чином застосовані до інших, зокрема до Макарова, попри більш очевидний характер його зв’язку з імперською політикою".
Він також наголосив, що у питаннях деколонізації важливо розрізняти історичний факт і глорифікацію.
"Не можна нікого викреслити з історії. Вона є. А глорифікація, звеличування — це зовсім інше. У суспільному контексті деколонізації йдеться не про "вилучення з історії", а про зміну символічного ландшафту", — вважає головний архітектор.
"Підміна цих понять створює маніпулятивний ефект, коли будь-яка критика публічного вшанування імперських діячів може подаватися як “викреслювання з історії", — сказав Поляков.
Інформаційно-вказівний знак Національного університету кораблебудування ім. адмірала С.Макарова. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Назва НУК: що пропонують
У листі до НУК та Міністерства освіти і науки України від 12 лютого 2026 року Інститут рекомендував університету повністю усунути ім’я Макарова та вшанувати іншого діяча — контрадмірала Михайла Остроградського, одного із засновників і командувачів Чорноморського флоту Української Держави 1917–1921 років.
Прізвище Остроградського було запропоновано нардепом Романом Лозинським.
Водночас Ілля Зелінський, магістр історії та археології, сержант 39 Окремої бригади берегової оборони, переконаний, що національному закладу освіти більше пасуватиме ім’я Андрія Покровського.
"На відміну від Степана Макарова, ім’я адмірала Андрія Покровського є більш відповідним для університету, адже його зв’язок із Миколаєвом є прямим і документально підтвердженим: за його участі як начальника штабу Чорноморського флоту в місті було активізовано кораблебудування та спущено на воду низку бойових кораблів, зокрема перший у світі підводний мінний загороджувач "Краб"."Згодом Покровський обіймав у Миколаєві ключові посади командира порту, градоначальника й начальника гарнізону", — рзповів історик та військовослужбовець.
Ілля Зелінський додав, що водночас адмірал Покровський був однією з центральних постатей творення українського флоту: українізував Чорноморський флот, розробляв військово-морський прапор, очолював реформування Морського відомства, керував портами Чорного й Азовського морів, був міністром морських справ Української Держави, першим її адміралом, що робить його постать логічною для сучасної української ідентичності університету.
Ілля Зелінський біля меморіальної дошки Павлу Скоропадському на колишній вулиці Адмірала Макарова. Фото з фейсбук-сторінки Іллі Зелінського
Тієї ж думки і Євген Поляков:
"Приклад Покровського наочно демонструє: місце народження саме по собі не визначає ані ідентичності, ані політичної лояльності. Можна народитися в Миколаєві в родині російського офіцера й залишитися відданим слугою Російської імперії, а можна народитися в Петербурзі, походити з козацько-старшинського роду та присвятити себе справі Української держави".
Суспільне зверталося по коментар щодо зміни назви університету до адміністрації навчального закладу. У НУК повідомили, що коментар можуть надати лише на офіційний інформаційний запит. Відповідь очікується.
Статус пам’ятника і позиція влади
Пам’ятник Степану Макарову на Флотському бульварі був споруджений у 1976 році. Тоді ж Бульвар адмірала Макарова отримав сучасну назву — Флотський. Пам’ятник має охоронний статус, оскільки є пам’яткою історії та монументального мистецтва місцевого значення відповідно до рішення Миколаївського облвиконкому від 1981 року.
У 2024 році міська влада публічно визнавала, що пам’ятник чітко підпадає під дію закону про деколонізацію, а після зняття охоронного статусу його можна буде перенести до музею.
Так, у травні 2024 року начальник міського управління з питань культури та охорони культурної спадщини Юрій Любаров заявляв у коментарі "МикВісті", що документи щодо зняття охоронного статусу з пам’ятника вже направлені до Міністерства культури і місто очікує рішення.
"Ми спілкуємося і знаємо, що в міністерстві щось готується, але є експертна комісія та Інститут національної пам’яті, чиї рекомендації також будуть враховані. Існують процедури, які потрібно пройти, щоб зробити це цивілізовано, як того вимагає закон, а не як у випадку з пам’ятником міліціонерам", — зазначав Любаров.
Читати ще
Читати ще
Знищення пам’ятника співробітникам міліції в Миколаєві. Що відомо
Тоді ж, у травні 2024 року УІНП у листі Міністерству культури зазначив, що пам’ятник Макарову не підлягає обов’язковому усуненню з публічного простору через те, що Макаров був не лише високопоставленим військовим, а й науковцем.
За інформацією УІНП, листом від 07.05.2025 № 748/02-17 Управління культури, національностей і релігій Миколаївської обласної державної адміністрації звернулося до Інституту за рекомендаціями щодо своєї пропозиції занесення пам’ятника адміралу Макарову до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Станом на 16 лютого 2026 року таких рекомендацій УІНП не надавав.
Військово-наукова спадщина Макарова: що відомо
З одного боку, УІНП у своїх документах зазначає, що не володіє інформацією щодо участі С. Макарова в реалізації російської імперської політики в розумінні норм, що містяться в законодавстві. З іншого — у відповіді на лист Миколаївської міськради Інститут повідомляє, що комплексне та неупереджене вивчення спадщини С. Макарова та інших першоджерел з метою встановлення спрямованості його наукової та публічної діяльності, можливого ідеологічного зв’язку з російським імперським режимом та ознак його глорифікації, ступеня та форм глорифікації постаті Степана Макарова в сучасній РФ не входить в обов’язки УІНП, оскільки Інститут не є науково-дослідною установою, відтак не проводить власних наукових досліджень.
Запис в щоденнику С.Макарова про початок війни з Туреччиною. Щоденник Степана Макарова
Між тим, значна частина праць Макарова присвячена морській тактиці як складовій державної політики, а його технічні й організаційні ініціативи мали передусім військове призначення: розвиток мінно-торпедного озброєння, удосконалення артилерії, переобладнання цивільних суден у бойові, радіозв’язок і радіорозвідка, вивчення течій Босфора як об’єкта майбутніх військових дій Росії, а також створення криголамного флоту, який Російська імперія розглядала як інструмент експансії та контролю.
У наукових роботах Макарова міститься апологетика постатей та здобутків імператора Петра І, генералісімуса О. Суворова, генерала М. Скобелєва, з яким Макаров брав участь в імперських завоюваннях і з яким обмінявся георгієвськими хрестами, адмірала П. Нахімова та інших діячів, яких УІНП заніс у “Перелік осіб та подій що містять символіку російської імперської політики”.
Зокрема про Суворова Макаров писав:
“Из наших полководцев выше всех стоит Суворов… Суворов близок к нам потому, что он понял дух русского человека и умел из этой цельной и богатой натуры создать армию богатырей, удивлявших всю Европу”.
Про Петра I:
“Мы имеем у себя пример, еще более выдающийся, в великом основателе русского флота императоре Петре I”.
Скобелєва Макаров називає "нашим народным героем".
Окрім наукової діяльності, Макаров безпосередньо очолював операції під час російсько-турецької війни та російсько-японської війни, а також морську компоненту Ахал-Текінської експедиції, реалізуючи імперську політику та контроль над підкореними територіями.
Присвята Миколі ІІ в першому виданні книги С.Макарова «Ермак во льдах». З архівних документів
Глорифікація Макарова у сучасній Росії
У сучасній РФ постать Макарова активно глорифікується: ім’ям Макарова названі місто, річка, бухти, гори, острів, улоговина, мис, льодовик, вулиці та набережні у багатьох містах, Державний університет морського та державного транспорту з мережею філій у семи містах РФ, Тихоокеанське вище військово-морське училище Міноборони РФ, кораблі, зокрема крейсери, криголами, буксир.
Втім, найбільш показово те, що ім’я Макарова носить і гвардійський фрегат Чорноморського флоту РФ, який з початку повномасштабного вторгнення безпосередньо бере участь у бойових діях проти України і є флагманським кораблем замість потопленої Силами оборони України "Москви".
Паперова продукція та відеоролики з глорифікацією Макарова як військового діяча та науковця імперії, зокрема профінансовані державними установами РФ, використовується з пропагандистською метою.
Стоп-кадр пропагандистського фільму «Адмирал Макаров. Письмо к сыну», 2023 рік. Суспільне Миколаїв
Оцінка історика: "типовий символ імперської епохи"
Своєю оцінкою постаті Степана Макарова в коментарі Суспільному поділився доктор історичних наук, професор, перший проректор ЧНУ імені Петра Могили Юрій Котляр.
“Його справи чітко пов’язані з втіленням російської імперської політики. І певні наукові досягнення не можуть бути виправданням інших діянь".
"Для мене незрозуміло, чому дехто вважає Макарова людиною, пов’язаною з українською ідентичністю. Він народився в Миколаєві, де його батько проходив службу, прожив тут дев’ять років у російськомовному середовищі — і на цьому його перебування в Україні фактично закінчилося", — зазначив науковець.
Котляр також наголошує, що Макаров обіймав керівні посади у флоті Російської імперії та брав участь у війнах і експедиціях, які були частиною імперської політики, зокрема в російсько-турецькій війні, Ахал-Текінській експедиції та російсько-японській війні.
Читати ще
Читати ще
Декомунізація по-миколаївськи: чому місто ніяк не попрощається з радянськими пам’ятниками
Доктор історичних наук зазначив, що висновок Експертної комісії УІНП, в якому об’єкти, пов’язані з віцеадміралом, не віднесли до символіки російської імперської політики, залишається для нього незрозумілим.
"Враховуючи, все сказане вище, незрозумілим є Експертний висновок Українського інституту національної пам’яті від 24.09.2025 р. про неналежність об’єктів, пов’язаних із С. Макаровим, до символіки російської імперської політики."Топонімічна комісія Миколаєва дала чітку позицію, щодо С. Макарова, перейменувавши вулицю Адмірала Макарова на гетьмана Павла Скоропадського (у 2024 році в Миколаєві були перейменовані дві вулиці Макарова. Вони отримали назви вул. Павла Скоропадського та вул. Яхтова — ред.). На черзі, сподіваюся, перейменування Національного університету кораблебудування. Макаров є типовим символом колишньої російської імперської епохи", — сказав Юрій Котляр.
Що далі
Рекомендації УІНП щодо демонтажу пам’ятника та зміни назви НУК є обов’язковими для розгляду. Подальші рішення залежатимуть від позиції міської влади, Міністерства освіти і науки та адміністрації університету, а також від процедур щодо охоронного статусу пам’ятника.
Читати ще
Читати ще
«Декомунізація» та «дерусифікація» у Миколаєві. Що відомо
