За інформацією: Суспільне.
На початку великої війни староста сіл Лимани та Лупареве Миколаївської області Наталія Панашій продовжувала піклуватися про жителів громади. Попри щоденні обстріли з боку Росії, жінка забезпечила підвіз медикаментів та організувала трансфер до міста.
Спогадами про перші місяці повномасштабної війни з кореспондентами Суспільного поділилася староста сіл Лимани й Лупареве Наталія Панашій.
Лиманівська сільська рада, де зараз працюють люди, має вигляд майже як до початку повномасштабного вторгнення. Після удару в ніч на 8 квітня 2022 року будівля була зруйнована майже вщент.
"Послуги надавались постійно. Ми залишилися в одну ніч без техніки повністю. Вся сільська рада. Всю нашу техніку було знищено. Навіть через місяць, через два, ми витягли з-під завалів залишки комп'ютерів, принтерів. Наші погосподарські книги були прикриті насипами зі стель", — говорить Наталія Панашій.
Лиманівська сільська рада, серпень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Маршрутки до сіл перестали курсувати в середині квітня 2022 року, після того, як мікроавтобус із пасажирами потрапив під обстріл, каже Наталія.
"Я тоді кинула клич серед своїх односельчан. Відгукнувся віруючий хлопець, батько трьох дітей, у якого вдома була маршрутка. Ми самостійно склали маршрут: два рейси туди і назад. І повірте, спочатку маршрутка на 10 людей їздила з десятьма пасажирами. Але були моменти, коли їх було і 15-18, бо людям потрібно було добратися до міста", — розповідає староста сіл.
Староста сіл Лимани та Лупареве Наталія Панашій. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Не менш гостра ситуація була і з ліками, які з кінця березня 2022 року придбати було неможливо.
"На той час, я взяла відповідальність сама на себе. На свій страх і ризик організували запис на ліки. У Миколаєві вже також аптеки половина були закриті. Через друзів, я знайшла можливість, навіть в борг давали ліки, бо знали, що я поверну їх", — говорить Панашій.
Люди працюють в сільській раді. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Транзитом через Лимани рухалась військова техніка з оборонцями, пригадує Наталія дивлячись на розписаний прізвищами, позивними та назвами бригад прапор.
"Завжди, коли колони їхали вулицею, люди намагалися чимось допомогти. Хтось дав пиріжки, хтось давав холодний компот, хтось давав молоко. І хлопці реагували на це з подякою, з вдячністю, що ми українці й ми маємо підтримку", — розповідає жінка.
Наталія дивиться на розписаний прізвищами, позивними та назвами бригад прапор. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Федорівна, як Наталію кличуть селяни, має державну відзнаку й продовжує виконувати свої обов’язки.
"З усіх будинків на території, а це понад 1500, не було жодного, який би не був пошкоджений. Пошкоджено було все: дахи, вікна, двері, огорожі, господарчі будівлі. І вже з кінця 2022 року людям почали надавати невелику допомогу для відновлення їхнього майна. В нас близько 20 будинків у двох селах не підлягають відновленню взагалі", — говорить Наталія Панашій.
Державна відзнака. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Наразі близько 300 жителів Лиманів та Лупаревого отримали допомогу по "єВідновленню".
Зруйнований будинок в Галицинівській громаді. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Втім, на цьому не зупиняються, каже жінка. Всю допомогу, яку надають держава, фонди та організації одразу розподіляють між місцевими. Відбудовуються та вірять — села стануть ще кращими ніж до вторгнення росіян.
Читати ще
Читати ще На Миколаївщині триває обстеження житлових будинків для виплати компенсацій
Читати ще Пікап для ЗСУ: волонтер з Миколаївщини передав автівку бійцям 35-ї бригади
Читати ще На Миколаївщині перейменували Руський маяк: що відомо
