За інформацією: Суспільне.
Голова НАЗК Віктор Павлущик вважає, що незалежність антикорупційних органів є ключовою для боротьби з корупцією в Україні. На Миколаївщині агентство у 2025 році промоніторило 28 декларацій, у 12 з яких фахівці виявили порушення. Також триває робота над Реєстром прозорості для підвищення відкритості публічної служби.
Про поглиблені перевірки декларацій та корупційні ризики на регіональному рівні він розповів в інтерв'ю Суспільному.
Реалізація Антикорупційної стратегії 2021-2025: проблеми та досягнення
— В Антикорупційній стратегії 2021–2025 років зазначається, що попередня стратегія 2014–2017 мала високий потенціал, але не була повністю реалізована через формування антикорупційних органів. Що, на вашу думку, завадило повністю реалізувати нинішню стратегію, які її ключові недопрацювання та, навпаки, досягнення?
— Діюча Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки була затверджена лише влітку 2022-го. Через це Антикорупційна програма затрималася і була ухвалена на початку 2023 року вже на період 2023–2025 років. Тобто план виконати всі заходи скоротився з п’яти років до двох з половиною.
Ще одна проблема — "перехідний" період: стратегія розроблялася до повномасштабного вторгнення, а виконувати її довелося під час війни. Це ускладнило роботу окремих органів і спричинило перерозподіл повноважень між держструктурами.
Частково ці проблеми вирішили зміни 2024 року, але залишилася складність із фінансуванням проєктів. У цьому нам допомогли міжнародні партнери, які взяли на себе частину витрат.
Що стосується позитивних аспектів реалізації стратегії та того, що буде враховано в майбутній Антикорупційній стратегії — це насамперед комплексність документа.
"Діюча стратегія базується на конкретних даних і цифрах, і наступна Антикорупційна програма матиме такий самий підхід. Зараз тривають масштабні дослідження за участі великої кількості експертів, щоб визначити найбільші проблеми в ключових сферах життєдіяльності України. Йдеться не лише про роботу антикорупційних органів або заходи безпосередньо, пов’язані з антикорупцією, а й про реформи у відповідних секторах".
Голова НАЗК Віктор Павлущик. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Діюча Антикорупційна програма залучає понад 100 органів до виконання та впровадження заходів. Такий самий підхід буде застосований і в наступній стратегії та програмі. Програма отримала високу оцінку міжнародних партнерів та експертів: у п’ятому раунді Стамбульського плану Організація економічного співробітництва та розвитку оцінила антикорупційну політику України більш ніж на 90 балів.
Партнери також підкреслюють важливість поступового використання позитивних результатів попередньої стратегії та врахування уроків із її реалізації.
Ризики закону №12414 для НАБУ та САП
— Які ризики ніс закон №12414, що підпорядковував НАБУ та САП Генеральному прокурору, який викликав хвилю масових протестів в різних містах України?
— Що стосується потенційних проблем, то незалежність антикорупційних інституцій залишається важливим аспектом у переговорах України з ЄС. Оцінка цієї незалежності вже наведена у звітах про розширення 2023 та 2024 років, у квітневому звіті про доброчесність та антикорупцію та в інших документах, які позитивно характеризують функціонування антикорупційних органів.
Це питання залишається критично важливим для України, яка прагне інтегруватися в ЄС. Ми надали свої пропозиції щодо цього питання профільному комітету Верховної Ради та висловили позицію на засіданнях комітетів. Сподіваюсь, що наші рекомендації були враховані депутатами — принаймні результат уже є.
Колізії у посадовій службі: повернення засуджених
— В Україні, зокрема на Миколаївщині, трапляються випадки, коли посадовців місцевого самоврядування, затриманих за хабарництво, засуджують до умовного покарання, але в рішенні суду не передбачають обмеження права обіймати посади протягом визначеного терміну. Як наслідок, такі люди можуть повертатися на роботу, що створює колізію із принципами запобігання конфліктам інтересів, зазначеними в Антикорупційній стратегії. Чи існують напрацювання або пропозиції щодо усунення таких ситуацій, щоб вони не повторювались?
— В українському законодавстві визначені обмеження щодо призначення або непризначення на посади людей, які мають судимість. Це передбачено в багатьох законодавчих актах. Найголовніше в цій ситуації — дотримуватися закону.
"Це точно не про конфлікт інтересів, адже конфлікт інтересів — це безпосередньо про прийняття рішень. Тому йдеться про інший аспект. У випадку з людьми, які вчинили правопорушення, ключове питання — це невідворотність покарання. Воно проходить "червоною ниткою" крізь усі міжнародні зобов’язання України як одна з головних цілей, яку необхідно досягти".
Існує багато рекомендацій щодо змін у законодавстві. Один із них — законопроєкт НАЗК про недопустимість зловживання процесуальними правами. Він дозволить швидше направляти справи до суду та розглядати їх, запобігаючи можливим затягуванням під час засідань. Це потрібно, щоб від виявлення корупційного порушення до реального результату проходило якомога менше часу.
Навіть сприйняття суспільством цих процесів часто проблемне: коли Вищий антикорупційний суд виносить рішення, люди вже не пам’ятають, про яку справу й посадовця йшлося.
Моніторинг декларацій на Миколаївщині у 2025 році
— Ви моніторите декларації по Україні та зокрема на Миколаївщині. Яку кількість декларацій було перевірено за 2025 рік, скільки з них пройшли поглиблену перевірку, і які результати виявлені?
— Період декларування за 2024 рік вже завершився, і розпочалися перевірки. НАЗК перевіряє декларації з урахуванням строків давності за кілька років, особливо для тих, хто мав відтермінування через участь у бойових діях. Ці люди подадуть декларації після завершення воєнного стану або коли відпадуть підстави для відтермінування.
Перевірки з 1 січня 2024 року проводяться за новою методологією: тепер відбір декларацій базується на ризик-орієнтованому підході, а не залежить від посади чи обов’язкового контролю одних і тих самих осіб щороку.
"За результатами алгоритмічно-логічної оцінки деклараціям присвоюються рейтинги ризикованості. Всі вони ранжуються — від найбільш до найменш ризикованих. І саме декларації з найвищим рівнем ризику потрапляють на повну перевірку. Є також невелика частина декларацій, які перевіряють у разі надходження конкретної інформації від громадян, викривачів чи правоохоронних органів".
— Раніше на брифінгу ви зазначали, що на Миколаївщині перевірено 28 декларацій, з яких у 12 виявлені порушення. Чи можете уточнити, хто подав ці декларації — посадовці чи підприємці?
— Підприємці подають декларації лише за наявності додаткового статусу, наприклад, якщо вони є депутатами місцевих рад. Загалом в Україні близько 700 тисяч осіб щороку мають подавати декларації, що стосується публічної служби та пов’язаних із нею питань.
Що стосується Миколаївщини: так, я називав 28 декларацій, із яких у 12 були виявлені порушення. Серед декларантів — депутати міських рад, селищний голова, керівник міського МСЕК, якщо я правильно пам’ятаю, і один суддя.
Ліквідація МСЕК і створення експертних команд: вплив на корупційні ризики
— Ви зазначали, що в промоніторених деклараціях фігурує керівник міського МСЕК — наскільки, на вашу думку, ліквідація МСЕК і створення експертних команд при закладах охорони здоров’я мінімізує корупційні ризики?
— Ця реформа врахувала частину наших рекомендацій, підготовлених на основі досліджень агентства ще у 2022 році. Тоді НАЗК проаналізувало діяльність МСЕКів та виявило корупційні ризики. Вони були включені до Антикорупційної стратегії, а відповідні заходи реалізовані й рекомендації враховані. Тому, звичайно, це для нас плюс, і ми підтримуємо такі зміни.
Що стосується того, як ці команди працюватимуть — у законодавстві передбачено багато запобіжників, які мінімізують корупційні ризики їхньої діяльності. Ця реформа також передбачала віднесення експертних груп до суб’єктів декларування. Відповідні зміни до законодавства були пропрацьовані Міністерством охорони здоров’я спільно з НАЗК. Аналогічно й порядки діяльності цих команд були предметом дослідження агентства.
Тому я вірю, що вони запрацюють і працюватимуть ефективно.
Найбільші корупційні ризики на Миколаївщині: ключові сфери
— Якщо говорити про найбільші корупційні ризики на Миколаївщині, у яких сферах ви б їх виділили?
— Сфери у яких можна виділити найбільші корупційні ризики, відрізняються від регіону до регіону. У Миколаївській області вони одні, у Закарпатській — інші. Миколаївщина — прифронтова область, і цей фактор обов’язково треба враховувати. Вона дуже постраждала від російського вторгнення, тому однією з найбільш ризикованих сфер є відновлення.
"Логічно: де великі гроші — там і великі корупційні ризики".
Голова НАЗК Віктор Павлущик. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Інший аспект, пов’язаний із відновленням, але актуальний майже в усіх регіонах — це сфера публічних закупівель. Саме тут ризики були, є й будуть завжди. Важливо їх вчасно ідентифікувати, мінімізувати й не допускати зловживань: непрозорого ціноутворення, перевитрат державних коштів, ухилення від контролю.
Також для прифронтової зони надзвичайно важливою є сфера надання гуманітарної допомоги. Але підкреслю: наявність ризиків не означає масових порушень. Навпаки, є приклади прозорого підходу. Наприклад, саме у сфері гуманітарної допомоги результати свідчать про ефективність контролю. Як наслідок, Миколаїв посів 7-ме місце в рейтингу "Transparency International: Прозорі міста", що підтверджує правильність і результативність підходу до виявлення та мінімізації ризиків у регіоні.
Реєстр прозорості: принцип роботи та план запуску
— Наскільки відомо, ведеться робота над Реєстром прозорості. Що це за реєстр, як він працюватиме і коли планується його запуск?
— Реєстр прозорості — це інструмент для декларування та подання інформації про лобістськуСтосується діяльності, спрямованої на вплив на органи державної влади або місцевого самоврядування діяльність. Його створення передбачене законом, ухваленим торік. Відповідно до цього закону, НАЗК має запустити Реєстр прозорості до 1 вересня, і ми працюємо саме над цим.
Водночас є багато питань, що потребують обговорення та вдосконалення. Тому НАЗК у співпраці з комітетами Верховної Ради та бізнес-асоціаціями напрацьовує рекомендації до чинного законодавства. Йдеться і про технічні зміни, і про відтермінування адміністративної відповідальності за порушення декларування.
Важливою частиною роботи є також просування ідеї доброчесного лобіювання: щоб бізнес розумів, що це таке, навіщо воно потрібне і як його правильно здійснювати. Адже це не лише вимога ЄС та наших партнерів щодо впровадження інституту лобіювання в Україні, а й один із важливих антикорупційних механізмів.
Я переконаний, що у співпраці з усіма стейкхолдерамиЗацікавлена сторона, яка має певний інтерес у діяльності організації або проєкту, і може впливати на нього або бути ним ми зробимо максимум, аби цей інструмент запрацював. Звичайно, цікаво порівнювати наш досвід із практикою інших країн, але зробити це складно, адже регулювання лобістської діяльності всюди має свої особливості й залежить від внутрішнього законодавства.
"Портал викривачів": кількість підключених організацій на Миколаївщині
— Ви згадували про "Портал викривачів". Скільки організацій на Миколаївщині наразі доєднані до цього порталу?
— У "Порталі викривачів", згідно з останнім порядком підключення, кількість організацій поступово зростає. З Миколаївщини наразі під’єднано 360 організацій. Говорити, що це багато чи мало, некоректно, адже підключеними мають бути всі, і ми очікуємо, що з часом це відбудеться поетапно.
Що стосується роботи самого "Порталу викривачів" — він функціонує й довів свою ефективність. Люди повідомляють про корупцію, хоча варто розуміти: не вся інформація, яка надходить, є повідомленнями саме про корупційні правопорушення. Адже корупція — це не будь-яке порушення, а чітко визначені діяння, і повідомлення повинні містити конкретні відомості, які можна перевірити.
На сьогодні через "Портал викривачів" уже подано понад 6 тисяч звернень по всій Україні, і 122 людини офіційно визнані викривачами.
Пріоритетні сфери нової Антикорупційної стратегії: судочинство та правоохоронні органи
— Було анонсовано, що розпочато роботу над Антикорупційною стратегією на наступні роки. Наскільки пам’ятаю, в нинішній стратегії пріоритетними сферами визначені, зокрема, судочинство та правоохоронні органи. Чи змінилися пріоритетні сфери, або до стратегії на майбутнє додалися нові напрямки?
— Так, сфери правосуддя та правоохоронних органів залишаються пріоритетними як у чинній, так і в майбутній антикорупційній стратегії та програмі. Загалом у нових документах буде охоплено понад 15 ключових сфер суспільного життя.
Для їх визначення проведено комплексну оцінку — проаналізовано функції державного сектору за законодавчими й підзаконними актами, систематизовано їх у групи та підгрупи. Із понад 50 сфер було виокремлено 15 найкритичніших. Їхню пріоритетність визначали за низкою критеріїв: частотою дотичності громадян у повсякденному житті, а також рівнем інтересу з боку Європейського Союзу, який є важливим стейкхолдером у процесі наближення нашого законодавства до норм ЄС.
На кожній сфері детально зупинятися зараз не бачу сенсу, адже всі вони наразі опрацьовуються. У кожній будуть виявлені найбільш критичні проблеми, які потребують змін. Саме вони стануть основою нової Антикорупційної стратегії, а конкретні заходи для їх вирішення та досягнення результатів — предметом державної Антикорупційної програми.
Міжнародний досвід для впровадження антикорупційних ініціатив в Україні
— Чи є країни, на прикладі яких можна орієнтуватися при впровадженні таких ініціатив — щоб запозичити кращі практики та уникнути помилок?
— Звичайно, ми вивчали як позитивний, так і негативний досвід інших країн — ще на етапі розробки законопроєкту, підготовки змін до вже ухваленого закону та створення Реєстру прозорості. Таких прикладів у ЄС небагато, але, наприклад, є досвід Литви. Одним із найрозвиненіших у цій сфері є, безумовно, США.
Водночас варто враховувати, що їхня система законодавства суттєво відрізняється від української, тож повністю копіювати її ми не можемо. Але найкращі практики ми аналізуємо і намагаємось адаптувати до українських реалій.
