Країни Балтії та Польща, які межують із Росією, мають донести свій досвід спілкування з Москвою до решти західних країн, що дасть змогу виробити спільні дії проти країни-агресорки.
Таку думку естонський експерт з питань суспільної стійкості Дмитро Теперик висловив в інтерв'ю Укрінформу.
Він констатував розбіжності у розумінні ситуації країнами, які розташовані поряд із Росією, і тими, хто далеко від неї. «Зблизити позиції можна було б одним сильним, символічним кроком, таким як номінування когось зі східного флангу НАТО на позицію генсека. Дуже багато було розмов на цю тему, висували різні кандидатури з Естонії, Польщі, Латвії та Румунії. Поки що так не сталося, оскільки цього не захотіли наші головні, “великі” союзники. Але це не означає, що ми маємо на щось чи на когось ображатися», — зазначив Теперик.
На його думку, це має спонукати до подальших дій. Балтійські країни і Польща мають знову доносити до партнерів історію своїх відносин з Росією, а тепер, після 2022 року, разом із українцями описати й нинішній досвід України. При цьому «потрібно чітко і зрозуміло пояснити, що світ змінився безповоротно, колишньої Росії, з якою було комфортно співпрацювати, вести бізнес, немає і більше не буде», наголосив експерт.
«А якщо так, то для загального добра та безпеки треба більше слухати тих, хто мав різноманітний досвід спілкування з різною Росією (Російська імперія, СРСР, нинішня РФ). Це країни Балтії, Україна, Польща, Фінляндія, які межують із нею. Не всі ж країни мали такий досвід, тому наші позиції, наші думки мають бути важливими для наших партнерів і мають бути почуті», — підкреслив експерт.
Читайте також: Зеленський закликав світ посилити санкції проти тіньового танкерного флоту Росії
При цьому він назвав хорошим кроком у правильному напрямку те, що в новому керівництві ЄС важливі посади обійняли Кая Каллас (високий представник із закордонних справ і безпекової політики) та Андрюс Кубілюс (єврокомісар з питань оборони та космосу). «Це показує, що тепер головний біль і головна тривога ЄС – на сході. Це Росія та війна, яку вона розв'язала проти України… Саме тому ці пости зайняли політики з Балтійських країн, які глибоко розуміють проблему та можуть запропонувати нетривіальні шляхи розв’язання. Водночас, перебуваючи у Брюсселі, вони мають право висловлюватись та діяти від імені всього Євросоюзу», — зазначив естонський експерт.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що західні партнери мають збільшити військову допомогу Україні, щоб вона могла не просто вести війну, а досягти перемоги.
