Культурні втрати: як затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС вплинуло на археологічні пам’ятки Миколаївщини

За інформацією: Суспільне.

Археологічні пам’ятки. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв

Протягом жовтня 2023 року стан пам’яток досліджувала моніторингова група, створена урядовою постановою. До її складу увійшли представники Міноборони та Інституту археології, зокрема й Олександр Смирнов.

Історик Олександр Смирнов. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв

Моніторингова група оглянула понад 60 пам’яток, з них 38 постраждали від підтоплення. Крім того, зафіксували понад 300 фактів грабіжницьких розкопок, найбільше — у Миколаївському районі.

"Біля села Козирка, це Прибузьке, Широка балка біля Парутиного. Також у зонах прямих обстрілів працюють грабіжники — це Куцурубська громада і деякі громади на території Березанського району", — розповідає історик.

Чоловік заміряє, наскільки ґрунт на берегах Бузького та Дніпровсько-Бузького лиманів пішов під воду. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв

Зі слів Смирнова, моніторингова група рекомендувала науковій структурі ООН "ЮНЕСКО" Міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.та Міністерству культури України якомога швидше провести охоронні археологічні дослідження на об’єктах, що постраждали та ще можуть постраждати від підтоплення.

Довідковий Миколаїв