Оцінка існуючих варіантів подорожей до найближчих з Україною авіахабів
До 2022 року більшості наших співгромадян долати відстань до омріяного літнього відпочинку на узбережжі якогось із більш-менш доступних морів було нескладно: до Криму мчали потяги, до курортів трохи південніше – прямували літаки з десятка аеропортів країни. І пригоди, які трапилися з героями американської комедії, назву якої ми взяли для заголовка цієї статті, викликали лише усмішку. Бо у сьогоднішньому нашому, не кіношному житті, скласти собі маршрут у відпустку, використавши максимум із можливих видів транспорту, наважується хіба що істинний поціновувач екстриму.
Закриття неба над Україною суттєво змінило наше ставлення до подорожньої логістики. Хочеш на море – мусиш попотіти. І сьогодні, щоб звозити дітей на оздоровлення та відпочинок, та і собі трохи розвантажитися, співвітчизникам доводиться долати сотні кілометрів суходолом, щоби сісти нарешті у літак.
Укрінформ оцінив існуючі варіанти подорожей до найближчих з Україною авіахабів.
М’ЯКОЇ ПОСАДКИ: ЗВІДКИ ЛІТАЮТЬ УКРАЇНЦІ
Всі втомилися через війну, обстріли. Нині це головний лейтмотив запитів до турфірм від клієнтів. Попри складні обставини, непросту ситуацію з фінансами, ускладнену логістику, українці їдуть відпочивати.
«Цього року ми фіксуємо дуже суттєве збільшення попиту на тури, навіть у порівнянні з минулим роком. Все більше українців, які ніколи не виїжджали, хочуть і готові їхати. Люди втомилися дуже, емоційно вигоріли і потребують перезавантаження та бодай спокійного сну й відпочинку», – розповідає Укрінформу Альона Азарова, турагент компанії «Поїхали з нами», власниця турагенції у м.Вінниця.
Цьогорічний лідер по запитах на відпочинок – Болгарія. Далі за популярністю ідуть Греція – півострів Халкідіки, Пієрія, Крит та Корфу, Чорногорія, Іспанія. За словами турагента, поменшало охочих їхати до Туреччини, «через велику кількість росіян та високі ціни», але є туристи і на цей напрям.
Фото: pixabay
Раніше традиційним зручним та швидким способом дістатися морського узбережжя був літак. За даними Державної авіаційної служби України, у 2021 році вітчизняні авіакомпанії перевезли 9,34 млн пасажирів, з яких 8,62 млн – у міжнародних напрямках. Нерегулярними рейсами (чартерами) з них скористалися 3,32 млн та 2,6 млн українців відповідно.
Наступного року Державіаслужба відзвітувала про тотальне – вдесятеро – скорочення пасажиропотоку. З урахуванням перших двох «робочих» для авіакомпаній місяців у 2022 році загалом було перевезено 981,5 тис. пасажирів, в тому числі на міжнародних рейсах – 886,2 тис. З 24 лютого 2022 року діяльність українських аеропортів була припинена у зв'язку із введенням воєнного стану на всій території країни та закриттям повітряного простору України для цивільних користувачів.
Час від часу від керівництва летовищ та різного роду експертів лунають обіцянки відновити роботу нашої цивільної авіації «як тільки, так одразу». Деякі сміливці навіть пропонують відкрити небо вже зараз, десь ближче до кордону з Європою. А урядовці напрацьовують дорожні карти повернення галузі до сталої роботи. Проте, поки що на цей крок не наважився ніхто. Усі 17 аеропортів, які працювали до початку повномасштабного вторгнення, на чолі з головними повітряними воротами України у Борисполі, наразі зачинені.
Тому вже четвертий рік поспіль вилітати на відпочинок українці змушені з повітряних хабів найближчих сусідів – Польщі, Молдови, Румунії.
«Лідером за кількістю відправки наших туристів є аеропорт Кишинева, далі – польський Жешув. Менше туристів обирають аеропорти Румунії, хоча з Чернівців до них дуже близько їхати», – коментує Альона Азарова.
Наразі з кишинівського аеропорту українським туристам зручно діставатися до Турецької Анталії, іспанської Барселони чи Тенерифе, Греції та Криту, Чорногорії, Албанії тощо.
Чартерні авіарейси з польського Жешува доставляють туристів до Туреччини, Єгипту, Тунісу, Греції, Болгарії, Чорногорії.
Фото: lowcost.ua
У червні цього року українська авіакомпанії SkyUp Airlines запустила прямі рейси з Румунії до Греції та Кіпру. Зокрема, з Бухареста та Клуж-Напока можна дістатися до Ларнаки на Кіпрі та Іракліона на Криті.
Але перш ніж турист зручно вмоститься у кріслі літака, йому доведеться подолати кілька сотень кілометрів доріг – автомобільних чи залізничних. Який саме вибрати вид транспорту для доїзду до аеропорту, залежить від кількох чинників.
«Більшість туристів – це мами з дітками, і кожен хоче мінімізувати час у дорозі. Тому всі б хотіли їхати потягом, бо він швидше проходить кордон. Через обмежений вибір рейсів до Кишинева та Перемишля, частіше туристи обирають автобуси. Це і регулярні перевезення, і так звані «мінібуси» підвищеного комфорту, щоби швидше пройти кордон», – ділиться турагент.
А ще не останню роль у виборі відіграє вартість самого туру. Залежно від місця вильоту ціна одного і того ж турпакету може коливатися в межах 10-15 тис. грн.
«І тоді туристи, щоб зекономити, обирають той аеропорт, виліт з якого вартує менше», – додає пані Альона.
ЗАЛІЗНИЧНІ КВИТКИ: ВПОЛЮВАТИ МОЖЕ ЛИШЕ СПРИТНИЙ
Найбільш комфортним способом, який дозволяє пройти міжнародний кордон без затримок і прибути на кінцеву станцію за розкладом, що дуже важливо з огляду на продовження мандрівки, є залізничне сполучення. Як повідомили Укрінформу у філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», станом на початок липня з України в міжнародному сполученні курсують 14 пар поїздів до Польщі, до Словаччини – 4 пари, до Молдови – одна, до Угорщини – 9,5 пари, до Чехії – одна, а ще є кілька безпересадкових вагонів, якими, зокрема, можна дістатися до столиці Австрії.
Це вражаюча кількість поїздів, якщо порівнювати з довоєнним часом. Бо у 2021 році Україна мала лише чотири залізничні міжнародні рейси, які за підсумками року перевезли усього 40 тис. пасажирів. Тоді як у 2024 році поїздами у міжнародному сполученні було доставлено близько 2,5 млн пасажирів. На цей рік в УЗ планують збільшити пасажиропотік ще принаймні на 5-10%.
Фото: Укрзалізниця
Найбільш розвиненим сьогодні є сполучення з Польщею. Лише до Перемишля, звідки найближче до аеропорту Жешув, можна виїхати з Києва, Запоріжжя, Одеси, Харкова, підсісти по ходу в Полтаві, Вінниці, Тернополі, Львові. Поїзди ходять щоденно, є швидкісні «Інтерсіті» та нічні зі спальними місцями.
Вартість квитків варіюється в залежності від поїзда та станції посадки. Наприклад, одне місце 2-го класу в «Інтерсіті+», який відправляється з Києва, коштує 1 830 грн, 1-го класу – вже 2 889 грн. Якщо пощастить ухопити комфортний «люкс» у нічному потязі, за нього вже доведеться викласти 3 424 грн.
За словами керівника із пасажирських комунікацій «Укрзалізниці» Олександра Шевченка, цього року проїзні документи у міжнародному напрямку дещо подорожчали, але ціни підняли партнери УЗ, які везуть українців територією своїх країн.
«Вартість перевезення в міжнародному сполученні формується з вартості перевезення по Україні та вартості квитка міжнародного перевізника тієї залізниці, з якою у нас укладено партнерство. Вони довгий час давали знижку на перевезення наших пасажирів. А тепер у деяких випадках ця знижка скасована або зменшена. Відповідно, загальна вартість квитка стала більшою. Водночас у межах України ціна квитків не змінилася за останні роки», – пояснив Шевченко.
Варто нагадати, що вартість залізничних квитків варіюється в залежності від дня тижня у межах 100 гривень. Утім, ціна квитків за кордон – не головна перешкода для туристів. Найскладніше тут – “вполювати” проїзний документ. Так, продаж квитків на Польщу (Варшава, Перемишль, Хелм) розпочинається за 20 днів до відправлення о 9:00. А вже о 9:05 цих квитків – катма. Навіть складно уявити, скільки енергії могли б згенерувати ті 100,4 тисячі щасливчиків, яким удалося-таки у червні скористатися можливістю доїхати до Польщі саме поїздом, поки вони наввипередки розмітали вільні місця. Досвідчені подорожуючі радять ще дивитися на пропозиції, які можуть з’явитися за день до відправки або безпосередньо у день виїзду. Але для туристів, у яких час прибуття до Польщі прив’язаний до вильоту – це варіант дуже ризиковий.
Першою і ключовою причиною ажіотажу на квитки УЗ є недостатня кількість рухомого складу.
«У нас до повномасштабної війни було значно більше вагонів в оперативному парку. А зараз наші вагони залучені в евакуації, у військових перевезеннях, у перевезеннях поранених, для вирішення різного типу спеціальних задач, в тому числі для дипломатичних перевезень. Відповідно, всі ці задачі є пріоритетними й першочергово потребують парку вагонів», – сказав Шевченко.
Фото: facebook.comUkrzaliznytsia
У випадку з Польщею на дефіцит ще впливає обмежена кількість вагонів, які можна поставити на євроколію. А також не до кінця подолана проблема з перекупами. Із ними вдалося впоратися лише із запровадженням продажу квитків на найпопулярніші рейси через «Дію». Завдяки верифікації акаунтів більша частина недобросовісних клієнтів відтепер просто не може скористатися послугою. Проте ділки примудряються вигадати нові тіньові схеми.
Із квитками на Кишинів, з аеропорту якого також зручно вилітати до моря, ситуація дещо краща. Наприклад, у день написання цієї статті вільними до продажу було три місця у дитячому купе вартістю 3 504 грн. Були також у наявності аналогічні місця і на інші дати – небагато, але тим не менш. Якщо почати відстежувати проїзні документи з моменту їх відкриття (як і на Польщу, це відбувається за 20 днів), то можна і плацкарт узяти за 2 520 грн або й звичайне купе за таку ж вартість, як і дитяче.
Натомість у сполученні з Кишиневом є свій нюанс: поїзд туди ходить лише один, та і той не щодня. Частину сезону він прямує до столиці Молдови по парних числах, частину – по непарних. У зворотному напрямку діє той же принцип. Якщо вдасться зістикувати дати прибуття на залізничний вокзал із датою вильоту, а потім цю ж логістику прорахувати й для повернення додому – вважайте, вам пощастило. Тому і цифри перевезень до Молдови залізницею не співставні з польськими: у червні до Кишинева було доставлено усього 2,9 тис. пасажирів, плюс ще 2,5 тис. їхали назад до України. Загалом же за пів року на цей поїзд було продано разом в обидві сторони 25,9 тис. квитків. Тоді як до Польщі та назад – 918,4 тис.
Враховуючи усі вищевказані моменти, багато хто з туристів надає перевагу іншому виду транспорту, який довезе їх до летовища. Який із початком повномасштабного вторгнення отримав потужний поштовх для розвитку, бо жодних обмежень ані по кількості рухомого складу, ані по колії не мав. Це – автобусне сполучення.
Фото: pixabay
АВТОБУСИ: ВИСТАЧИТЬ НА ВСІХ
Як повідомили Укрінформу в Міністерстві розвитку громад та територій, у 2024 році понад 8 млн пасажирів скористались автобусами для поїздок за кордон. До 2022 року автобусами виїжджало та заїжджало до України близько 1 млн пасажирів, тобто попит на цей вид транспорту за час великої війни зріс майже увосьмеро. І тенденція цього року свідчить про те, що пасажиропотік принаймні не скоротиться.
«Можу сказати, наші люди з літаків пересіли на автобуси та легкові авто. Тільки у червні з України виїхав 15 761 автобус, відповідно до даних системи «єЧерга». Для порівняння: у травні ця кількість складала 12 877, а у квітні – 11 587 автобусів. Майже дзеркальна кількість автобусів заїжджає назад до України», – зазначив заступник міністра Сергій Деркач.
Фото: freepik
Офіційна статистика говорить про значне зростання навантаження на пункти пропуску та збільшення попиту на поїздки у літній сезон.
«Ми спостерігаємо пожвавлення на багатьох міжнародних напрямках: трафік порівняно з іншими сезонами зріс удвічі, а на деяких напрямках – утричі. І треба розуміти, що червень – це тільки початок літа, найпіковішими вважаються кінець липня — серпень», – коментує Укрінформу директорка громадської спілки Міжнаціональна асоціація перевізників та автостанцій (МАПА) Альона Векліч.
При цьому перевізники тримають руку на пульсі. Традиційно до сезону відпусток на 10-15% збільшується кількість рейсів та, відповідно автобусів. Також зростає кількість нерегулярних рейсів, які возять туристів, наприклад, до Чорногорії, Болгарії, Албанії, Хорватії.
«У несезон до таких країн складно знайти квитки на автобус, адже регулярних рейсів туди майже не існує. Тому на літо багато перевізників беруть в оренду додаткові автобуси, щоби було чим перевозити пасажирів та покрити попит», – роз’яснює керівниця МАПА.
Вона підтверджує свідчення турагентів про популярність маршрутів на Варшаву, Кишинів, де є аеропорти. Також вказує серед найзатребуваніших міст подорожей Вроцлав, Жешув, Бухарест, Познань, Ригу. Є навіть пряме автобусне сполучення зі Стамбулом та Анталією в Туреччині. Щоправда, дорога до останньої займає близько двох діб, але якщо, як обіцяють перевізники, в бусі створені усі умови для комфортної подорожі, то чом би й ні.
Фото: airbnb
Проте суттєве збільшення рейсів саме до столиць Молдови та Польщі, а також безпосередньо до Жешува, доводить, що більшість клієнтів усе ж таки надають перевагу швидкій логістиці. «Наприклад, у Кишинів та Варшаву кількість рейсів у червні на день порівняно із березнем 2025 року зросла на 40%», – додає Альона.
Також удвічі, якщо порівнювати з травнем, за даними Мінрозвитку, зросла кількість автобусів, що перетинають кордон із Румунією. «Це пов’язано з тим, що через ці пункти пропуску пасажири, як правило, прямують до таких країн, як Болгарія, Туреччина, Греція та інших для літнього відпочинку», – пояснює Деркач.
У популярному сервісі BlaBlaCar Укрінформу підтвердили офіційні дані: «Найпопулярнішими транзитними хабами на платформі є Варшава та Кишинів. Пасажири також активно подорожують до Кракова, Жешува та Бухареста. Найвищу динаміку зростання демонструє Кишинів – з 2022 року пасажиропотік на цьому маршруті зріс у 5 разів. Варшава зберігає лідерство за обсягами пасажирів, хоча у 2024 році спостерігалося зниження попиту порівняно з попередніми роками».
Фото: pixabay
До прикладу, наразі на BlaBlaCar щодня доступно понад 70 варіантів поїздок із Києва до Кишинева, причому можна одразу обрати зупинку біля аеропорту для зручності. Ціна квитка стартує з 1 399 грн. До румунської столиці в середньому здійснюється до 25 рейсів. Квитки можна придбати починаючи від 2 000 грн. До Варшави – близько 100 варіантів, і також є можливість узяти квиток безпосередньо до аеропорту. Вартість його буде орієнтовно на 200 грн вища, аніж квиток до автовокзалу – 2 000 грн проти 1 800 грн. До Жешува варіантів трохи менше – десь 40-50, і квитки дещо дешевші – від 1 400 грн.
Як зауважили в МАПА, цьогорічного гарячого сезону вартість квитків збільшилась у середньому на 20-25%, порівняно з міжсезонням, і на 35-40%, якщо порівнювати з І кварталом року.
Головна перевага поїздок автобусом – наявність у доступі проїзних документів. За бажанням та необхідності можна виїхати навіть день у день. Авторка цих слів моніторила ресурси у день роботи над текстом, а також дивилася наявність квитків за тиждень та за два наперед. І завжди були шанси потрапити до повітряних хабів за кордоном на потрібну дату.
Крім того, є також можливість скористатися опцією спільної поїздки на авто, яку пропонує BlaBlaCar. У сервісі зауважили, що у літні місяці водії в середньому пропонують на 5% більше місць для спільних поїздок, аніж взимку.
Якщо великим автобусом їхати не хочеться, а в автомобілі з кількома незнайомими пасажирами – страшно, можна звернутися за послугою до власників так званих «бусиків». Щоправда, квитки на поїздку мікроавтобусом, який вміщує не більше 8 пасажирів, дорожчі за звичайні (до прикладу, до аеропорту Кишинева таким транспортом можна доїхати за 2 500 грн.). Для продажу в соцмережах створено безліч спеціалізованих груп. З менеджером можна узгодити місце посадки, домовитися, щоб у випадку затримки рейсу вас почекали годину-дві поблизу аеропорту. Такий рівень сервісу робить цей вид перевезень надзвичайно популярним. За інформацією МАПА, на сьогодні «бусики» займають 40-50% ринку міжнародних перевезень, хоч і працюють із порушенням чинного законодавства.
Фото: pixabay
У Мінрозвитку вже не перший рік намагаються побороти цей «сірий ринок». Торік навіть створили єдиний реєстр, в якому планувалося зібрати інформацію про всі легальні регулярні міжнародні автобусні маршрути від ліцензованих компаній autobus.gov.ua. Портал мав би стати зручним сервісом для пасажирів для пошуку офіційного перевізника, на сайті якого вже можна придбати квиток. Як Укрінформу повідомили у міністерстві, станом на сьогодні у реєстрі інтегровано понад 500 маршрутів від міжнародних перевізників з 1081 наявних, тобто половина. Наразі портал технічно модернізують. Коли з’явиться можливість протестувати його роботу, ми залюбки це зробимо. Але зараз у розпал сезону доводиться діяти традиційно: «гуглити» потрібний маршрут, обирати зручний час і купувати квиток одним із доступних способів – офлайн у касах автовокзалу або онлайн. При цьому в МАПА погоджуються, що саме купівля в інтернеті наразі є основним каналом – на нього припадає до 75-85% продажу проїзних документів. Торік, наприклад, продажі квитків через цифрові сервіси зросли на 82%.
І все ж таки організатори турів радять не зволікати із бронюванням квитків, адже навіть на автобуси у гарячий сезон на перевірені та, головне, зручні маршрути, квитки розлітаються швидко.
«І вирушайте в дорогу з запасом часу. Для автобусних рейсів найбільш непередбачуваним є проходження кордонів. Щоб не нервувати в дорозі ні туристам, ні турагентам за наших туристів, краще мати запас часу на випадок будь якого форс-мажору», – радить Альона Азарова.
Юлія Абакумова, Київ
Перше фото: Рixabay
