За інформацією: Суспільне.
Школа танців "Harlem" — танцювальний клуб заснований у 2009 році у Миколаєві. Попри бойові дії вихованці продовжують тренуватися, готуватися до виступів та виборювати нагороди. Цьогоріч школі танців виповнюється 15 років.
Про діяльність танцювального клубу "Harlem" під час воєнного стану журналістам Суспільного розповіла засновниця та керівниця школи Юлія Фляга.
Танцювальний спорт в умовах війни
Через повномасштабне вторгнення танцювальний клуб "Harlem" на рік припинив свою діяльність. Почали наново працювати з 15 січня 2023 року, тоді організували день відкритих дверей.
"З педагогічного складу ніхто не виїжджав, вони весь час були тут. Поштовхом стала команда, коли зрозуміли, що плюс-мінус можемо починати працювати. На дні відкритих дверей у нас стояло близько 120 людей у залі. За різними напрямками, за різними стилями", — говорить керівниця Юлія.
Зібрався склад, який танцював. Ті, хто не поїхав або повернувся, та абсолютно нова кров.
Керівниця школи згадує, через початок повномасштабного вторгнення багато танцюристів повиїжджали. Наразі колектив танцювального клубу "Harlem" оновлений на 85 відсотків.
"Хтось відвик від тренувань, а хтось повернувся до Миколаївської області, але живе за містом, що незручно. Але я вірю в тих дітей, які зараз займаються. Якщо вони зараз проходять цей шлях, то я думаю, що у нас є майбутні зірки у колективі", — каже вона.
Основна філія розташована у підвальному приміщенні — це дозволяє тренуватися попри тривоги. Проте сучасна ситуація в країні впливає на емоційний стан, каже тренерка.
"Ми всі в будь-якому випадку перебуваємо в стані стресу. Діти, батьки, педагоги, абсолютно вся країна, бо ми живемо за цих умов. Відповідно це дуже сильно позначається на веденні тренувань, підходу до дитини", — говорить жінка.
Намагаємось налаштовувати на те, що ми, наприклад, їдемо не конкретно за перемогою на фестивалі, а просто кайфанути.
Керівниця школи танцю «Harlem» Юлія Фляга. Особистий архів Юлії
Переломний момент
Керівниця школи розповідає, у вересні 2022 року російські війська влучили в одну з будівель, де працював колектив. Тоді ніхто не загинув, каже Юлія Фляга.
"Ми там працювали 10 років. Скелелази витягли нам кубки та костюми, але частину ми не врятували, вони лишилися там, у залі", — говорить вона.
Проте додає, що завдяки цьому випадку віднайшли сили рухатися далі.
"Ми звичайно погорювали, але замість того, щоб розклеїтися — це дало нам поштовх і усвідомлення того, що ми хочемо рухатися далі й допомагати дітям у цьому місті", — каже жінка.
Влітку 2023 року танцювальний клуб організовував благодійні майстер-класи у ДОФі для дітей переселенців.
"Хлопці все літо від'їздили на благодійних засадах допомогти тим, що ми можемо зробити. Щотижня проводили тренування, хлопцям заходило. Всі нам сказали щиро дякуємо та місто вручило грамоту", — розповідає Юлія.
У школі танців працює вже п'яте покоління педагогів — в минулому вихованці "Harlem".
"Це всі наші учні. Вони проходять школу педагогів, навчаються рік і потім ті, хто за цей час розуміє, що це їхня справа, стають до роботи. У нас ціла ієрархія така", — каже керівниця.
Танцюристи школи «Harlem» разом із керівницею Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Танцюристи школи «Harlem» обіймаються
Зі слів керівниці, наразі спостерігається тенденція збільшення кількості танцювальних фестивалів. Каже, миколаївський колектив за нею не встигає.
І ця тенденція по всій Україні, я сказала б, що фестивалів більше, ніж учасників. Що ж до нашого колективу, саме скільки ми катаємося, то хотілося б однозначно більше.
"Миколаїв пасе задніх, нам зараз дуже незручно добиратися. У зв'язку із військовими діями, здебільшого всі фестивалі відбуваються у столиці чи на заході України. Для нас це виходить досить дорого. Катаємося в міру можливості, раз на кілька місяців", — зазначає жінка.
Проте Юлія додає, творчі люди намагаються тримати Миколаїв на високому рівні.
У Миколаєві дуже сильні, класні та шалено талановиті люди. Як ніколи ми намагаємося зробити щось для дітей та міста.
"Я думаю, якщо ситуація покращуватиметься, стабілізуватиметься, то все повернеться, люди повернуться, діти повернуться і буде такий стрибок. Ми на даному етапі маємо проблему відсутності майданчиків для виступів", — каже Юлія.
Серед нагород, якими пишаються вихованці школи: гран-прі, як найрезультативнішому клубу, два Кубки світу та Кубок Європи, з першої декади існування клубу. Нині одна з найзначніших — перемога чоловічої команди на фестивалі "Hip Hop International", каже Юлія.
"Ми після відкриття, буквально за кілька тижнів, поїхали на фестиваль. Виграли, приїхали мегащасливі та задоволені. Зараз працюємо над тим, щоб бути на рівні в Україні, бо, звісно, потрібно більше майстер-класів та тренувань", — говорить тренерка.
Нагороди танцювального клубу «Harlem» Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Нагороди танцювального клубу «Harlem» Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Іграшка Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Тренування та підготовка танцюристів
Для того, щоб стати танцюристом, потрібно пройти величезний шлях. Юлія каже, батьки вихованців танцювальної школи допомагають клубу, зокрема фінансово.
"Наразі наш основний склад, який я називаю "останній з могікан", пройшов через велику кількість тренувань, поїздок, майстер-класів. Батьки збирають гроші, шиють костюми, катаються разом з дітьми на заходи", — говорить керівниця школи.
Танцюристи-початківці займаються двічі на тиждень.
"Ми не напружуємо тих, хто тільки приходить, тому що дитина повинна визначитися, хоче вона займатися чи ні. Підходить їм педагог, колектив, школа тощо. І коли після року тренувань людина з нами залишається, розуміє, що вона хоче пов'язувати життя з танцями, ми збираємо команди", — розповідає Юлія.
Команди ставлять номери, з якими вони виступають на змагання та фестивалях. Відповідно, збільшується кількість тренувань, у хлопців додається акробатика, а у дівчаток розтяжка.
Зокрема здійснюється розподіл вихованців за віковими категоріями.
"Ми маємо певні програми, як працювати з дітками 3-5 років, зі старшими дітьми, з підлітками та дорослими", — каже керівниця.
Юлія каже, колектив та команди танцювальної школи "Harlem" згуртовані та підтримують одне одного.
"Звичайно, коли підлітковий вік у групах, у них є якісь свої суперечки, без них ніяк. Але загалом вони однозначно молодці, бо, незважаючи ні на що, на стан у місті, що б не відбувалося, вони йдуть на тренування, працюють та намагаються виїжджати на змагання", — розповідає жінка.
Зі слів керівниці школи, з боку міської влади танцювальний спорт ніяк не підтримується.
"На превеликий жаль, зовсім ніяк. Грошей у бюджеті немає. Хотілося б, звичайно, щоб більше підтримували, можливо, якісь гранти виділяли, щоб були програми для розвитку молоді, бо це ж наше майбутнє", — говорить вона.
На думку засновниці, школу танців "Harlem" відрізняється силою духу, що змушує йти вперед.
"Щоб розпочати цю справу, у мене були фінанси рівно на один місяць оренди, на якусь мінімальну рекламу, кольорові листочки. І ми ходили, самі розклеювали оголошення, по лікоть у клею, отак це все виглядало, якісь під'їзди, дерева, стовпи", — розповідає Юлія.
Танцюристи школи «Harlem» тримаються за руки. Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Стилі танців школи "Harlem"
Школа танців приймає вихованців від трьох років та навчає таким стилям як: хіп-хоп, денс-хол, хаус, джаз-фанк, хай-хілс, брейкінг та папінг.
Основний стиль, який викладають в школі танців — це хіп-хоп.
"Культура, яка народилася в 60-х роках, стиль має свій вайб, для людей, які люблять вільний стиль одягу, качають під не супер швидку музику", — говорить Юлія.
Наступний за популярністю стиль це хай-хілс. Передбачає собою виконання жіночої хореографії різних стилів на підборах. Стиль, що зараз є актуальним, вважає Юлія.
"Поняття high heels — високий підбор. Може бути ніжним, сексуальним, зухвалим, драйвовим, абсолютно різним", — каже керівниця.
Джаз-фанк танцюють на низькій ході. Може бути спортивний одяг і облягаючий, іноді зухвалий, розповідає Юлія.
Танцюрист виконує брейк-данс Особистий архів Юлії Фляги
Танцюрист виконує брейк-данс Особистий архів Юлії Фляги
"Але у будь-якому випадку це стиль що пробуджує, як і хай-хілс, жіноче "я". Займаються цими стилями в основному дівчата, хоча обмежень як таких немає", — пояснює засновниця.
Керівниця додає, не менш крутий стиль, але не такий розвинений в Україні — це денс-хол.
"Такий ямайський стиль дуже жаркий, яскравий та запальний ямайський стиль, який однозначно підніме настрій кожному, хто захоче його спробувати", — розповідає Юлія.
Брейк-данс відрізняється фізичним навантаженням.
"Стиль вимагає виконання акробатичних елементів. Для цього потрібна хороша фізична підготовка, що і роблять загалом педагоги на своїх тренуваннях", — говорить засновниця.
Зі слів Юлії, незалежно від стилю танців, у кожного танцюриста простежується свій власний.
"Це як з почерком. Ми даємо основу, як і дають букви колись у першому класі, а потім у кожного вимальовується свій почерк. Тут те саме", — каже керівниця.
Танцюристки тренують рухи. Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Власний досвід
Юлія ділиться, займається танцями з 15-ти років, починала з допомоги власному тренеру, згодом почала викладати сама.
"Свого часу захотілося мені свою "пісочницю" відкрити. З маленької зали в Будинку культури будівельників на Сухому Фонтані, з кімнати в 37 квадратів почалася історія клубу. З того часу я незмінна керівниця школи танців", — розповідає Юлія.
Керівниця розповідає, час від часу стикається з викликами, які пов'язані з погіршенням фізичного та морального стану вихованців.
"Це відбувається, коли починається підлітковий вік. Стає лінь, стає нецікаво. І це величезний шлях, який люди проходять або не проходять. Бувають певні моменти, коли ми можемо перевести в іншу групу чи попрощатися з танцюристом", — розповідає вона.
Юлія розповідає, чому віддає перевагу посаді педагога. Каже, бачити своїх вихованців на сцені приємніше, ніж виступати самій.
"Є яскравий момент у моєму житті. Я вже на той момент тренувала, одна учениця проводила велику кількість часу на індивідуальних заняттях. Вона триразова чемпіонка України, має колосальну кількість нагород. І ось у цієї дівчинки тато моряк. З її мамою я добре спілкувалася, а тата я знала лише теоретично", — розповідає керівниця.
Я чітко пам'ятаю, як йшла коридором будинку культури, побачила, що стоять дівчинка та її мама, і ще стоїть людина якась. Як виявилося, це тато цієї дівчинки, і мама, звертається до мене і каже: "Гена, познайомся, це наш тренер, який робить із Насті людину". Ось це і було таким поштовхом.
Максим Липа один з педагогів танцювального клубу "Harlem", з дитинства цікавився танцями. Чоловік розповідає, як з вихованця став викладачем.
"Настав час, коли треба було навчати, бо дуже багато тренерів пішли з різних причин, тому стало мало педагогів. Та взагалі було цікаво ділитися своїм досвідом", — каже він.
Тренер школи танців «Harlem» Максим Липа. Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Одна з вихованок школи танцю також нещодавно почала викладати. Тренерка Каріна працює з напрямками джаз-фанк та хай-хілс.
"Я мріяла про це з дитинства, казала мамі: "Так мам, я буду тренером". І потім Юля Сергіївна здійснила цю мрію", — каже Каріна.
Дівчина згадує, як виграла свій перший кубок. Каже, ніколи в житті не забуде відчуттів від цієї перемоги.
"Це було незабутньо. Я навіть пам'ятаю цей рік, 2014 рік, це перший мій кубок зароблений самотужки, і тоді я просто… я була дуже щаслива", — говорить
Наразі дівчина планує відкрити свою студію.
"Це зараз моя найважливіша мрія, яку я спробую здійснити", — додає педагогиня.
Тренерка школи танців «Harlem» Каріна. Поліна Гожбур/Суспільне Миколаїв
Станом на травень 2024 року, у танцювальному клубі налічується близько двохсот вихованців. Працює тренерський склад з шести людей, додає Юлія Фляга.
Читати ще
Читати ще «Сучасніше стало»: у Вознесенську Миколаївської області збудували нове приміщення ЦНАПу
Читати ще Утилізація відходів: до Миколаєва надходить установка для переробки будсміття від руйнацій
