За інформацією: Суспільне.
Командир батальйону 41 окремої механізованої бригади із позивним Бізон спершу служив у теробороні Миколаївщини. Воював на Харківщині, Донеччині та Курщині. Він не лише керує підрозділом, а й особисто виводить бійців на завдання, рятує поранених побратимів і залишається поруч із військовими.
Історію військовослужбовця розповіли 20 червня у 41-й окремій механізованій бригаді.
До початку повномасштабного вторгнення Бізон не мав бойового досвіду, крім військової кафедри. За фахом — вчитель фізичного виховання, працював тренером. Має розряд майстра спорту з важкої атлетики.
Офіцер каже, що спортивні навички — холоднокровність, витривалість, цілеспрямованість, уміння взяти волю в кулак — неабияк допомагають йому у службі. А знання з педагогіки сприяють побудові належної бойової та психологічної атмосфери в підрозділі.
"Справжній командир турбується про своїх підлеглих. Він завжди вислухає, підбадьорить, порадить, підкаже, допоможе. Він перебуває з ними поруч у бою та під час затишшя. Це мій принцип. Цьому я вчу офіцерів. Це — запорука перемоги".
Після нападу Росії на Україну Бізон вирішив вступити до лав Збройних Сил України. Спершу служив у теробороні Миколаївщини.
Перевівшись у 41 окрему механізовану бригаду військовий обійняв посаду начальника розвідки батальйону. Під час боїв поблизу Синьківки, Орлянки він неодноразово виводив та заводив хлопців на позиції. Попри обстріли, операції відбувалися без втрат, йдеться в повідомленні.
Командир батальйону 41 окремої механізованої бригади із позивним Бізон . 41 ОМБр
Зі слів чоловіка, знаковим випадком для нього став порятунок командира, коли автомобіль уразив російський дрон.
"Тоді ми втрьох їхали з позицій. Я пам’ятаю гучний вибух і стовп полум’я, що миттєво охопив автівку. Влучило саме туди, де сидів наш командир. Він зазнав тяжких поранень — особливо важко постраждали ноги. Наш командир — високий на зріст і міцної статури, але ми з головним сержантом витягнули його з палаючого автомобіля й надали першу домедичну допомогу. Наш командир вижив", — розповідає офіцер.
Після Харківщини Бізон обійняв посаду командира механізованого батальйону 41 окремої механізованої бригади. Згодом підрозділ під його командуванням вів бої у місті Часів Яр на Донеччині.
"Ми витримали численні штурми, палили ворожі танки та іншу техніку, попри величезну перевагу солдат РФ у силах. Наші піхотинці, багато з яких раніше не мали військового досвіду, нищили та брали у полон "вагнерівців". Ми билися фактично в оточенні, попереду усіх позицій, але завдяки злагодженості дій та високій підготовці вирвалися", — говорить Бізон.
Військовий розповів, що їхній батальйон був серед перших, хто заходив на Курщину. За його словами, у боях як на прикордонні, так і в глибині території РФ вони завдали втрат російським спецпризначенцям.
"До речі, на Курщині я особисто, разом із командирами рот, постійно бував у хлопців і заводив їх на бойові. Хоча нам було дуже важко, але ми билися з честю", — каже офіцер.
Орден «За мужність» III ступеня 41 ОМБр
Бізон нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест", нагрудним знаком "Хрест Сухопутних військ" та орденом "За мужність" III ступеня.
З його слів, він пишається бійцями та зазначає, що має велику честь служити із ними.
