Нові американські тарифи не надто вдарять по Україні, проте можуть вплинути на спроможності європейських партнерів нас підтримувати
Дональд Трамп починає активну фазу вочевидь наймасштабнішої в історії «торговельної війни». Глобальні рецесія та фінансова криза, якими нас лякали ще з кінця 2010-их – початку 2020-их, тепер видаються невідворотними. За більшістю песимістичних оцінок, світову економіку чекає мало не повторення великої депресії, яка добряче підірвала її у 30-і роки минулого століття. При цьому нова халепа не лише помітно струсоне самі Сполучені Штати і країни Західної Європи, як було тоді. А й, зважаючи на вищий рівень глобалізації капіталів і трудових ресурсів, набагато потужніше, ніж тоді, вдарить по інших національних економіках.
Аналізуємо перші оцінки ймовірних впливів тарифних новацій на світ, США, Європу та Україну, яка, до того ж, переживає найбільшу в новітній історії військову агресію.
«День визволення» США: Трамп відкрив тарифну скриньку Пандори
Напередодні глава Білого дому виконав свої обіцянки, продиктовані, мовляв, національними інтересами, та оголосив про впровадження базового митного тарифу в 10% на увесь імпорт до своєї країни. Навіть (як звернули увагу аналітики) з незаселених острівних територій. Проголошення таких кроків американський президент назвав «днем визволення Сполучених Штатів Америки».
Багато іронічних коментарів в соцмережах викликали 10%-ві мита щодо двох островів, які населені лише пінгвінами. Хоча, як пояснили пізніше, острови потрапили під обмеження через ризики обходу мит австралійськими компаніями. При цьому тарифні формули та розрахунки, які, як очікується, започаткували найбільшу у світі торговельну війну і скоріш за все призведуть до рецесії та світової фінансової кризи, теж викликали величезне здивування. “…День звільнення Америки відбувся. День звільнення від здорового глузду», — іронізує інвестиційний банкір Сергій Фурса. Жарти жартами, але хоча Трампа обирали тільки американці, платити доведеться всім, додає економіст.
Окрім загального мита, Білий дім запроваджує підвищені індивідуальні зворотні тарифи проти кількох десятків країн, з якими США мають найбільший торговельний дефіцит. Продукцію із Китаю, приміром, обкладатимуть додатковим митом у 34%, з ЄС – у 20%, із В’єтнаму – у 46%, Японії – 24%, Індії – 26%, Тайваню – 32%, Південної Кореї – 25%. Окремий секторальний удар – по автомобільному імпорту з передбаченим 25-відсотковим тарифом «для всіх і вся».
При цьому аналітики звертають увагу: про жодні додаткові (понад загальну тарифну норму) санкції проти «кремлівського друга» в указі Трампа не йдеться. Речниця Білого дому Каролін Левітт повідомила Axios, що Росію не внесли до додаткових митних списків, мовляв, через те, що санкції, запроваджені раніше Сполученими Штатами, вже й без того перешкоджають будь-якій значущій торгівлі з цією країною. При цьому загороджувальні мита впроваджено проти багатьох держав та острівних територій, обсяги торгівлі США з якими в рази менші, ніж навіть нинішній торговельний оборот з Росією (торік держава-агресорка експортувала до США товарів на $3 млрд). З цієї ж, санкційної, причини не впроваджено додаткових обмежень проти Куби, Білорусі та Північної Кореї. Шістдесят інших торговельних партнерів США «удостоїлись» індивідуальних мит. Нові тарифи почнуть діяти з 9 квітня, а мінімальне базове мито – із 5 квітня. Тарифи на ввезення іноземних авто набирають чинності вже найближчої ночі.
Зрозуміло, тепер «закрутиться». Адже провідні торговельні партнери Сполучених Штатів обов’язково завдадуть ударів у відповідь, впроваджуючи митні загородження для американської продукції. Про це ще на етапі попередніх заяв та погроз Дональда Трампа, попереджали і Європа, і Канада, й Китай, і інші впливові гравці. А там, дивися, дійде й до численних взаємних мит між іншими країнами та міждержавними об’єднаннями…
«Десятиліття глобальної торгівлі, заснованої на правилах СОТ, канули в лету. Попереду ризики масованої торговельної війни – провідні економіки світу у переважній більшості точно не сидітимуть склавши руки й не залишатимуть одностороннє підвищення тарифів з боку США (як би його не обґрунтовували) без відповіді», — робить висновок голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Данило Гетманцев
І реакція з анонсуванням заходів у відповідь вже є. Про підготовку таких кроків оголосила, приміром, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона визнала, що дії Трампа стануть болючим ударом для глобальної економіки та спровокують «жахливі наслідки для мільйонів людей по всьому світу. Адже попереду – неабиякий інфляційний сплеск, підвищення вартості продуктів, ліків, транспортних та інших послуг.
Урсула фон дер Ляєн. Фото: PAP/EPA
Очільниця ЄК при цьому погодилася з Дональдом Трампом, що інші країни несправедливо користалися правилами глобальної торгівлі у відносинах зі США, й повідомила про готовність підтримати зусилля з реформування цих правил. Але підвищення тарифів у цьому питанні, за її словами, ніяк не допоможе, натомість лише загострить проблеми у міждержавній торгівлі.
Китай очікувано відреагував на демарш США одним з перших. У Пекіні закликали Білий дім «здати назад», негайно скасувавши тарифні обмеження. Інакше – не забаряться болісні для Сполучених Штатів конртзаходи. В КНР наголошують, що діючи в такий спосіб, Вашингтон може зруйнувати вигідні для нього ж самого міжнародні торговельні домовленості, яких вдалося досягти завдяки багаторічним переговорам. За інформацією Bloomberg, Китай вже заблокував для своїх компаній можливість інвестувати у США, готуючись до переговорів про перегляд тарифів.
Діючи на упередження, США намагаються мінімізувати ймовірні взаємні тарифні удари у власноруч розв'язаній торговельній війні. Міністр фінансів країни Скотт Бессент застеріг партнерів від відповіді на нові мита. Він натякнув: якщо відповіді не буде, Білий дім мит більше не підвищуватиме, інакше – тарифи можуть знову зрости.
Урядовець також повідомив, що деякі країни вже звернулися до США з проханням розпочати торговельні перемовини та домогтися для себе преференцій і винятків із загальних правил.
Скотт Бессент. Фото: Tom Williams/CQ Roll Call
Реакція глобальних ринків: золото вгору, нафта і долар — вниз
Одним з перших на впровадження США нових тарифних бар’єрів відреагував як завжди чутливий нафтовий ринок.
Світові ціни на «чорне золото» суттєво знизилися. За висновками Reuters, інвестори побоюються, що рішення Вашингтона спровокує уповільнить економічне зростання по всьому світу, а отже — попит на паливо упаде.
Вже в перші години після виступу Трампа ф'ючерси на нафту марки Brent знизилися на $1,6 (2,13%), до $73,35 за барель. Ф'ючерси на американську нафту WTI впали на $1,62 (2,26%), опустившись до $70,09. Це найбільше одноденне падінням з 5 березня.
І це при тому, що імпорт нафти, газу та нафтопродуктів до США під нові обмеження не потрапив. Проте загальний рівень впроваджених США мит виявився вищим, ніж прогнозували раніше. До того ж негативні настрої посилилися після звіту Управління енергетичної інформації США, за даними якого через збільшення імпорту з Канади запаси нафти у Сполучених Штатах несподівано зросли на 6,2 млн барелів при прогнозі скорочення на 2,1 млн. Водночас попит на бензин знизився і нафтопереробні заводи скоротили виробництво перед початком літнього сезону.
Очікувано падають фондові ринки. Першими в зону турбулентності, з урахуванням часових поясів, потрапили азійські біржі. Приміром, японський індекс Nikkei (показник вартості акцій 225 найбільших компаній першої секції Токійської фондової біржі) впав до восьмимісячного мінімуму. Втратив у ціні китайський юань, опустившись до найнижчого показника за останні два місяці.
Потерпає й американський долар. Його курс до основних світових валют в четвер падає. Розрахований ICE індекс DXY, який демонструє динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів та шведська крона), втратив 0,99%, ширший WSJ Dollar Index — 0,62%.
Натомість євро зростає в ціні. Зранку торги відбувалися на рівні $1,095 за 1 євро проти $1,0855 напередодні. Фунт стерлінгів зміцнів до $1,3095 проти $1,3008 днем раніше. Єна також укріплюється (147,1 проти 149,28 єни за $1). І співвідношення на користь японської валюти, за прогнозами аналітиків, надалі лише покращуватиметься, адже єна поряд із доларом належить до основних захисних активів у світі.
Та вочевидь ключовою буде роль такого захисного активу як золото. Його вартість ближчим часом, за усіма прогнозами, лише зростатиме. Нагадаємо, цього тижня золото вже оновило історичний максимум і наближається до рекордного квартального зростання за останні 38 років. Ф'ючерси на золото у США подорожчали до $3148 за тройську унцію (приблизно 34 грами). Світові інвестори кинулися масово скуповувати метал ще на тлі попередніх заяв Трампа про впровадження мит. Тепер же їхня активність лише посилюватиметься.
Світове економічне охолодження не за горами?
За оцінками Данила Гетманцева, прямим та очевидним наслідком впровадження нових тарифів (із невідворотними кроками у відповідь) буде зростання цін та пришвидшення інфляції, сповільнення світової торгівлі, порушення у глобальних ланцюгах створення доданої вартості. Як наслідок — темпи зростання глобальної економіки помітно сповільняться.
«Всі ці висновки справедливі як для світової економіки, так і для окремих країн, які зіштовхнуться з пришвидшенням інфляції, падінням суспільного добробуту та сповільненням темпів економічного розвитку», — наголошує голова фінансового комітету ВР.
За прогнозами фінансового аналітика Олексія Куща, у багатьох країнах тепер почнеться закриття бізнесів, поменшає робочих місць, знизяться зарплати. Стабільність залишиться тільки в кількох країнах. Світ же прямує до небезпечної рецесії.
«Цілком можливо, що Трамп вирішив навмисно пробити «глобальну бульбашку» у свій перший рік на посаді, каталізуючи небезпечний процес. Інакше він міг би отримати рецесію за два роки, тобто до кінця свого другого терміну, повторивши епічний провал під час пандемії, коли втратив перемогу на фінальних виборах. Якщо бульбашка має лопнути, нехай це буде зроблено навмисно, а не спонтанно, у найбільш непідходящий час», — коментує економіст.
Він прогнозує, що турбулентність на світових фондових ринках лише посилюватиметься. Надто, якщо ключові торговельні партнери США не прислухаються до застережень із Вашингтона і впровадять зустрічні тарифи.
«Імпорт до США з інших країн різко зменшиться. Це викличе два шоки: перший – інфляція, зростання цін на заміну дешевого імпорту своїм виробництвом. Але принаймні це можна виправдати індустріалізацією, інвестиціями та створенням нових робочих місць. Другий — зниження світового попиту на долар», — прогнозує Кущ.
Окрім втрати позицій долара як ключової резервної валюти, Сполученим Штатам загрожують і інші виклики, спровоковані тарифною ініціативою.
«За багатьма позиціями американського імпорту заміщення неможливе або буде дуже відтягнуте в часі. Наприклад, половина запчастин для американських автовиробників імпортується. Бачив оцінки, що перенесення виробництва навіть 10% цих запчастин у США займе 3 роки і потребуватиме інвестицій у понад $100 млрд. І це лише маленька частка комплектуючих», — наводить приклад старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Отже багато товарів для споживчого ринку США різко подорожчають, попит на них істотно впаде. Натомість чимало товарів американського експорту можуть втратити конкурентоспроможність на світових ринках.
«Взагалі якісно спрогнозувати всі ефекти складно. Але що напевне — ефективність глобальної економіки знизиться. Загальний добробут людства – впаде», — переконаний економіст.
А член Ради Спільноти Аспен інституту Київ Віталій Кузьмін поміж основних ризиків торговельної політики, втілення якої розпочалося у США, називає ймовірне погіршення міжнародних торгових відносин, що може призвести до торговельних воєн та зростання цін на споживчі товари.
«Крім того, для компаній, які покладаються на імпорт сировини та компонентів для виробництва, підвищення мит може створити додаткові витрати, що негативно вплине на загальну рентабельність». – вважає економіст.
Водночас зміни в митній політиці США — це, за його словами, лише частина більш широкої стратегії. Вони можуть стати інструментом впливу на глобальні економічні процеси, а також показником того, як країни реагують на зміни в зовнішньому середовищі. Якщо нові тарифи будуть успішними в контексті досягнення економічних цілей, США зможуть отримати вигоду від цього кроку. Однак іншим країнам, зокрема тим, що потрапили під нові митні обмеження, доведеться докласти зусиль для адаптації своїх стратегій, щоб зберегти конкурентоспроможність.
«У підсумку, запровадження нових мит є важливою частиною глобальної економічної стратегії США, яка має на меті не лише захистити власного виробника, а й зміцнити економічні позиції країни на світовій арені. Це може мати серйозні наслідки для міжнародної торгівлі та економічних відносин, і країни повинні бути готовими до швидкої адаптації в умовах нової реальності», — підсумував Кузьмін.
Дональд Трамп.Фото: PAP/EPA
Вплив тарифів на Україну на тлі російської агресії
України в переліку держав, проти яких США впроваджують підвищений індивідуальний зворотний тариф немає. Але базового мита у 10%, як і більшості країн світу, нам не уникнути. Для мирного часу це, здавалося б, не надто істотний удар – з урахуванням того, що обсяги нашого експорту до США не перевищують $1 млрд ($874 млн за підсумками минулого року). Це – лише 2% загального щорічного українського експорту. Проте війна може додати негативів, як і ймовірне впровадження заходів у відповідь (про яке, щоправда, в Україні наразі не говорять), що вплине на вартість багатьох імпортних товарів та прискорить інфляцію. Адже США імпортують в Україну товарів на суму, що вчетверо перевищує обсяги імпорту з України (за даними 2024-го, мова про $3,4 млрд).
«Для нас діятиме загальне мито в 10%. Якогось окремого вищого тарифу, як от у Молдови 31% чи у ЄС — 20%, щодо України немає. Наші мита на американські товари досить низькі — на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту — 0%. Тому зараз у нас є шанси домовитися про інші (аніж оголосив Трамп, — ред.) умови — американська заява чітко говорить про таку можливість», — коментує перша віце-прем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко .
Якщо ж все залишиться як є, то американське універсальне мито, за словами урядовиці, вдарить в основному по малих виробниках. Влада під час перемовин зі США намагатиметься захистити їхні інтереси.
«Ми експортуємо до США понад 600 різних категорій товарів (дуже різних – навіть гайкові ключі), з них 65 видів продукції — на суму більше $1 млн. Україна має, що запропонувати Сполученим Штатам Америки як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві країни», — переконана Свириденко.
Юлія Свириденко
Водночас аналітики кажуть, що обмежувальні заходи у відповідь США з боку ЄС, Китаю, Індії та інших великих ринків можуть стати шансом для деяких українських експортерів – передовсім, постачальників аграрної та металургійної продукції, які отримають шанс зайняти нову нішу.
Але це – якщо кроки у відповідь (особливо, з боку Європейського Союзу) не передбачатимуть впровадження загороджувальних мит не лише на американську продукцію, а й на товари із третіх країн. До того ж, глобальна торговельна війна може серйозно вдарити по економіках ключових партнерів, що потенційно впливатиме на рівень їхньої підтримки для України.
«Я би, попри різні суперечливі прогнози, на позитиви не розраховував. Безперечно саме мито у 10% не матиме значного негативного ефекту для України, зважаючи на невелику частину товарного експорту до США. Але уряди країн-партнерів вимушені будуть “вмикати” протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. Ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять й по нас», — наголосив Данило Гетманцев.
Також велика ймовірність того, що через обмеження постачань аграрної та металургійної продукції з ЄС до США внутрішні європейські ринки будуть переповнені такими товарами. А отже – знизиться попит на сировину для європейських переробних підприємств, котрі значні її обсяги імпортують з України.
Те ж стосується і зменшення доступу готової української продукції. І все це може потягнути за собою подальше зменшення квот на імпорт до ЄС з України. Нагадаємо, зараз рівень обструкції рішенню про продовження після 5 червня дії автономних торговельних заходів і режиму вільної торгівлі для України в Європі й без того високий. Технічні перемовини з Єврокомісією щодо майбутнього торговельного режиму тривають. При цьому кілька європейських країн, зокрема наших сусідів, наполягають на скасуванні торгових преференцій для України. Тож найближчим часом нас знову чекають нелегкі часи.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: White House
