За інформацією: Суспільне.
Мовний простір Миколаївщини поєднує літературну й розмовну українську, місцеві діалекти, говірки та суржик, що відображають мовні традиції регіону й особливості повсякденного спілкування. Від початку повномасштабної війни дедалі більше місцевих жителів відмовляються від російської мови, а безоплатні розмовні клуби допомагають освоїти українську.
Про мовні особливості регіону та процес переходу миколаївців на українську мову журналістам Суспільного розповіла мовознавиця і модераторка розмовно-інтеграційних клубів "Ріка" Дарія Поліщук.
Мова як живий організм
За словами мовознавиці Дарії Поліщук, українська мова складається не лише з унормованої літературної мови, яка є в документах і чинному українському правописі. Також існують діалектні слова, говірки та говори, які складають основу наріччя. Зокрема, є південно-західне, південно-східне та північне (поліське) наріччя.
Мовознавиця Дарія каже, мова — це "живий організм", що постійно розвивається та поповнюється новими словами. Фахівчиня пояснює це тим, що світ не стоїть на місці.
Так у суспільстві з’являються неологізмиНовостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до загальновживаної мови. – слова, що відображають події, які відбуваються у світі та в Україні. Зокрема, Дарія наводить приклад періоду пандемії коронавірусу, коли з’явилися такі слова, як "дистанційка" та "локдаун" через вимогу часу.
"Неологізми — це ті слова, якими поповнюється наша мова. Почалася повномасштабна війна, з’явилися у нас слова: блекаути, чорнобаїтиОзначає наступати на одні й ті ж самі граблі.", — додає вона.
На противагу неологізмам існують архаїзми — давно забуті слова, каже мовознавиця.
"Наприклад, за часів козаччини був якийсь термін, який ми зараз вже і не згадаємо, поки не будемо читати якогось автора на тему козацьких завоювань. То звичайно, що ці слова ми вже не вживаємо, бо минула та доба", — розповідає фахівчиня.
Зі слів Дарії, в українській мові є багато слів, які можна замінити, адже вони запозичені, зокрема англіцизми. Як приклади мовознавиця наводить українські відповідники запозиченим словам:
- Аплодисменти — оплески;
- Абітурієнт — вступник;
- Самокат — гуляй-нога;
- Клавіатура — набірниця;
- Пазл — складанка;
- Флешмоб — раптівка.
Правопис слова «Коронавірус». Мова — ДНК нації
Мовні особливості Миколаївщини
Мовознавиця Дарія розповідає, що мовні особливості Миколаївського регіону сформувалися під впливом багатонаціонального та розмаїтого населення. Адже на цих територіях завжди проживали й мігрували різні народи.
"Говірки складають говори, говори складають діалекти, діалекти складають наріччя".
Так словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя налічує 20 000 слів з 1020 регіонів півдня, каже фахівчиня. З її слів, його наповненням протягом 40 років займалися викладачі та студенти-практиканти.
"Вони приїжджали в певну місцевість і перебувати там протягом декількох днів, аби поговорити з населенням про цікаві мовні вислови, або слова, які в Миколаєві не вживаються. Так потрохи покоління студентів змінювалося, і ці мовні практики давали можливість поповнювати інформаційний матеріал", — розповідає вона.
Зокрема, каже Дарія, в селах частіше розмовляють суржиком.
"Як відомо, частина півдня та сходу України чомусь вважаються російськомовними. Начебто, існує таке поняття, як суржик у нас, "поміж жита з пшеницею" — його етимологія така. Ми говоримо про поєднання двох або більше мов, тобто вони якимось чином впливають одна на одну", — говорить мовознавиця.
Маяк, корабель, прикраса із таврійським розписом та «Бузький Гард». Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Діалектні слова регіону
За словами мовознавиці Дарії, Миколаївська область багата на діалектні слова, які вживають місцеві жителі.
"Наприклад, є слово баклажан, а ми кажемо синій. В Україні вживають слово гарбуз, який на Геловін готують, то у нас це кабак. У нас є така страва, як солянка, з тушкованої капусти з м'ясом. Навести марафет — це просто порядок, чистота. Ніде в Україні не зустрінеш слово басіна, що означає криниця", — розповідає фахівчиня.
Мовний перехід
За словами мовознавиці Дарії, питання мовного середовища на Миколаївщині є актуальним, адже в регіоні й досі переважає російськомовне населення. Втім, дедалі більше людей опановують українську мову. Зокрема від початку повномасштабного вторгнення з'явилося багато розмовних курсів та клубів.
"Аби (люди — ред.), так би мовити, безболісно могли перейти з російської на українську мову".
Літери на фоні мітингу. Колаж: Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Розмовно-інтеграційні клуби
У липні 2022 року у бібліотеках вже існували окремі осередки викладання на волонтерських засадах. На початку 2023 року Дарія взяла участь у проєкті розмовно-інтеграційних клубів "Ріка" від громадської організації "Десяте квітня", що спрямований на інтеграцію внутрішньопереміщених осіб у громади.
"Деякі люди залишились без нічого, вони приїхали з Херсона або з Очакова. Вони відвідували ці розмовні клуби, спілкувалися з місцевими жителями, тому що разом туди приходили. Налагоджували контакти, допомагали одне одному", — розповідає модераторка.
Мовознавиця Дарія веде заняття з української мови. З особистого архіву Дарії Поліщук
Для всіх категорій населення
З 2024 року кількість клубів у Миколаєві збільшилася: на базі двох бібліотек і міського територіального центру соціального обслуговування Інгульського району. Зокрема, аби охопити людей похилого віку, яким необхідна соціалізація.
"Тобто спілкування хоча б якесь. Багато з них залишилися самотніми в місті без дітей. Там дуже велика відвідуваність клубів. Насправді як ми можемо здивуватися, люди поважного віку спраглі до знань. Вони настільки намагаються вивчити щось, а особливо українську мову", — говорить Дарія.
Також у віддаленому районі міста, в бібліотеці на вулиці Казарського, відкрили локацію для дітей від шести до 14 років. Там діти ізольовані, адже відвідують шкільні заняття онлайн, каже мовознавиця.
"Вони потребували такого місця, де можна було не тільки пограти й щось творити руками, а ще якось розвиватися. І навчальний цей елемент ми додали", — додає вона.
Ще один розмовний клуб розташований у бібліотеці на вулиці Шевченка, там займаються різні категорії: літні люди, працюючі громадяни та молодь. Зі слів Дарії, у 2025 році планується відкриття ще двох локацій в Миколаєві.
Жінки похилого віку розв’язують завдання з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Діти на занятті з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Інтерактивні методи навчання
Зокрема розмовно-інтеграційні клуби мають ще один напрямок роботи — комбіновані засідання в області. Фахівчиня пояснює, що там освітній компонент поєднується з мовним.
"На прикладі підліткового простору в Ольшанській громаді ми запрошували психолога, юриста або людину, яка розповідала про саморозвиток, гендерно зумовлене насильство. І обов'язково мовний компонент: я, як модераторка, приїздила туди й намагалася дати якісь відомості з української мови в лайтовій, ігровій формі для заглиблення та засвоєння цієї інформації", — розповідає Дарія.
Місцеві жителі, від малечі до людей похилого віку, відвідують безоплатні розмовні клуби двічі на місяць. Одне заняття триває дві години, а кількість учасників нині може налічувати 25 людей.
Мовознавиця Дарія веде заняття з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Жінки похилого віку розв’язують завдання з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Підтримка та мотивація учасників
Мовознавиця Дарія говорить, що першочергова мета занять — дати базові знання з української мови задля її збагачення. Наприклад, про нововведення в українському правописі, форми звертання, фразеологізми та діалектні слова тощо.
"Говорила про такі поняття, як мовні покручі. Тобто, ми говоримо, що ми не закриваємо і відкриваємо очі, а заплющуємо і розплющуємо. Якщо ми кажемо за проміжок часу, то протягом місяця, а не на протязі місяця. Орієнтуватися за годинником, так, що за 15 хвилин третя, наприклад, а не без 15 три", — каже вона.
Заняття охоплюють різні напрямки, від роботи з гаджетами до творчих завдань. Зокрема модераторка використовує ігрові та інтерактивні формати, робота в групах або парах, онлайн вікторини, а також ігри "Еліас", "Крокодил" тощо.
"Щоб вони бачили на плазмі й ми з ними відповідали. Роздавала конверти, хто швидше впорається із завданням. Давала їм картки, якщо ми пройшли тему, наприклад, звертання, то я їм давала список слів, які вони повинні були поставити у кличний відмінок", — розповідає Дарія.
Мовознавиця Дарія допомагає розв’язати завдання української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Мовознавиця Дарія веде заняття з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Мовний бар'єр та соціальна інтеграція
Фахівчиня додає, що українську мову вивчають через ознайомлення з українською історією, традиціями, кухнею, одягом, соціально-побутовими елементами, містами України.
"Наприклад, ми говорили, яка обрядовість була при народженні дитини, як будували хату. Про українські пісні: чумацькі, козацькі. І на основі цього я давала якийсь компонент навчальний, щоб вони застосовували це у своїй розмові", — каже вона.
За словами Дарії, таким чином розвивається мовний апарат людини. Зокрема, мовознавиця з обережністю ставиться до помилок своїх вихованців, адже вважає їх невід’ємною частиною процесу переходу з російської на українську мову.
"Я завжди кажу на своїх заняттях: "Не помиляється той, хто нічого не робить". Я виправляю, але роблю це лайтово. Якщо я бачу, що у людини є велике бажання взагалі вивчати щось у такі складні часи, знаходити час і приділяти заняттям, то це для мене вже великого коштує", — говорить вона.
Жінки похилого віку розв’язують завдання з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Жінки похилого віку розв’язують завдання з української мови З особистого архіву Дарії Поліщук
Перспективи розвитку
Модераторка розповідає, що у комунікативному просторі учасники здобувають не тільки знання, але й знаходять однодумців, друзів і спілкування, якого бракує. Зокрема, побороти мовний бар’єр допомагає різний рівень досвіду та володіння мовою.
"Ви повинні спілкуватися між собою, обговорювати. Обов'язковим елементом є у нас кава-пауза, де ми п'ємо чай, їмо смаколики й просто розмовляємо", — додає вона.
Втім, вважає Дарія, аби культурне життя міста покращилося, необхідно більше спеціалістів у різних галузях, які могли б створювати ефективне мовне середовище та залучати до нього людей.
Читати ще
Читати ще
Намагалися зірвати мобілізацію на Миколаївщині: СБУ повідомила про підозру трьом жителям регіону
Читати ще
30 спортсменів з Миколаївщини увійшли до штатної команди резерву з олімпійських видів спорту на 2025 рік
Читати ще
Жителі старостату на Миколаївщині просять облаштувати укриття та відновити очне навчання
