За інформацією: Суспільне.
Після початку великої війни Юрій евакуював сім'ю, а сам став до війська. На фронті він командував підрозділом та отримав контузію. Після лікування боєць продовжує службу в одному з центрів комплектування та соціальної підтримки в Миколаєві у 2024 році.
Миколаївець Юрій із псевдо "Нестор" розповів кореспондентам Суспільного про участь у бойових діях під час великої війни.
Після початку повномасштабної війни Юрій евакуював за кордон родину. Для себе ж прийняв рішення — стати до українського війська.
"Сходив в гараж, всі свої військові речі зібрав, ще з 2016 року я собі трошечки прикупляв, ніби впевнений був, що рано чи пізно це почнеться. 19-го (березня 2022 року — ред.) я прийшов в центральний військкомат, в якому я на обліку стою і 20-го (березня 2022 року — ред.) я вже поїхав в частину. Все", — говорить Юрій.
Перші бойові завдання
В студентські роки Юрій закінчив кафедру військової підготовки при університеті імені Сухомлинського, тож мав офіцерське звання. За розподілом став командиром групи у новоствореному підрозділі. Через півтора тижня висунулись на перші бойові завдання під Ізюмом на Харківщині.
Романтизм швидко вивітрився. Обстріли градами, касетами, танками, що завгодно. Вже там вчилися визначати, що воно летить. Юрій із псевдо Несторвійськовослужбовець
Через півтора місяця локація змінилась на населені пункти Донеччини, розповідає Нестор. Як командир групи, каже, часто покладався на більш досвідчених військових.
"Хлопці допомагали, не скажу, що це переляк, просто хапались один за одного, так було легше переносити, допомагали просто страшне. Я вперше побачив, що це дійсно братерство якесь", — розповідає військовослужбовець.
Талісман від дружини
На передовій із Нестором завжди був його талісман — шапка, що подарувала дружина.
"Народ уже почав звикати, що я в цій шапці ходжу скрізь і всюди. У Кліщіївці потрапили в засідку, під розстріл практично з десяти метрів. Коли вже вийшли, написав дружині через дві доби, що сталось, вона була вся на нервах. Я їй написав, що хтось мене оберігав. Вона сказала: "Ну, ти в шапці був", — розповідає "Нестор".
«Я в «шапці»… все добре» Архів Юрія
Чоловік завжди при собі тримає шапку-талісман Архів Юрія
Військовий разом з дружиною Архів Юрія
Важкі періоди на фронті
Юрій пригадує, були періоди, коли все, що залишалось — рахувати ворожі снаряди, що прилітали по позиціях.
"Але нічого, приїхали інші бригади, легше стало набагато. Ми вже бачили, що з тієї сторони ліси горять і втрати, і літачки падати почали. У нас на пагорбі знаходилась позиція найперша, дуже приємно було бачити, як їхні літачки чи гвинтокрили падали в ліс", — говорить Юрій.
На Донеччині підрозділ Юрія виконував завдання у населених пунктах Нью-Йорк, Кліщіївка та Бахмут. Перебуваючи там, каже чоловік, розумів, наскільки необхідна заміна військовим.
Як кажуть нам цивільні люди, кого зупиняємо: "Я не піду, мене там вбʼють". Я кажу: "Зачекайте, там що всіх вбили, всі загинули, хто ж тоді там воює? Фронт же сюди ще не прийшов, бо ви кажете ніби у вас за парканом вже воюють". Свіжі сили там потрібні завжди, тому що відчуття самозбереженості у солдата втрачається від втоми.
Миколаївець Юрій із псевдо Нестор. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Продовжив військову справу після лікування
Після отриманої контузії, лікування та ВЛК Юрія перевели на службу до районного ТЦК та СП. Нині чоловік заступник командира роти охорони з МПЗМорально-психологічне забезпечення.
"Всі люди дорослі, всі розуміють, в якому світі ми живемо, яка у нас реальність. Тому підтримувати у хлопців мотивацію до того, що ці завдання, які перед нами ставляться, повинні виконуватись на 100 відсотків", — говорить військовослужбовець.
Військовослужбовець Юрій. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Зі слів Юрія, більшість його підлеглих — учасники бойових дій, серед яких і ті, які отримали інвалідність. Втім, не всі цивільні, з ким доводиться спілкуватись, розуміють це.
