За інформацією: Суспільне.
Трактор Олександра, 10 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
У селі Благодатне, що на Миколаївщині місцеві аграрії власними зусиллями відновлюють зруйновану техніку та розміновують поля. Також фермери беруть кредити, аби засіяти землю.
Історію відновлення фермерів дізнавалися кореспонденти Суспільного.
У селі Благодатне Первомайської селищної громади внаслідок обстрілів зруйноване фермерське господарство Олександра Звіришина. Чоловік брав кредити, аби засіяти поля.
"Площа землі 500-600 гектарів. Розміновуємо самостійно потроху і сіємо. Проходимо, мітимо, приїжджають люди навчанні і все виносять. Вже сіємо", — говорить Олександр Звіришин.
Фермер Олександр Звіришин, 10 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
Зі слів фермера, почали обробляти поля восени 2023 року.
У нас два невеликих фермерських господарства — одне у Партизанському, одне у Благодатному. У цьому господарстві збитки на 100 відсотків, а у Партизанському відсотків на 80. Починаємо працювати, кредити у державних банках, під 3-5-7 відсотків, але беремо — працюємо.
Зруйноване фермерство Олександра Звіришина, 10 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
Нині Олександр засіює поля соняшником та сподівається зібрати врожай, аби мати змогу віддавати кредити.
Фермер Віктор, з побитої техніки зібрав два трактори. Чоловік каже, грошей на нові немає.
"Все повністю зруйноване, що було до війни, нічого не залишилося. Взагалі нічого. Трактори збираємо — один з двох, або з трьох. Адже купити зараз немає за що, все дорого коштує. Прибутку немає ніякого. Вже третій рік ми стоїмо, це ж тільки почали сіяти", — говорить фермер.
Фермер Віктор, 10 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
Перед початком повномасштабної війни Віктор засіяв понад 150 гектарів землі пшеницею та ячменем. Через окупацію села врожай не зібрав.
"Ми посіяли у 2022 році озиму, пшеницю та ячмінь, але ж воно все залишилося у полях, ніхто не убирав, воно все згоріло. Тепер з мінуса починаємо. Дай Боже, аби врожай був, бо солярка у борг, насіння в борг, вже не знаю де те насіння шукати, аби сіяти", — розповідає Віктор.
Зруйноване фермерство Віктора, 10 квітня 2024 року. Суспільне Миколаїв/Єлизавета Кротик
Також чоловік власноруч розміновує поля.
От їдеш, бачиш, лежить, виніс на край. Потім зателефонували, приїхали ДСНС, взірвали. Міношукачів — немає. Трохи страшно, але куди діватися, мусимо. Поки ми будемо чекати, аби все розмінували, то це не один рік треба чекати, мабуть. А як жити? Тоді взагалі ми не піднімемося.
