Переговори адміністрації Дональда Трампа з Москвою щодо припинення війни в Україні розширилися й тепер охоплюють багатомільярдну нафтову угоду щодо активів російського «Лукойлу».
Про це з посиланням на вісьмох осіб, обізнаних із перебігом переговорів, повідомляє NYT, передає Укрінформ.
Угода, переговори щодо якої тривають уже кілька місяців, стосується великої мережі нафтових родовищ, НПЗ і автозаправних станцій по всьому світу, що належать «Лукойлу» — одній із найбільших енергетичних компаній Росії.
За словами джерел, питання щодо угоди Володимир Путін порушив під час зустрічі з американськими переговірниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у Кремлі 5 вересня. Путін, як свідчать джерела, запропонував укласти угоду, щоб продемонструвати росіянам, що вони можуть вести бізнес зі Сполученими Штатами.
Американські представники відповіли, що розглянуть це питання, сприймаючи угоду як можливість налагодити відносини з Кремлем і водночас знизити світові ціни на енергоносії. Водночас вона вигідна й потенційним покупцям: схвалення продажу Вашингтоном звільнить активи від американських санкцій, що одразу підвищить їхню вартість.
Хоча «Лукойл» формально є приватною компанією, підсумок цієї масштабної угоди, яка охоплює нафтові родовища в Камеруні, нафтопереробні заводи в Європі та автозаправні станції в Нью-Джерсі, зрештою залежить від рішень Путіна і Трампа.
До основної групи потенційних покупців входять американський інвестор Тодд Боелі, який пожертвував $2 мільйони на політичні цілі президента Трампа, а також структура федерального уряду США — Корпорація фінансування міжнародного розвитку (DFC). Представник DFC заявив, що потенційна угода щодо «Лукойлу» «сприятиме виконанню зобов’язань адміністрації Трампа щодо зміцнення економічної безпеки США, реалізації зовнішньої політики країни та зниження цін на енергоносії для пересічних американців».
Але покупцем буде не лише американська сторона. Великим власником частки стане катарський конгломерат, який контролюють Мутаз Аль-Хаятт та його брат Рамез Аль-Хаятт. Обидва були присутні на інавгурації Трампа у 2025 році, а згодом вони стали партнерами Кушнера та його дружини Іванки Трамп у фінансуванні багатомільярдного проєкту розкішного готельного курорту на півдні Албанії.
Ще одним великим учасником угоди стане інвестиційний фонд з Абу-Дабі, який контролює шейх Тахнун бін Заїд Аль Нахаян, головний радник ОАЕ з питань національної безпеки. Він також контролює інший фонд, який придбав значну частку в криптовалютній компанії родини Трампа World Liberty, якою частково керує син Віткоффа.
Водночас жодних ознак того, що Кушнер або Віткофф особисто отримають прибуток від угоди, немає.
Кушнер та Віткофф неодноразово відвідували Росію для зустрічей із Путіним та стверджували, що перспектива відновлення економічних зв’язків із Заходом може переконати російського диктатора піти на компроміс щодо України. Нещодавно адміністрація Трампа дала зрозуміти, що готова укладати угоди з Росією ще до завершення війни, щоб продемонструвати серйозність намірів щодо перезавантаження відносин США з Москвою. За словами джерел, продаж активів «Лукойлу» є однією з таких угод.
Читайте також: Китай намагається нафтою з РФ компенсувати перебої поставок із Близького Сходу — Reuters
Високопосадовець адміністрації США підтвердив, що Віткофф і Кушнер безпосередньо брали участь у переговорах щодо фінансових умов інвестиції DFC в цю угоду.
Прессекретарка Віткоффа у відповідь на прохання прокоментувати це заявила, що він «не має конфлікту інтересів і не має фінансової зацікавленості в цій справі».
Адміністрація Трампа запровадила санкції проти «Лукойлу» рік тому, назвавши цей крок новим тиском на Путіна, щоб змусити його припинити війну. Водночас санкції створили вигідну можливість для покупців: «Лукойл» був змушений продати свій масштабний портфель закордонних активів.
Як повідомляв Укрінформ, Білий дім розглядає можливість укладення ділових угод із Росією ще до припинення нею бойових дій в Україні.
Фото: СЗР України
