Україна розраховує, що оновлені домовленості підтримають країну найближчими роками й допоможуть із фінансуванням від інших партнерів
Україна звернулася до Міжнародного валютного фонду з офіційним запитом про підготовку нової програми співпраці, яка має підтримати нашу країну протягом кількох наступних років. Така програма, поміж іншого, допоможе бодай частково розв’язати проблему з недостатністю джерел зовнішнього фінансування у 2026 році. Адже йдеться не лише про більше, ніж передбачено чинною програмою, пільгове кредитування від Фонду, а й про важливий сигнал для інших міжнародних фінансових інституцій та окремих країн, що допоможе залучити додатковий ресурс.
ЧОМУ ЧИННА ПРОГРАМА ВЖЕ НЕ ПОВНІСТЮ ВЛАШТОВУЄ УКРАЇНУ
Дія поточної 4-річної програми розширеного фінансування EFF закінчується навесні 2027 року. Левову частку з передбаченої нею позики у $15,6 млрд Україна уже отримала в межах дев’яти траншів, наданих МВФ із квітня 2023 року до липня 2025-го. За цей час Україна успішно (хоча й не бездоганно в досягненні деяких структурних маяків) пройшла вісім переглядів програми.
Десятий та одинадцятий транші на прохання України об’єднають і в разі успішного перегляду виконання наших зобов’язань виплатять наприкінці цього року. Разом це приблизно $1,6 млрд. Решта траншів – доволі «скромні». Надані в їх межах суми аж ніяк не розв’яжуть проблеми браку зовнішнього фінансування у 2026 році. Згідно з попереднім планом, на наступний рік передбачено надання двох траншів – приблизно $1,3 у березні-квітні та трохи більше ніж $1 млрд у серпні-вересні. «Фінальні» $1,1 млрд мали б надійти у березні 2027-го.
Тобто загалом ідеться про отримання упродовж двох років від Фонду суми, неспівмірної з потребами країни у зовнішньому фінансуванні. Таку потребу лише на 2026 рік у Міністерстві фінансів оцінюють у $45 млрд. У Національному банку кажуть про щонайменше $35 млрд. Але поки що чітко визначено джерела надходження лише частини необхідних грошей – приблизно $22 млрд. Дефіцит частково вдасться перекрити завдяки перехідним залишкам коштів, які надходять у 2025-му. Бо із загалом обіцяних нам партнерами цьогоріч $54 млрд країна, за розрахунками фахівців, витратить приблизно $39 млрд.
А де взяти ще принаймні $10 млрд?
Навряд чи всю цю суму зможемо отримати у вигляді пільгового кредитування від МВФ. Проте затвердження Фондом нової програми, на думку урядовців та експертів, стимулюватиме решту наших партнерів надавати додатковий ресурс. Адже поведінка МВФ, зазвичай, є сигналом і для інших міжнародних фінансових інституцій, окремих країн, а також приватних інвесторів (якщо йдеться про комерційні запозичення на зовнішніх ринках).
Тарас Козак
За словами президента інвестиційної групи «Універ» Тараса Козака, чинна програма співпраці з МВФ стала дуже помічною для нашої країни. Адже була ухвалена у надзвичайно скрутні для неї часи. Та оскільки левова частка фінансування припадала саме на перші рік-півтора дії програми, розміри траншів, які Україна отримує останнім часом, доволі скромні. Іноді ми менше одержуємо від Фонду у вигляді нових позик, ніж повертаємо йому, розраховуючись за попередні кредити. Це сприймалося б як належне у мирний час, оскільки згідно з базовим сценарієм, який враховували під час ухвалення програми, війна мала б уже закінчитися – якщо не у 2024-му, то у 2025 році.
«Але війна триває, і ці параметри треба переглядати. Грошей Україні потрібно більше. Ми розуміємо: якщо країна не співпрацюватиме з МВФ, інше фінансування також може зупинитися. Тому що це – такий собі контролер поведінки країни-позичальниці, виконання її зобов’язань як перед самим Фондом, так і перед іншими партнерами. Ця організація допущена до наших внутрішніх процесів, бачить багато цифр, навіть не зовсім публічних. І тому за контролю з боку МВФ легше отримати інше фінансування. Отож хотілося б, щоб МВФ після зміни сценарію відкрив нову програму й надав хоча б декілька мільярдів доларів у межах стартових траншів», – пояснює фінансист у коментарі Укрінформу.
Ілля Несходовський
Водночас, на думку керівника аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Іллі Несходовського, ситуація з оцінкою потреб у додатковому фінансуванні на 2026 рік неоднозначна.
«Цьогорічний бюджет змінювали уже двічі – спочатку приблизно на 10 млрд дол. для сфери безпеки та оборони, потім – ще на один мільярд для "цивільних" потреб. Тепер знову говорять про необхідність додаткового фінансування війська ще на 280 млрд грн (приблизно $7 млрд). З огляду на це, вважаю прогнози про дефіцит зовнішнього фінансування у 2026 році принаймні у $10 млрд виправданими. Водночас у нас є попередні домовленості з партнерами, які теоретично можуть перекрити відповідні потреби», – каже економіст у коментарі Укрінформу.
Тому він вважає прийнятними обидва варіанти – продовжити виконання чинної програми й повністю отримати за умови втілення реформ передбачений нею ресурс, або ж почати працювати над новою програмою і наприкінці нинішнього або на початку наступного року її затвердити та отримати нові можливості для фінансування.
«Який із варіантів найкращий, однозначної відповіді немає. Головне, щоб співпраця з Міжнародним валютним фондом тривала», – упевнений Несходовський.
ДЕФІЦИТ ФІНАНСУВАННЯ У 2026 РОЦІ: ЧИ ДОПОМОЖЕ МВФ
Отже, через ймовірну недостатність зовнішнього фінансування найближчими роками не лише представники влади, а й багато експертів як про альтернативу завершенню виплат у межах «старої» програми говорять про можливість підписання нового Меморандуму з МВФ. Поміж аргументів, зокрема, і такий: пізні етапи втілення програми орієнтовані на початок повоєнної відбудови, яка через продовження російської агресії відкладається. До того ж збереження високих безпекових ризиків і значних видатків на оборону ще впродовж невизначеного періоду ускладнює наступні перегляди поточної програми EFF.
«Питання забезпечення сталої, достатньої та ритмічної підтримки від партнерів – пріоритет, над яким працюють усі. І роль МВФ у цьому процесі дуже важлива. Адже ця міжнародна інституція – ключова компонента загальної системи сталої підтримки, якої Україна потребуватиме найближчими роками. Затвердження нової програми співпраці з Фондом, яка фокусуватиметься на забезпеченні макроекономічної та фінансової стабільності, сприятиме координації зусиль міжнародних партнерів для фінансування дефіциту бюджету та оборонних видатків нашої країни», – наголосив на пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики голова Нацбанку Андрій Пишний.
Фото: Фейсбук/Андрій Пишний
У Міжнародному валютному Фонді Україну почули й натякнули, що готові розпочати обговорення нової програми вже зараз. Директорка Департаменту з комунікацій МВФ Джулія Козак запевнила, що найближчим часом буде затверджено графік необхідних для цього консультацій.
«Наступним кроком для МВФ стане взаємодія з українською владою щодо макроекономічної політики, яка дасть змогу підтримувати стабільність, фінансувати критичні витрати та відновлювати стійкість боргу протягом часу дії нової програми», – додала представниця Фонду.
Водночас вона дала зрозуміти, що для Києва майбутні перемовини не стануть простою формальністю: процедура укладання домовленостей буде такою ж, як і в межах співпраці МВФ з іншими позикодавцями, без жодних послаблень через війну. Від України вимагатимуть скорочення бюджетних витрат у результаті їх пріоритезації, а також мобілізації доходів та чіткого прогнозування потреб у зовнішньому фінансуванні в середньостроковій перспективі.
ЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ УМОВИ НОВОЇ ПРОГРАМИ
Як відомо, і в межах чинної програми EFF більшість структурних маяків стосуються бюджетного та фінансового секторів. МВФ також прискіпливо стежить за енергетикою, реформами державного та корпоративного управління, зусиллями країни у протидії корупції. Судячи із заяв Джулії Козак, на збереженні таких самих пріоритетів представники Фонду наполягатимуть і під час майбутніх переговорів про нову програму. Звісно, туди «мігрують» і більшість невиконаних структурних маяків із поточної EFF.
«У нас залишаються дуже серйозні старі невиконані маяки. Це і перезавантаження Митниці та Податкової, і забезпечення верховенства права в частині перебудови правоохоронних органів, і реформа судової системи ще не вийшла на фінішну пряму… Тобто є над чим працювати. Але це можуть бути і якісь нові критерії, пов’язані, можливо, з курсом України на євроінтеграцію», – вважає Тарас Козак.
На думку Іллі Несходовського, можливе й певне коригування вимог програми під впливом геополітики.
«Враховуючи те, що політика США з обранням Дональда Трампа змінилася, – а Сполучені Штати мають вирішальний вплив на МВФ, – думаю, що частково зміняться й пріоритети під час визначення зобов’язань України. Менше стане вимог щодо боротьби з корупцією та дотримання демократичних норм. Натомість більше уваги приділятиметься поточному контролю за використанням коштів та за наповненням державного бюджету. Тобто акценти будуть трішки зміщені. Але говорити, що це буде легше чи складніше, як на мене, не варто», – пояснює економіст.
Також важливі вимоги, за його словами, стосуватимуться боротьби з тіньовою економікою. Але тут можливі різночитання.
«Чомусь у Мінфіні вважають, що кістяк тіньової економіки – це люди, які продають власні речі через OLX та інші подібні до них платформи. Тоді як МВФ наголошує на недостатньому оподаткуванні таких галузей, як гральний бізнес, виготовлення та реалізація підакцизних товарів (тютюнових виробів, алкоголю, пального). Тобто акценти розставляють по-іншому. Те саме стосується проблем на Митниці. Тому в поточній програмі і є пункт про реформування Митної служби – зміна керівництва, проведення прозорих кадрових конкурсів, переатестація співробітників», – коментує Несходовський.
Фото: НБУ
СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ УКРАЇНА МОЖЕ ОТРИМАТИ ЗА НОВОЮ ПРОГРАМОЮ
Більшість програм кредитування, затверджених за понад три десятиліття співпраці України з Міжнародним валютним фондом, передбачали фінансування у межах від кількох сотень мільйонів до 5–6 млрд дол. Хоча було й кілька програм, розрахованих на $15–16,5 млрд (водночас Україна з різних причин майже ніколи не отримувала всього передбаченого ресурсу). Тож чинна програма фінансування на $15,6 млрд – ледь не рекордна. Хоча інші країни отримували від МВФ і набагато більше. Приміром, з 2008 року діяла програма EFF для Ірландії обсягом аж $28 млрд. І зовсім свіжий приклад: цьогоріч у квітні Аргентина підписала вже 23-ю програму співпраці з Фондом на $20 млрд, причому $12 млрд отримала одразу ж, ще 2 – до літа.
Звісно, для України було б добре, якби перші транші в межах імовірної нової програми були більшими, аніж ті приблизно $2,3 млрд, передбачені на наступний рік відповідно до чинного Меморандуму про співпрацю з МВФ. Хоча всім зрозуміло, що «аргентинський варіант», коли країна одразу ж отримала до 70% передбаченого на 4 роки фінансування, у наших специфічних умовах неможливий. Але графік 2023-го – стартового року чинної програми EFF для України – зараз би був як знахідка. Нагадаємо, перший транш у межах цієї програми – $2,7 млрд. Загалом же того року ми отримали від МВФ $4,5 млрд пільгового фінансування. Але і в такий варіант тепер експерти не дуже вірять.
«Ситуація неоднозначна. З одного боку, уперше в історії заради підтримки України МВФ у 2023 році відмовився від, здавалося б, непорушного правила не фінансувати країни, які воюють. Тому не відкидаю, що Україна може зламати і якісь інші правила та отримати більшу суму, ніж нам надавали зазвичай. Про конкретні цифри говорити зарано. Навіть незрозуміло, від чого “танцюватимуть” – від необхідної нам суми чи від розрахункових цифр, які МВФ має для України», – каже Козак.
З іншого боку, у МВФ розуміють і певні ризики: якщо надати країні велику суму одразу, потім буде складно домогтися безумовного виконання взятих нею на себе зобов’язань. Тому, на думку фінансиста, радше йтиметься про якийсь компромісний варіант: позичити Україні достатньо, щоб її економіка не обвалилася під час війни, але не надто багато, щоб країна не втратила мотивації виконувати свої зобов’язання.
«Думаю, що збільшення квот для нас малоймовірне. Нова програма формуватиметься, зважаючи на залишок коштів, передбачених Меморандумом про EFF. Звісно, можливе збільшення загальної суми, оскільки програма буде розрахована на кілька років, але збільшення несуттєве», – прогнозує натомість Ілля Несходовський.
Найімовірніше, і технічні параметри нової програми залишатимуться приблизно такими ж, як і умови чинної: зменшення відсотків та збільшення термінів повернення позики не буде.
«Співпраця з Фондом дуже важлива для отримання фінансування від Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних фінансових інституцій. Частка фінансування від МВФ порівняно із загальним обсягом допомоги, яку ми отримали під час війни від зарубіжних партнерів, незначна. Але для країни важливо, щоб співпраця з Фондом тривала», – підсумовує Несходовський.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: IMF
