За інформацією: Суспільне.
Понад два роки у російському полоні перебуває житель Прибузького, що на Миколаївщині, Іван із псевдо Кіпіш. В лютому 2022 року чоловік добровільно долучився до ЗСУ, служив у десантно-штурмових військах. Рідні Івана чекають на його повернення.
Про Івана і його службу у ЗСУ кореспондентам Суспільного розповіли батько та сестра військовослужбовця.
"Це наша остання з ним фотографія, випадкова фотографія. У нас навіть очі тут такі щасливі були".
Тетяна — сестра Кіпіша, показує фото, де вони вдвох посміхаються. На світлині жінка обіймає брата.
Останнє спільне фото Івана та Тетяни. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
До повномасштабного вторгнення Іван працював на одному із миколаївських заводів. Рішення приєднатися до Сил оборони з рідними не обговорював, розповідає батько чоловіка.
"Це мужики — вони повинні воювати, я теж служив, присягу приймав і знаю, що це таке", — каже батько військовополоненого Петро.
Військовослужбовець Іван. Фото з особистого архіву родини
Іван не завжди мав змогу виходити на зв'язок з рідними, часом не було можливості навіть поспати, говорить Тетяна.
"Він все хвилювався за нас, за батька дуже хвилювався, бо батько після інсульту у нас. А такого, щоб розповідати, що там відбувалось, він не розповідав, просто казав, що дуже важко", — говорить жінка.
Батько та сестра Івана. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Востаннє Кіпіш телефонував рідним 13 січня 2023 року — перед виходом на бойове завдання. А вже за три дні Тетяна отримала повідомлення про те, що брат потрапив у полон.
"17 січня вже скинули у Facebook, поширили відео, де брали хлопців на їхній позиції. Почала у Telegram шукати всі ці відео, в YouTube знайшла відео, буквально все, що можна було", — розповіла Тетяна.
Війсьвослужбовця зняли на відео, коли він потрапив у полон. Скриншот з відео російського Telegram-каналу
Родина звернулась до Координаційного штабу та Національного інформаційного бюро. Згодом Тетяна отримала інформацію про брата від звільненого з полону військовослужбовця.
"Він сказав, що у нього було поранення ніг, у Івана. Він каже, наче підлатали, трохи загоїлося, живий, здоровий. Знаходяться у підвалах, раніше там були старі підвали, а зараз новий, зараз кинули в один підвал, великий якийсь підвал".
Тетяна з плакатом на підтримку брата на акції-нагадуванні про військовополонених. Фото з особистого архіву родини
Згодом і самому Івану дали можливість зателефонувати рідним.
"Навіть інколи шуткував, хотів, щоб мені легше було з ним розмовляти. Він казав, що дуже важко. "Забери мене, сестра, звідси" — це його були слова, він мене прям просив, каже: "Я хочу додому, забери мене, скільки можна чекати", — розповіла сестра військовополоненого.
Військовий берет Івана. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Івана утримують на території Чеченської республіки, розповіла Тетяна. Батько полоненого каже, кожного обміну вірить — цього разу син повернеться додому.
"Прийде все одно. Нічого не буду казати, обійму і все", — говорить Петро.
Батько Івана плаче, розповідаючи про сина. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
"Я не можу не допомогти його повернути, не можу. Треба допомогти, бо йому там дуже важко", — каже Тетяна.