За інформацією: Суспільне.
У Миколаєві оцифрували понад 400 робіт графіки другої половини ХХ століття з фондів художнього музею імені Верещагіна та обласного краєзнавчого музею. Більшу частину колекції раніше ніколи не показували на широкий загал.
Копії 225 картин, серед яких роботи Марії Примаченко, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Володимира Микити та Василя Кричевського, а також одеських та миколаївських художників представили у друкованому каталозі. Для деяких створили віртуальну галерею, а дві роботи анімували.
Захід п'ятого листопада відвідали журналісти Суспільного. Детальніше про каталог розповів менеджер проєкту "Цифрова колекція музею: Графіка" Євген Гомонюк.
Власне проєкт розпочався у 2020 році з цифровізації графіки, що стосується локальної ідентичності, сказав Євген. Йдеться про роботи, які є "точкою тяжіння" й можуть асоціюватися з певним місцем як, наприклад, у Парижі картина "Мони Лізи", яку написав Леонардо Да Вінчі.
"Графіка менш помітна, її велика кількість, вона не завжди була експонована в музейних залах. Більше уваги приділялося живопису. Тому графіка заслуговує уваги".
Оригінал картини «На морі тривожно. (Адріатика)» 1972. Автор: Микола Глущенко . Суспільне Миколаїв/Максим Місайлов
Це вже четверта збірка оцифрованих робіт, з якими можна ознайомитись на сайті museum.myart.org.ua. До того, у жовтні 2023 року, презентували друкований каталог мариністичних творів з колекції Очаківського музею живопису, Миколаївського художнього музею та Музею суднобудування і флоту. А у 2021 році команда проєкту працювала з виробами із фарфору.
Читати ще
Читати ще Цифровізація колекцій. У Миколаєві презентували друкований мариністичний каталог
Четвертий альбом-каталог увібрав у себе твори художників другої половини 20 століття. Як зазначив Євген Гомонюк, саме у цей час автори починали шукати "нові стилі".
"Є цікавий художник Олег Соколов — представник Одеської художньої школи. Той самий шістдесятник, можна сказати "ізгой мистецтва", який працював вдома на кухні. Він залишив після себе спадщину, нетипову для радянського мистецтва того періоду. Адже він орієнтувався на захід, був формалістомУ мистецтві та літературі формалістами часто називають представників формалізму — напряму, що зосереджується на формах, структурах і технічних аспектах творів, а не на змісті чи ідеях.", — каже керівник проєкту.
Соколов О. А. «Погасіть вогнища. 1968» Платформа MY ART/Миколаївський обласний художній музей імені Верещагіна
Соколов О. А. «Жанр. 1957» Платформа MY ART/Миколаївський обласний художній музей імені Верещагіна
Соколов О. А. «Духи» Платформа MY ART/Миколаївський обласний художній музей імені Верещагіна
В альбомі, окрім оригінальної графіки різних жанрів, є різні техніки виконання: акварель, пастель, гуаш, туш. В архівах знайшли єдину роботу миколаївського живописного художника Олександра Покосенка, що виконана аквареллю. Картина присвячена трамваю Миколаєва, але в 70-х роках. Керівник проєкту зауважує, що про існування цієї роботи навіть не знали онуки митця.
Оцифрована картина Олександра Покосенка «Нова магістраль. Вулиця Космонавтів» 1977, що є в каталозі. Суспільне Миколаїв/Максим Місайлов
Також під час робіт з оцифрування траплялися так звані "двосторонні" картини.
"Було одне відкриття, здається, робота Миколи Бережного. Коли її "роздягали" — це вийняти аркуш паперу з оформленої рами, а її оформлювали у 70-х, ззаду була інша робота. Ми її не фотографували, але таке трапляється", — розповідає фахівець.
Відкриттям стала оригінальна робота художниці Марії Примаченко "Гуляють солов'ї навесні". Жодних публічних даних про те, що ця робота є в музеї, не існувало, говорить Гомонюк. Сам же твір був в альбомі, а її картка — у картотеці.
Примаченко М. О. «Гуляють солов’ї навесні». Панно. 1988. Платформа MY ART/Миколаївський обласний художній музей імені Верещагіна
Директор Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна Сергій Росляков додав, в закладі експонують частину робіт, адже продемонструвати усі фонди неможливо фізично.
"Таке може бути. У музеях світу як Лувр, Метрополітен — там експозиції виставлено здебільшого 2,5-3 відсотки від того, що є в записниках. Музей — це в першу чергу місце, де зберігаються витвори мистецтва людства, щоб вони залишилися".
Директор Миколаївського обласного художнього музею Сергій Росляков та керівник проєкту «Цифрова колекція музею: Графіка» Євген Гомонюк на фоні картини Марії Примаченко. Миколаїв, 5 листопада 2024 року. Суспільне Миколаїв/Максим Місайлов
Цифровізація — це елемент експонування фондів музею через диджитальні інструменти, говорить керівник проєкту Євген Гомонюк. Через повномасштабну війну Росії проти України художні твори перебувають в евакуації або зберігаються в архівах. Команда проєкту створила додаткову виставкову залу — віртуальну, де представлені 35 робіт. Аби їх побачити, слід завантажити додаток та навести на QR-код.
"Онлайн — це класний інструмент, безкоштовний для всіх. Просто завантажити застосунок, все подивитись, помацати, роздивитись, почитати. Навіть просто відчути атмосферу, адже там грає музика", — додає Євген Гомонюк.
Додаток, де можна «прогулятися» віртуальною залою художнього музею. Платформа MY ART
Колекцію оцифрували представники комунальної установи "Агенція розвитку Миколаєва" у партнерстві з "Платформою MY ART", за підтримки Українського культурного фонду.
Читати ще
Читати ще У Миколаєві рятувальники гасили пожежу СТО
Читати ще Лунали пісні «Океану Ельзи», Скрябіна, Sting: у Миколаєві відбувся музичний вечір
