За інформацією: Суспільне.
Сергій Волощук на псевдо Грифон родом із селища Веселинове, що на Миколаївщині. Служив у 101-й окремій бригаді територіальної оборони. До лав Збройних сил приєднався одразу після початку повномасштабного вторгнення. До цього воював у складі сил АТО з 2014 року. Чоловік загинув у 2023 році на Харківщині, підірвавшись на міні.
Історію загиблого Суспільному розповіли його рідні.
Сестра загиблого Юлія говорить, що Сергій був строковиком. Перший бойовий досвід її брат отримав біля Донецького аеропорту.
"Він спочатку проходив навчання, потім вони були в Донецькій області біля аеропорту, він захищав там. Вони їхали на БТРБойова броньована колісна або гусенична машина. і підірвалися на міні. Сергій отримав поранення і потім з часом був комісованийПроцес, коли бійці припиняють служити у війську через проблеми зі здоров'ям.", — сказала Юлія.
Марина із сином стоять біля портрета Сергія на Алеї слави, Миколаївщина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
До війни Сергій працював на будівництві — утеплював будинки. Навчався на електрозварювальника.
"Був веселий. Завжди, в яку він компанію входив, він був душею тієї компанії… З самого дитинства він був такий "хлопчик-допомагай": хто б щоб його не попросив, він ніколи нікому не відмовляв".
З майбутньою дружиною Мариною познайомився у 2019 році в Умані, в кафе, під час святкування дня народження подруги. Марина згадує, що з першої зустрічі Сергій справив на неї враження своєю добротою та щирістю.
Марина показує спільну фотографію подружжя Волощуків, Миколаївщина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
"Він до нас підсів за столик і ми якби разом відсвяткували подруги день народження… Через місяць він мені подзвонив і з того часу, можна сказати, ми й стали разом", — пригадує Марина Волощук.
У пари народився син. Родина планувала спільне життя, Сергій мріяв, зокрема про відкриття власного кафе — хотів назвати його "Бліндажна".
Син загиблого захисника Сергія Волощука Олександр, Миколаївщина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський
Після 24 лютого 2022 року подружжя виїхало на Закарпаття. Там Сергій долучився до територіальної оборони. Захищав Україну на Луганщині, Донеччині, Сумщині.
Сергій Волощук із побратимами біля автомобіля З архіву родини Волощуків
Сергій Волощук із побратимами на бліндажі З архіву родини Волощуків
Сергій Волощук із побратимом З архіву родини Волощуків
Сергій Волощук робить селфі біля пошкодженого мосту З архіву родини Волощуків
На Харківщині, дорогою на позицію, підірвався на міні та загинув. Марина розповідає, що востаннє вони спілкувалися телефоном 19 липня 2023 року.
"Ми з ним порозмовляли, правда, не дуже довго, бо він був сердитий чомусь і каже: "Все, давай, бо мені уже треба їхати на роботу". Так ми попрощалися. Я кажу: "Я тебе люблю". На наступний день зранку нам повідомили, що він загинув".
Згадує, що Сергій був не тільки мужнім, а й турботливим чоловіком. Часто дарував троянди, підтримував у всьому.
"Сергій був не з таких чоловіків, який ховався. Він казав: "Я все одно піду захищати найперше тебе і наших дітей", — сказала Марина.
Марина на могилі свого загиблого чоловіка Сергія, Миколаївщина, червень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
У бойових умовах Сергій вів щоденник. Востаннє запис зробив 13 травня 2023 року, коли прибув до Харкова. Тепер блокнот зберігають у родині як памʼять.
"Він буде переданий сину. Для нас це дуже цінна річ".
На фронті Сергій підібрав кішку, яку назвав Клеопатра.
Кішка на ім’я Клеопатра. З архіву родини Волощуків
Після його загибелі тварину забрали до родини. Тепер кішка живе в Умані.
"Дуже любить сина меншого, лягає біля нього, щоб було йому тепленько… Вона для нас зараз дуже цінна", — додала Марина.
Родина Сергія Волощука — дружина Марина, племінниця Владислава та сестра Юлія. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Сестра Юлія згадує, як Сергій радів новині про вагітність дружини:
"Коли він дізнався, що Марина вагітна, він подзвонив, каже: "Юля, я буду татом".
Хлопчику виповнилося три роки. За словами Юлії, найболючіше — це усвідомлення, що дитина не запам’ятає батька.
"Вмикаєш голосовий і ще чекаєш на той дзвінок. Дуже прикро, що родина залишилась без нього".
Сергію Волощуку було 32 роки. У нього залишилися дружина, син, донька та сестра.
Читати ще
Читати ще
Морпіх на псевдо Янкі: як емігрант із США воює у складі миколаївської 36 бригади
Читати ще
На Миколаївщині відбулась акція на підтримку полонених та зниклих безвісти військових
