Можливість російських атак по енергетиці залишається головним ризиком у проходженні цьогорічного опалювального сезону
Після довгої перерви, у ніч на 8 вересня росіяни атакували безпілотниками одну із великих теплоелектростанцій на Київщині. Як наслідок, у частині населених пунктів спостерігалися перебої з електропостачанням, а понад 8 тис. споживачів довелося тимчасово відключити від газопостачання — атака зачепила газові мережі.
Цей епізод — лише один із останніх у довгому ланцюгу намагань Росії зруйнувати нашу енергетичну інфраструктуру. За великим рахунком, атаки на українську енергетику не припинялися із лютого 2022 року. Електростанції, підстанції, газовидобуток, ГТС — все це знаходиться під загрозою чергової терористичної атаки. І на порозі чергового опалювального сезону росіяни вкотре намагаються залишити Україну без тепла та світла.
Енергосистема почувається краще, ніж торік
Літній сезон цьогоріч виявився досить вдалим для електроенергетики. Із зими росіяни більшу увагу зосередили на газовій інфраструктурі, тому руйнувань генерації, співставних із минулорічними, не було. Енергетики відновлюють те, що можна відновити, бізнес та побутові споживачі встановлюють власні електростанції невеликої потужності. Навіть якщо не підключати такі об’єкти до загальної мережі, вони все-одно знижують навантаження на енергосистему.
“За цей рік уже було введено понад 600 МВт додаткової розподіленої генерації. Кажу про газову та генерацію з відновлюваних джерел енергії. До кінця року плануємо як мінімум 350 МВт додаткової розподіленої газової генерації”, — розповіла міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду.
За її словам, йдеться про проєкти, які реалізують переважно великі державні компанії. Крім того, приватний бізнес до кінця року планує забезпечити встановлення ще 500 МВт електростанцій.
Традиційна ремонтна кампанія на атомних блоках цьогоріч також була скоригована таким чином, щоб зберегти достатню кількість доступної генерації. В ремонті одночасно перебувало не більше трьох енергоблоків, решта працювали у мережі.
Це дозволило не лише уникнути відключень світла влітку, аналогічних до відключень влітку 2024 року, але й вивело Україну у нетто-експортери електрики. За підрахунками консалтингової компанії ExPro, у серпні було експортовано 450 тис. МВт-год. електрики (з них 38% — до Угорщини). Імпорт же становив 264 тис. МВт-год.
За інформацією ексочільника Міністерства енергетики Юрія Бойка, станом на початок вересня на складах теплової генерації було накопичено понад 2 млн тонн вугілля.
“Цього у зимовий період вистачає на два місяці роботи. Але це майже максимальний обсяг, який можна накопичити. Регулярний підвіз є обов’язковою умовою, щоб не зіткнутися з дефіцитом вугілля”, — зазначив він.
В Україні ключовим джерелом вугілля для теплових електростанцій зараз залишається регіон Павлограду — але він перебуває під обстрілами. Вуглевидобуток на Донеччині або ж втрачений, або постійно атакується. Понад те, 26 серпня росіяни вдарили по вуглепереробному підприємству ДТЕК, внаслідок чого останнє зупинило роботу. Збагачувальні потужності зараз непридатні до роботи, компанія законсервувала виробничі лінії до стабілізації безпекової ситуації.
У забезпеченні вугілля виходом може стати його імпорт. За даними аналітичного центру DiXi Group, тільки за І півріччя Україна імпортувала вугілля на 460 млн доларів, що у 2,2 рази більше порівняно із І півріччям 2024-го. Паливо надходить із 11 країн, зокрема, із США, Австралії, Польщі та Чехії.
Готуються до зими й гідроенергетики. Цьогоріч рівень води у сховищах є найнижчим за останні 10 років. Тому нині ПрАТ “Укргідроенерго” використовує воду з урахуванням того, аби накопичити достатні її запаси на опалювальний сезон.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що цього сезону підстав говорити про ризик загальнодержавного блекауту немає.
“Є регіони, які вразливіші за інші. І найбільш вразливі регіони поза межами смуги фронту — це Одеса і Київ. Вони дуже енергодефіцитні. Інші небезпечні зони — прифронтові”, — сказав Харченко у коментарі Укрінформу.
За його словами для прифронтових громад є ризик російських атак, які матимуть на меті позбавити живлення конкретний регіон. “Але із тими резервами, які на сьогодні сформовані, із знанням, як протистояти цим загрозам, відключення не тривають довго і відновлення пришвидшене максимально”, — додав експерт.
Запаси газу зростають
Нинішній рік відзначився серією ударів по газовидобутку та об'єктах газотранспортної системи. Тимчасові втрати видобутку становили до 40%, а Нафтогазу довелося екстрено імпортувати газ. І один із акцентів у підготовці до прийдешнього опалювального сезону — саме потреба в імпорті газу для формування достатніх запасів у сховищах.
Фото: Нафтогаз
При підготовці до зими Нафтогаз шукав і кошти, і джерела імпорту газу. Так, у серпні була підписана кредитна угода на 500 млн євро для закупівлі блакитного палива із Європейським банком реконструкції та розвитку — це найбільший проєкт ЄБРР в Україні. При цьому Нафтогаз буде закуповувати ресурс у понад 30 постачальників. Ще раніше було розширено співпрацю із польською компанією Orlen та здійснено пробний імпорт газу за Трансбалканським коридором.
“Задекларована урядом задача по накопиченню газу на початок листопада цього року — 13,2 млрд кубометрів. Ця цифра дуже близька до того, що було накопичено на аналогічну дату минулого року. Зважаючи на поточний обсяг газу у сховищах, на технічні та фінансові можливості Нафтогазу, вони зможуть вийти на заплановані показники”, — вважає Бойко.
За даними Української енергетичної біржі, упродовж тижня 29 серпня — 5 вересня імпорт газу становив у середньому 22 млн кубометрів на добу. Середньодобове закачування при цьому становило близько 55 млн кубометрів на добу; тож у сховищах накопичено вже 11,4 млрд кубометрів блакитного палива.
“У випадку середньостатистичної зими останніх 5-6 років та з урахуванням поточного рівня споживання 13,2 млрд кубометрів вистачить. Все зводиться до того, яким чином буде реалізовуватися військовий ризик”, — наголосив Бойко.
Харченко ж вважає, що Нафтогазу на всяк випадок ліпше було би запасти більше газу — хоча би на 1 млрд кубометрів понад встановленого обсягу.
Найбільші ризики — продовження російських атак
“Росіяни зараз концентрують удари проти нашої енергетики. Відповіді на це є й будуть, але головне — стабільність системи”, — сказав Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 8 вересня. У цих коротких фразах сконцентувався найбільший ризик цьогорічного опалювального сезону — продовження російських атак на різні інфраструктурні об’єкти.
Фото: Суспільне Харків
Від самого початку повномасштабної війни росіяни постійно атакували об’єкти енергетики, періодично змінюючи тактику та концентрацію ударів. У сезон 2022-2023 років агресор намагався повністю вимкнути енергосистему, концентруючи удари по високовольтних підстанціях та генерації. Навесні 2024 року під основним прицілом опинилися електростанції, що забезпечують маневрування енергосистеми. “Цікавили” росіян і підстанції, що зв’язують із загальною мережею атомні електростанції. Із початку 2025 року ворог зосередився на газовій інфраструктурі.
У відповідь на відвертий терор енергетики спільно із будівельниками та військовими почали облаштовувати захист своєї інфраструктури. Від самого початку йшлося як про пасивний інженерний захист ключових елементів енергосистеми, так і про ППО.
“В Укренерго є план будівництва пасивного захисту для ключових елементів обладнання підстанцій. Підстанція — це від 20 до 70 га території. Побудувати залізобетонний саркофаг навколо такої території є не реалістичним. Тому необхідно зосередити ресурси та зусилля на найбільш критичних елементах — у першу чергу, це автотрансформатори”, — пояснив Бойко, який зараз є членом наглядової ради оператора енергосистеми.
Укренерго розділило свої об’єкти на кілька черг будівництва захисних споруд. За словами Бойка, першу чергу уже завершили. Зараз будуються споруди на другій черзі, за планом 80% із них мають бути готові до кінця березня 2026 року. Цей захист працює, оскільки навіть при потраплянні дрона у споруду обладнання залишається цілим.
Складніша ситуація із облаштуванням захисту генерації та газової інфраструктури. Ці об’єкти мають такий розмір, тож будувати над ними захисні споруди довго і дуже дорого. Наприклад, Трипільська ТЕС займає площу понад 280 га. Тому для таких об’єктів критичною є наявність “власної” ППО, хоча будується і захист окремих частин генерації — переважно йдеться про елементи зв’язку з енергосистемою.
Й тут ми вступаємо у перегони. Україна вдосконалює свій захист — росіяни напрацьовують нові шляхи його обходу. Мобільні вогневі групи, які раніше ефективно працювали проти “Шахедів”, зараз цю ефективність втрачають: дрони йдуть на недосяжних для ураження висотах.
Зараз, за словами міністра оборони Дениса Шмигаля, нам потрібно 10 систем Patriot, а також ракети для Patriot, SAMP/T, NASAMS, IRIS-T і HAWK. Крім того, на черговому засіданні формату “Рамштайн” урядовець попросив партнерів передбачити 6 млрд доларів на виробництво дронів для України — зокрема, і дронів-перехоплювачів, які мають захищати від “Шахедів”, в тому числі, й нашу цивільну інфраструктуру.
Очевидно, що агресор почав здійснювати атаки все більш концентровано, спрямовуючи на обʼєкт максимум засобів повітряного нападу. Протиповітряна оборона не дає 100% ефективності у жодній варіації, але енергетики й військові у відповідь напрацьовують найкращі варіанти захисту та зменшення наслідків обстрілів.
Складною є і буде взимку ситуація у прифронтових громадах.
“Щодо ряду населених пунктів є велике питання, чи можливе проведення опалювального сезону. Наприклад, Покровськ. Ми ж розуміємо, що там проводити ефективно відновлювальні роботи неможливо. Треба розуміти, що у ряді випадків евакуація буде чи не єдиним виходом, аби пройти цю зиму”, — попередив Бойко.
Він наголосив, що чим ближче знаходиться населений пункт до лінії зіткнення — тим важче відновлювати там пошкоджену інфраструктуру. Причому, у прифронтових регіонах росіяни цілеспрямовано атакують ремонтні бригади, блокуючи навіть спроби відремонтувати обладнання й відновити подачу енергії.
Тож, давати зараз точний прогноз, як Україна пройде опалювальний сезон — це гадати на кавовій гущі. Попри всі заяви та переговори Росія не демонструє навіть найменшого прагнення до припинення вогню — зокрема, й по енергетиці. Найперше від агресора страждають прифронтові громади, але періодично росіяни атакують об’єкти й у тиловій частині України.
Цьогоріч ризики збоїв електропостачання взимку є чи не найменшими з лютого 2022 року. Свою роль у цьому зіграло й відновлення зруйнованих об’єктів, й будівництво нових електростанцій невеликої потужності, й облаштування захисних споруд на магістральних підстанціях. Обсяги проведеної роботи дозволяють дивитись у майбутній опалювальний сезон більш-менш оптимістично.
Більш напруженою є ситуація із газом. Нафтогаз впевнено скорочує відставання запасів у сховищах від минулорічного. І, якщо не знижуватиме темпи закачування, то заповнить сховища до потрібного рівня. Але існує ризик, коли внаслідок обстрілів газ не можна буде підняти зі сховищ. У такому випадку доведеться покладатися на імпорт блакитного палива. Однак, про запровадження будь-яких “графіків відключення газу” не йдеться.
Звісно, найскладніше готуватися до опалювального сезону таким містам, як Суми, Запоріжжя, Херсон, населеним пунктам Донеччини, прифронтової частини Дніпропетровщини тощо. Ці громади постійно перебувають під обстрілами, й енергетики не завжди можуть відновити пошкоджене обладнання. І якщо тиловій частині України цьогоріч не загрожують відключення світла по 12-18 годин на добу, то жителям прифронтових міст та сіл за можливості краще пошукати місце, де можна хоча би перезимувати.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: freepik
