За інформацією: Суспільне.
Віталій Сустретов — військовослужбовець миколаївського 501-го окремого батальйону морської піхоти. З початку повномасштабної війни пішов добровольцем захищати Україну. Після 2,5 місяців оборони Маріуполя потрапив до полону, де провів майже 3 роки. Своєю історією Віталій поділився з кореспондентами Суспільного.
Оборона Маріуполя
На другий день повномасштабної війни Віталій Сустретов був в ТЦК, на третій — в Маріуполі. Матрос згадує, як доводилося обороняти місто.
"Тільки приїхали — нас ще не встигли озброїти, тільки роздали броню, ще не перевдягнули — і вже був сильний мінометний обстріл. Згорів склад зброї", — каже військовий.
Віталій 7 березня 2022 року з побратимами вперше пішов на штурм російських позицій.
"Але ми не змогли їх вибити з міста. Змогли тільки відсунути на крайні позиції. Десь два дні ще тривали бої. 12 березня ми пішли на другий штурм. Втратили дуже багато хлопців, дуже багато "трьохсотих". Ми втратили пів батальйону. Але все ж ми вибили їх з міста".
Віталій Сустретов — військовослужбовець миколаївського 501-го окремого батальйону морської піхоти. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Бомбити місто росіяни почали 15 березня, говорить військовослужбовець. З його слів, протягом ночі літаки в парі заходили на бомбардування 32 рази.
34 місяці в полоні
Віталій зі своїм 501 батальйоном 4 квітня 2022 року потрапили до полону. Чоловік каже, їхній комбат запевняв, що їх випустять до Запоріжжя.
"Ми зібралися в зруйнованому дитсадку, тому що там з танка вони все зруйнували. Чекаємо техніку, щоб виїхати на Запоріжжя. Замість цього нам кажуть: "Виходьте, техніка підійшла". Ми виходимо — і нас під стрій. Коли нас брали до полону, БК практично не було — не було чим захищатися", — розповідає Сустретов.
Прапор 501-го окремого батальйону морської піхоти. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Віталій каже, в полоні був 34 місяці. За його словами, росіяни щодня били і змушували по 16 годин на добу стояти в камері.
"Ні сходити в туалет, ні попити води — нічого не можна було зробити. Якщо по камері бачили, що ти поворухнувся — відкривали камеру, виводили й жорстоко били. У мене через це виникли проблеми з ногами — вони почали пухнути, бо були уламкові поранення, усе гнило. Коли в тебе температура +39°C, приходить доктор, б’є тебе шокером і каже: "Ставай на місце".
Фото чоловіка на одному з пропагандистських телеграм-каналів. З особистого архіву Ірини Сустретової
За час полону Віталій схуд на 40 кілограмів.
"У день — десь 250 грамів хліба, 100 грамів каші зранку, в обід — вода, і ввечері — вода. За те, що я намазав кашу на хліб, коли здали посуд, мене били восьмеро людей", — говорить військовий.
Крім фізичної наруги, був і постійний психологічний тиск.
"Нам постійно говорили: "Вашій країні кінець", і що їхні війська ледь не в Києві", — додав Віталій.
Тіло Віталія після обміну. З особистого архіву Віталія Сустретова
Ноги Віталія після обміну. З особистого архіву Віталія Сустретова
Повернення додому
В останній день перед обміном чоловіка побили, згадує Сустретов.
"Мене побили о четвертій вечора востаннє, о восьмій — вивели й пофотографували, о десятій — перевдягли, замотали обличчя скотчем, зв’язали руки, посадили в автозак. Я взагалі не знав, що це — обмін. Коли нас засунули в літак, я подумав, що нас везуть в інше місце — десь за Полярне коло. Але я потрапив на підконтрольну територію України", — розповідає Віталій.
Віталій в день обміну. З особистого архіву Віталія Сустретова
Дружина військового Ірина розповіла, що 5 лютого 2025 року була на зустрічі з заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук. Під час цієї зустрічі вона дізналася, що її чоловіка повернули з полону. Після завершення карантину вона поїхала до нього.
"Я був у шоці, не вірив, що це сталося. Нас зустрічали волонтерки, мене обіймають. Я два дні не міг повірити, що таке диво зі мною сталося", — каже військовий.
Віталій Сустретов з дружиною Іриною. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Зараз Віталій на реабілітації. Каже, планує знову повернутися до виконання бойових завдань.
Читати ще
Читати ще
«В нього гангрена обох ніг». Історія миколаївського військового, який перебуває у полоні
